221/6335/18
2/221/1395/2018
21 грудня 2018 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Безрук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.;
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу 221/6335/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, пояснюючи, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, у якій зареєстровані відповідачі, як члени сім'ї колишнього власника квартири, у якого вона її придбала. З 2014 року відповідачі не мешкають за місцем реєстрації, але через їх реєстрацію у квартирі, що належить позивачці, вона позбавлена можливості оформити субсидію на оплату комунальних послуг. Позивач вважає, що, не проживаючи в будинку за місцем реєстрації понад 1 рік, відповідачі втратили право користування житловим приміщенням у належній їй квартирі, тому просила в судовому порядку визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2.
У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі позовні вимоги підтримала.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, місце та час слухання справи були повідомлені належним чином шляхом поміщення судових повісток на офіційному веб- сайті судової влади України, причин неявки суду не повідомили, відзивів на позов не подали, тому суд, у відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, дійшов висновку про необхідність задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно договору купівлі - продажу від 02.03.2017 року, позивач є власником квартири АДРЕСА_3. ( а.с.6-7)
Право власності позивача зареєстровано того ж дня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Волноваської державної нотаріальної контори за № 19288317,- що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2017 року. ( а.с.8)
З поквартирної картки стосовно мешканців квартири АДРЕСА_4 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою з 12.08.2011 року, відповідач ОСОБА_4 - з 12.11.2011 року, відповідач ОСОБА_3- з 21.10.2009 року. ( а.с.11)
Згідно акту обстеження житлового будинку на предмет фактичного проживання громадян, складеного 11.09.2018 року комісією Рибинської сільської ради за участю депутата ОСОБА_5, - відповідачі зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1, але не мешкають за місцем реєстрації з 2014 року. ( а.с.12)
Згідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст.. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
При цьому усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення, про позбавлення права користування жилим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою, про оголошення фізичної особи померлою.
Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд вважає підтвердженим факт не проживання відповідачів більше одного року у квартирі АДРЕСА_2 без поважних причин, внаслідок чого вони втратили право проживання за вказаною адресою, тому позов є обґрунтованим і його слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.405 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Т.В. Безрук