справа № 274/3736/18
У Х В А Л А провадження № 1-в/0274/586/18
21.12.2018 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання . . . . . . . . ОСОБА_2
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3
представника адміністрації . . . . . . . . . . ОСОБА_4
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
засудженого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за заявою адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше судимого: 1) 14.11.00 за ст. ст. 17, 140 ч. 2, 206 ч. 2, 145 ч. 1, 42 КК України 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 20.11.02 за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 3) 12.12.07 за ст.ст. 186 ч. 3, 69 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 01.02.13 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 16 березня 2015 року звільнений умовно-достроково на 10 місяців 15 днів,
ОСОБА_6 засуджений 23 червня 2015 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України на 04 роки 06 місяців позбавлення волі. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.02.16 в строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 14.05.15 до 24.07.15. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.05.18 згідно зі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання замінено на 01 рік 04 місяці 07 днів обмеження волі. Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 02.07.18 виправлено описку в ухвалі від 04.05.18 - вважати правильною невідбуту частину строку покарання 01 рік 04 місяців.
Початок строку відбування покарання: 14.05.15 - для позбавлення волі; для обмеження волі - 02.06.18; кінець строку: 28.07.19.
25.07.18 на адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 . Згідно з заявою ОСОБА_6 з 02.06.18 відбуває покарання в ДУ "Бердичівський виправний центр (№ 108)", підтримує соціальні зв'язки з рідними, одружений. У відношенні до засуджених не конфліктний, працевлаштований, вину у скоєному злочині визнає повністю, розкаюється. За вироком суду позову не має.
В судовому засіданні адвокат та засуджений заяву підтримали, просять звільнити засудженого умовно-достроково.
Представник адміністрації виправного центру заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на ч. 8 ст. 154 КВК України. Прокурор покладається на розсуд суду.
Відповідно до досліджених матеріалів, засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108) з 02.06.18. За період відбування покарання характеризується позитивно. Порушень вимог режиму відбування покарання не допускає, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня. Заходи виховного та профілактичного характеру відвідує, реагує на них правильно. Працевлаштований робітником на контрагентському об'єкті за межами установи. До праці ставиться сумлінно. За сумлінну поведінку та ставлення до праці двічі заохочувався адміністрацією установи.
Заслухавши адвоката, засудженого, представника адміністрації виправного центру, думку прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_6 ще не підлягає звільненню умовно-достроково.
Так, згідно з ч. 5 ст. 82 КК України до осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі, позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому таке звільнення може бути застосоване до засуджених після фактичного відбуття не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин. Роз'ясненнями, які містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” від 26.04.02 передбачено, що особи, яким покарання було замінено більш м'яким, можуть бути умовно-достроково звільнені і від цього більш м'якого покарання за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.
Відповідно до ст. 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Згідно з ч. 1 ст. 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Таким чином, при регламентуванні порядку і умов відбування та виконання кримінальних покарань норми КК України та КВК України співвідносяться між собою як загальні та спеціальні і відповідно при конкуренції норм загальних та спеціальних застосовуються спеціальні норми.
Як передбачено у ч. 8 ст. 154 КВК України особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі. Отже, законодавцем встановлено спеціальну норму щодо можливості повторного застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким з дотриманням певного проміжку часу при наявності двох умов: 1) засуджений має бути особою, яка або була звільнена від відбування покарання з випробуванням, або відбуває покарання в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким і при цьому 2) була направлена у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом.
ОСОБА_6 є особою, яка відбуває покарання в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а саме в порядку заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді обмеження волі, тобто підпадає під перший критерій обмеження у часі у праві умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Також ОСОБА_6 є особою, яка була направлена у місця обмеження волі у випадках, передбачених законом, а саме був направлений до Бердичівського виправного центру (№ 108) у випадку, передбаченому ст. 82 КК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, тобто підпадає і під другий критерій обмеження у часі у праві умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Враховуючи, що ухвала про направлення ОСОБА_6 у місця обмеження волі була винесена 04.05.18, тобто з дня винесення ухвали ще не минув один рік, засуджений ОСОБА_6 не може бути звільнений умовно-достроково. При цьому право засудженого на умовно-дострокове звільнення не порушується, оскільки за особою залишається таке право при настанні строків, передбачених у Законі.
Крім того, ОСОБА_6 прибув до Бердичівського виправного центру (№ 108) для відбування покарання лише 02.06.18, а з заявою про умовно-дострокове звільнення захисник звернулася вже в липні 2018 року, тобто засуджений відбув у місцях обмеження волі менше двох місяців, при цьому за час відбування покарання заохочень не мав. Такий короткий проміжок часу в установі виконання покарань ніяким чином не дозволяє зробити висновок про сумлінну поведінку засудженого і його ставлення до праці, які б вказували на доведення виправлення засудженого.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, ч. 8 ст. 154 КВК України, суд
заяву адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1