17 грудня 2018 року Справа 160/9392/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., дослідивши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" (49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, офіс 216; код ЄДРПОУ 39046168) до державного виконавця Індустріального відділу Державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -
12.12.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою на дії державного виконавця з вимогами:
- визнати дії державного виконавця Григорчук Катерини Вікторівни Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області протиправними;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Григорчук Катерини Вікторівни Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 17.10.2017 року про стягнення виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження №53484838.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Так, згідно статті 74 «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Учасниками справи є сторони, треті особи (стаття 42 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Проте, у даному випадку Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" подано скаргу, в якій визначено суб'єктний склад сторін як: стягувач, заявник (боржник) та особа, дії якої оскаржуються.
Згідно з ч.1, 2 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржник звернувся до суду 12.12.2018 року зі скаргою в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Григорчук Катерини Вікторівни Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 17.10.2017 року про стягнення виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження №53484838, тобто він звернувся до суду після спливу десятиденного строку для звернення до суду.
Також, суд роз'яснює, що за приписами частини 3 статті 286 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).
За змістом позовних вимог позивач просить суд про визнання протиправними дій та скасування постанов державного виконавця, отже предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивач, звертаючись до суду з однією немайновою вимогою повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1762 грн.
Судом встановлено, що в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду скарги, яка містить вимоги немайнового характеру, в сумі 1762 грн., до матеріалів скарги не надано.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплати судового збору із заявлених немайнових вимог, у розмірі 1762 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоентерпрайз" до державного виконавця Індустріального відділу Державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:
- позовної заяви, приведеної у відповідність ст. 160 КАС України;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску;
- документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1762 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок 34316206084014; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2