про забезпечення позову
22 грудня 2018 року 320/6836/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в м. Києві клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання чинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України щодо надіслання ТОВ "Фоззі-Фуд" податкової вимоги від 05.12.2018 №1168-17;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України відкликати податкову вимогу від 05.12.2018 №1168-17.
21 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до суду з клопотанням про забезпечення адміністративного позову шляхом зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України утриматись від дій, які пов'язані із виконанням податкової вимоги від 05.12.2018 №1168-17 в сумі 25984669,06 грн., та зобов'язання відобразити в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що товариством в рамках адміністративної справи №320/5804/18 оскаржується, зокрема, податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 25.10.2017 №0007561402. Проте, відповідачем до особової картки платника податків ТОВ "Фоззі-Фуд" була внесена інформація, що сума грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням є узгодженою, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято податкову вимогу від 05.12.2018 №1168-17, в яку включено до податкового боргу ТОВ "Фоззі-Фуд" суму в розмірі 25984669,06 грн. Позивач вважає, що оскільки він звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402 та провадження у справі було відкрито, то грошове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим, а тому дії відповідача щодо надсилання податкової вимоги від 05.12.2018 №1168-17, в яку включено до податкового боргу ТОВ "Фоззі-Фуд" суму в розмірі 25984669,06 грн., є протиправними та такими, що порушують права товариства.
Внаслідок цього, позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам товариства, оскільки податковим органом можуть бути здійснені заходи, передбачені Податковим кодексом України, щодо погашення податкового боргу шляхом арешту майна ТОВ "Фоззі-Фуд". Позивач вважає, що здійснення відповідачем таких дій істотно вплине на здатність ТОВ "Фоззі-Фуд" здійснювати господарську діяльність та призведе до значних збитків. Крім того, позивач зазначив, що наявність в особовій картці платника податків запису про наявність податкового боргу позбавляє ТОВ "Фоззі-Фуд" права на звернення до державних органів із заявою про повернення надміру сплачених коштів.
Відповідно до ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи
Вивчивши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії.
При цьому, частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є хоча б одна з названих обставин, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Як зазначено вище, позивач, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зазначив про те, що на підставі податкової вимоги від 05.12.2018 №1168-17, в яку включено до податкового боргу ТОВ "Фоззі-Фуд" суму в розмірі 25984669,06 грн. та яка є неузгодженою у зв'язку з судовим оскарженням податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402 в рамках адміністративної справи №3205804/18, відповідачем можуть бути здійснені заходи, передбачені Податковим кодексом України, щодо погашення податкового боргу.
При цьому, позивач вважає, що вчинення відповідачем дій направлених на погашення податкового боргу, який не визнається та оскаржується позивачем в судовому порядку, призведе до зупинення його господарської діяльності, з приводу чого суд зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Разом з тим, згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином суд зазначає, що контролюючі органи мають право здійснювати заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з платника податків, зокрема, звертатись до суду з позовом до платника податків про стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.
В той же час суд звертає увагу, що обов'язковою передумовою для здійснення вищевказаних заходів контролюючим органом є наявність у платника податків податкового боргу, тобто суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження.
Суд зазначає, що згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз.4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).
Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2018 №0008801402.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі №320/5804/18 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання вимог вказаної ухвали ТОВ "Фоззі-Фуд" усунув недоліки у строк та у спосіб, що в ній зазначені, зокрема, подано до суду платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 198154,62 грн.
Також, в рамках адміністративної справи №320/5804/18 ТОВ "Фоззі-Фуд" подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд збільшити позовні вимоги, а саме:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 01.11.2018 №0011581402;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.10.2017 №0007561402.
До вказаної заяви ТОВ "Фоззі-Фуд" долучив платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 318545,38 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №320/5804/18 відкрито провадження у справі та зазначено, що подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Однак, не зважаючи на оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкову вимогу від 05.12.2018 №1168-17, в яку включено до податкового боргу ТОВ "Фоззі-Фуд" суму в розмірі 25984669,06 грн.
Судом встановлено, що податковою вимогою від 05.12.2018 №1168-17 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", що станом на 04 грудня 2018 року сума податкового боргу становить 25984669,06 грн.
Крім того, вказаною податковою вимогою попереджено позивача, що починаючи з 03 вересня 2018 року, на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені Податковим кодексом України. Контролюючим органом буде здійснено опис майна в податкову заставу; вимагається терміново сплатити суму податкового боргу; застережено, що в разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу; можливий термін проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податків податкової вимоги.
Отже, прийняття такої податкової вимоги надає право Офісу великих платників податків ДФС здійснювати заходи щодо примусового стягнення податкового боргу у сумі 25984669,06 грн., зокрема, відповідач має право на: опис та продаж майна позивача, що передається в податкову заставу; застосування адміністративного арешту майна позивача з накладенням обтяжень на таке майно позивача; звернення до суду з позовом про стягнення коштів, які перебувають у його власності тощо.
У той же час, приймаючи до уваги, що до ухвалення рішення в адміністративній справі суд не може заздалегідь надавати правову оцінку доказам у справі щодо правомірності та законності оспорюваної податкової вимоги від 05.12.2018 №1168-17, вчинення відповідачем до ухвалення судового рішення у справі №320/6836/18 будь-яких дій, направлених на погашення податкових зобов'язань, визначених на підставі вказаної податкової вимоги, призведе до порушення права позивача вільно та на власний розсуд розпоряджатись належним йому майном в період оскарження рішень контролюючого органу та неузгодженості визначених грошових зобов'язань, а стягнення грошових коштів чи реалізація майна позивача в рахунок погашення податкового боргу призведе до того, що захист прав та інтересів може стати неможливим або занадто ускладненим.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних підстав існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам та правам позивача, оскільки податковою вимогою від 05.12.2018 №1168-17 позивача попереджено про застосування передбачених Податковим кодексом України заходів стягнення податкового боргу.
Разом з цим, суд дійшов до висновку, що належним способом забезпечення позову в даному випадку є заборона відповідачу вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу (стягнення коштів, продаж майна), визначеного у податковій вимозі від 05.12.2018 №1168-17, в тому числі щодо стягнення коштів, опису майна та продажу майна, що перебуває в податковій заставі до набрання законної сили рішенням у даній справі, оскільки в силу вимог статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд не може зобов'язати відповідача утриматись від дій.
Щодо вимоги позивача забезпечити позов шляхом зобов'язання відповідача відобразити в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач у клопотанні про забезпечення позову, не зважаючи на оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402 в судовому порядку в адміністративній справі №320/5804/18 та в якій відкрито провадження, відповідачем до особової картки платника податків ТОВ "Фоззі-Фуд" була внесена інформація, що сума грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням є узгодженою, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято податкову вимогу від 05.12.2018 №1168-17, в яку включено до податкового боргу ТОВ "Фоззі-Фуд" суму в розмірі 25984669,06 грн.
Таким чином, на думку позивача, невчинення відповідачем дій щодо відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402, порушує права позивача щодо статусу неузгодженості податкових зобов'язань при їх судовому оскарженні.
Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульована "Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (далі - Порядок №422).
Відповідно до пункту 1 Розділу 4 "Відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП" Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження, рішення суду, прийняте по суті, ухвала про забезпечення позову.
Підпунктом 2 пункту 2 Розділу VII Порядку №422 встановлено, що первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є:
- ухвала суду про відкриття провадження;
- ухвала про забезпечення позову;
До базового запису про порушення провадження у справі в інформаційну систему органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, приєднуються оскаржені документи, що внесені в інформаційну систему органів ДФС, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи шляхом встановлення зв'язку із відповідними записами зазначеної підсистеми (перенесення атрибутів документів, суміжних до інформаційної системи, яка відображає результати судового оскарження).
У разі внесення вказаної інформації після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.
Пунктом 2 Розділу 9 "Відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями" Порядку №422 встановлено, що інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
Пунктом 1 підрозділу 1 Розділу V Порядку №422 встановлено, що працівники підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, при організації, проведенні та оформленні документів за їх результатами вносять інформацію до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в день вчинення відповідних дій: при направленні у встановлених законодавством випадках повідомлень платнику податків про початок документальної перевірки; підписанні наказів, направлень на проведення перевірок; реєстрації актів (довідок) перевірки, інших складених актів (довідок); при прийнятті та врученні податкових повідомлень-рішень, рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску. Відповідальними за своєчасність та повноту внесення інформації в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, є підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи.
Також, пунктом 1 підрозділу 4 Розділу V Порядку №422 встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Підпунктом 2 пункту 3 підрозділу 1 Розділу VII Порядку №422 встановлено, що відображення в інформаційних системах органів ДФС, призначених для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан адміністративного оскарження та про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, інформації за первинними документами у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, що виконує його обов'язки) після отримання ухвали про порушення провадження у справі за позовом платника податків чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу органу ДФС для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід даної судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (відповідального юриста). Відповідальний юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються органом ДФС, - наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у пункті 2 глави 1 цього розділу. Сканована цифрова копія документа, що надійшов до органу ДФС, або електронна копія документа, підготовлена органом ДФС, із додатками приєднується відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.
Наявність в підсистемі органів державної фіскальної служби, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про статус узгоджених податкових зобов'язань позивача та про наявність податкового боргу, за наявності відкритого судового провадження про оскарження податкових повідомлень-рішень, яким визначені такі податкові зобов'язання, порушує права позивача на ведення нормальної господарської діяльності щодо участі у процедурах публічних закупівель, оскільки унеможливлює отримання позивачем довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів.
Як було встановлено судом, в рамках адміністративної справи №320/5804/18, в якій відкрито провадження, позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402.
Однак, не зважаючи на оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402 в судовому порядку в адміністративній справі №320/5804/18 та в якій відкрито провадження, відповідачем до особової картки платника податків ТОВ "Фоззі-Фуд" була внесена інформація, що сума грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням є узгодженою,
Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача відобразити в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402.
Також, суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та спрямоване лише на встановлення правового статусу позивача відповідно до законодавства до розгляду справи по суті.
За наведених вище обставин, суд вважає, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Заборонити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу (стягнення коштів, продаж майна), визначеного у податковій вимозі від 05.12.2018 №1168-17, в тому числі щодо стягнення коштів, опису майна та продажу майна, що перебуває в податковій заставі до набрання законної сили рішенням у справі №320/6836/18.
3. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України відобразити в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.10.2017 №0007561402.
4. У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
5. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
6. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
7. Роз'яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.