Справа № 761/14716/18
Провадження № 2-а/761/590/2018
05 жовтня 2018 року
Шевченківський районний суду м. Києва
в складі:
головуючого - суддя: Кондратенко О.О.
при секретарі: Андрусь С.А.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Осипенка С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у см. Києві - Осипенка Сергія Вікторовича про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою до відповідачів: інспектора патрульної служби роти №10 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Проценка Є.В., Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №462899 від 23 січня 2018 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, посилаючись на те, що ним пропущено встановлений спеціальний десятиденний строк звернення до суду.
Суд, заслухав пояснення позивача, який заперечував проти задоволення заявленого клопотання посилаючись на те, що він скористався наданим йому правом досудового врегулювання, а в послідуючому звернувся до суду з вищезазначеним позовом; розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст.289 КпАП України).
Тобто, приписи статті 289 КпАП України, як і статті 286 КАС України пов?язують початок перебігу строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення з моментом її прийняття, а не з моментом отримання. Відтак, строк на оскарження такої постанови спливає через десять днів з дня її прийняття уповноваженим органом.
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня ухвалення постанови.
Вказаною нормою передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. При цьому звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову у справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №210/3915/17.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що 23 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія АР №462899 (а.с.8).
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, 27 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління патрульної поліції у м. Києві із заявою, щодо надання можливості викласти власне бачення щодо події, яка мала місце 23 січня 2018 року та прийняти участь у винесенні постанови.
Листом від 19 лютого 2018 року заступник начальника Управління патрульної поліції у м. Києві повідомив ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КпАП України та порядок оскарження постанови, в порядку, передбаченому ст. 288 КпАП України.
Крім того, листом заступника начальника Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Києві від 03 квітня 2018 року, ОСОБА_1 повідомлено, відповідно до ст. 289 КпАП України, строки на оскарження постанови АР №462899 не поновлені (а.с. 5-7, 9-10).
Разом з тим, із вищезазначеним позовом ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва 19 квітня 2018 року, про що, на позовній заяві наявна відмітка загальної канцелярії суду. При цьому, ОСОБА_1 просив суд, поновити строк для оскарження постанови АР №462899 від 23 січня 2018 року, посилаючись на те, що ним пропущено встановлений десятиденний строк з поважних причин, так як він скористався наданим йому правом досудового врегулювання спору.
Отже, скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та у подальшому звернувшись до суду, ОСОБА_1 пропустив десятиденний строк для звернення з позовом до суду від дати отримання копії постанови.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов?язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, а тому, позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-244, 248, 293, 295, 297 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві - Осипенка Сергія Вікторовича про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби роти №10 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Проценка Євгена Вікторовича, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду .
Ухвалу суду може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: