ун. № 759/2113/17
пр. № 2/759/802/18
20 грудня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Величко Т.О.,
при секретарі - Забелі А.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У лютому 2017 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заяваТовариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що 18 лютого 2013 року між ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - «Банк») був укладений Договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 (надалі - «Кредитний договір»). Згідно п. 1.2.1. Кредитного договору для придбання Товару та Послуг Банк надає Позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов цього договору, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені цим договором та Додатком № 1 «Графік платежів», що є його невід'ємною частиною, а також виконувати інші умови договору. З метою контролю за цільовим використанням кредиту, Банк перераховує визначені в п. 1.1. цього договору суми кредиту на користь Продавців в рахунок оплати Товару та Послуг що передбачено п. 1.2.2. Кредитного договору.
Представник позивача зазначив, що згідно умов Кредитного договору, що викладені у п. 1.4.1 - 1.4.7., Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов'язання встановлені договором не пізніше 18 лютого 2016 року. Сума отриманого кредиту погашається щомісяця в дату платежу та в розмірі, зазначених в Графіку платежів. Розмір щомісячних процентів, належний до сплати, зазначений у Графіку платежів. З обслуговування кредиту Позичальник щомісяця, одночасно з погашенням суми кредиту процентами, сплачує комісію, розмір якої зазначений у Графіку платежів. Платежі по кредит нараховуються щомісячно, виходячи зі строку кредиту, в розмірі вказаному в Графі» платежів та підлягають сплаті Позичальником в дату платежів у складі суми платежу за розрахунковий період.
Представник позивача зазначив, що відповідно до умов Договору факторингу № 22/12/14/3 від 22.12.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - «Фактор/Позивач»), Банк передав, а Фактор прийняв право вимоги до Позичальника, що випливають із умов Кредитного договору. 28.11.2016 року Фактором листом з описом вкладення направлено на адресу Позичальника Повідомлення № 6659 від 28.11.2016 року, яким Позичальника було повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні, а також здійснено вимогу дострокового повернення суми заборгованості за Кредитним договором. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом тридцяти днів з дня її отримання Позичальником, але станом на дату подання цієї позовної заяви Позичальником не виконана.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.05.2017 року у справі відкрито провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Також, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явилася, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, причини нявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, а тому, суд вважає за можливе проводити судове засідання у порядку ст.. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що позивач не заперечив щодо проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач свого представника в судове засідання не направив, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 18 лютого 2013 року між ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - «Банк») був укладений Договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 (надалі - «Кредитний договір»).
Судом встановлено, що згідно умов Кредитного договору, що викладені у п. 1.4.1 - 1.4.7., Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов'язання встановлені договором не пізніше 18 лютого 2016 року.
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору факторингу № 22/12/14/3 від 22.12.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - «Фактор/Позивач»), Банк передав, а Фактор прийняв право вимоги до Позичальника, що випливають із умов Кредитного договору.
Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, станом на 18.01.2017 року у Позичальника за Договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 18.02.2013 року існує заборгованість перед Позивачем в розмірі 20 874 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 35 коп. що складається з: залишку заборгованості за кредитом в розмірі 20 359,06 грн.; нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 515,29 грн.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У ст. 629 ЦК України зазначено про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі змісту ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Крім того, право на дострокове повернення коштів передбачено ст. 1050 ЦК України, зокрема, у ч. 2 цієї статті встановлено наступне: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Оскільки, судом було встановлено, що Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючисьст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.11.2000 р.; Адреса: 03134, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, ЄДРПОУ 36789421, п/р № 26507002333333 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 18.02.2013 року в розмірі 20 874 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.11.2000 р.; Адреса: 03134, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, ЄДРПОУ 36789421, п/р № 26507002333333 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 600 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: