про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2018 року м. Київ №320/6759/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-134492-53.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З'ясовуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, всупереч зазначених вимог статті 160 КАС, у позовній заяві позивач не зазначив свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Тому, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС, а також надання її копії для відповідача, зокрема, із зазначенням у ній свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Окрім цього, частиною третьою статті 161 КАС визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з 1 січня 2018 року, встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.).
Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу від 08.11.2018 №Ф-134492-53 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 15819,34 грн. Таким чином, позовна заява має майновий характер. Отже, ставка судового збору становить 704,80 грн. (1,5 відсотка ціни позову - 15819,34 грн., дорівнює 237,29 грн., що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762,00 грн.)).
При цьому, позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору, але додав до неї клопотання, в якому просить звільнити позивача від сплати судових витрат, розстрочити або максимально зменшити судові витрати. Клопотання мотивоване тим, що позивач на даний час немає постійної роботи та має на утриманні батьків пенсіонерів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є постраждалими від Чорнобильської катастрофи, батько крім того є інвалідом другої групи, а тому, розмір судових витрат є більше ніж значними для позивача. На підтвердження зазначеного позивач надав: копію довідки про інвалідність батька; копію Чорнобильського посвідчення батька; копію Чорнобильського посвідчення матері; копію пенсійного посвідчення батька; копію пенсійного посвідчення матері.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Положеннями частини першої статті 133 КАС, визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI, суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату. У клопотанні позивач повинен навести обставини, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Проте, позивач не надав суду письмових доказів, що підтверджують його незадовільний (скрутний) майновий стан та відсутність коштів на сплату судового збору у розмірі 704,80 грн., чи доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а також, доказів того, що батьки перебувають на його утриманні.
У зв'язку з цим, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Ураховуючи те, що суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, розстрочення сплати судового збору, а також те, що до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС. Тому, зазначений недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн., або надання доказів, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище позивача, чи доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а також, доказів того, що батьки перебувають на утриманні позивача.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.