22 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3784/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 жовтня 2018 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:
- визнання протиправними дій ОСОБА_2 ОУПФУ (код ЄДРПОУ 37710525, вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з 01.01.2014 по 26.05.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язання ОСОБА_2 ОУПФУ здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 по 26.05.2014 у відповідності до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2014 по 26.05.2014 у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, як інвалід внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, мав право на отримання державної пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. У період з 01.01.2014 по 02.08.2014 законами України не було надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з цим, враховуючи вже наявність у нього судового рішення про зобов'язання органу пенсійного фонду перерахувати та виплатити йому пенсію в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 27.05.2014 по 02.08.2014, позивач 08.10.2018 звернувся із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 26.05.2016 у відповідності до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /у редакції, чинній на час призначення йому пенсії/. Однак, листом ОСОБА_2 ОУПФУ Полтавської області №348/Ч-02 від 09.10.2018 його повідомлено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011, якою визначено розміри пенсії, була чинною та її положення діяли впродовж всього 2014 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 19.11.2018, зазначив, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011, якою визначено розміри державної пенсії по інвалідності для осіб, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Вказана постанова була чинною і її положення діяли впродовж всього 2014 року. Крім того, відповідач вказував, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
21.11.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній наполягав на наявності у нього права на отримання державної пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2014 по 26.05.2018. Крім цього, вказував на безпідставність аргументів управління щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду з огляду на позиції Конституційного Суду України та Верховного Суду щодо можливості звернення до суду з позовами, пов'язаними з виплатою пенсії, без обмеження будь-яким строком.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, будучи належно повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Позивач про причини неявки суд не повідомив, а відповідач направив клопотання про розгляд справи без участі представника управління.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 ОУПФУ та отримує державну та додаткову пенсії по інвалідності як інвалід ІІ групи та учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що призначені відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсій).
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.08.2010 у справі №2-3292/2010, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.06.2011, зобов'язано УПФУ в м. Лубни призначити ОСОБА_1, постраждалому на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, пенсію, відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію, передбачену ч.1 ст.50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ЗУ "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення із 23.06.2010, з подальшим проведенням перерахунку пенсії у зв'язку зі змінами прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
У подальшому, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.12.2014 у справі №539/4043/14-а позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Лубнах та ОСОБА_2 районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії задоволено. Визнано неправомірними дії УПФУ в м. Лубни та ОСОБА_2 районі щодо виплати ОСОБА_1 з 27.05.2014 пенсії в розмірі меншому, ніж це встановлено ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано УПФУ в м. Лубни та ОСОБА_2 районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 27.05.2014 по 16.08.2014 з урахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 у справі №539/4043/14-а апеляційну скаргу УПФУ в м. Лубнах та ОСОБА_2 районі Полтавської області задоволено частково. Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.12.2014 у справі №539/4043/14-а скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій та зобов'язання УПФУ в м. Лубнах та ОСОБА_2 районі Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 03.08.2014 по 16.08.2014. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову. В іншій частині постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.12.2014 у справі №539/4043/14-а залишено без змін.
08.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсій, в якій просив перерахувати державну пенсію за період з 01.01.2014 по 26.05.2014 відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за вказаний період, а також провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
ОСОБА_2 ОУПФУ №348/Ч-02 від 09.10.2018 ОСОБА_1 повідомлено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011, якою визначено розміри державної пенсії по інвалідності для осіб, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, була чинною і її положення діяли впродовж 2014 року.
Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у проведенні перерахунку та виплаті пенсій, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796).
Відповідно до статті 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із частиною 4 статті 54 Закону №796 (в редакції від 09.07.2007, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 8 мінімальних пенсій за віком (для ІІ групи інвалідності).
Частиною 1 статті 50 Закону № 796 передбачено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: 75 процентів мінімальної пенсії за віком (для інвалідів II групи).
Отже, критерієм розрахунку зазначених пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 04.06.2011 №3491-VI (який набрав чинності 19.06.2011) розділ VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
З метою реалізації вказаних положень закону постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 були визначені мінімальні розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (який набрав чинності 01.01.2012) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (який набрав чинності 01.01.2013) встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
Законом України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності з 01.01.2014) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011.
А відтак, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2014 нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні були здійснюватись у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності 03.08.2014) розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, лише з 03.08.2014 Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 орган пенсійного фонду повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011.
Вказаний висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72366914) та від 11.09.2018 у справі № 522/6810/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 76397714).
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, то судом такі посилання оцінюються критично з огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, згідно з якими у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Отже, адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та витрат по сплаті судового збору не поніс.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (вул. Степова, 51, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, рнокпп НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (вул. Степова, 51, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, рнокпп НОМЕР_1) з 01 січня 2014 року по 26 травня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525) здійснити ОСОБА_1 (вул. Степова, 51, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, рнокпп НОМЕР_1) перерахунок та виплату /з урахуванням проведених виплат/ з 01 січня 2014 року по 26 травня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя ОСОБА_3