17 вересня 2018 року 810/2511/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів I чи II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів I чи II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.07.2018 просить суд:
- визнати незаконним, протиправним та нечинним рішення від 17.11.2016, оформлене протокол №2 комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів I чи II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради нарахувати суму виплати з наданням її в Київський окружний адміністративний суд, виходячи із вартості 1 квадратного метра загальної площі житла станом на даний час;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради зробити призначення та виплату грошової компенсації наданого розрахунку, згідно рішення Київського окружного адміністративного суду в терміни, передбачені чинним законодавством України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій, інвалідом 1-ї групи з 03.10.2017 і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів - інвалідів війни. Зазначив, що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, де отримав інвалідність, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Користуючись своїм правом на позачергове одержання житла, звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719. Однак, рішенням від 17.11.2016, оформлене протокол №2, Комісія відмовила у виплаті, а своє рішення мотивувала тим, що причиною інвалідності є захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, тому для виплати грошової компенсації немає підстав.
Позивач не погоджується із рішенням Комісії та вважає його незаконним, оскільки він підпадає під визначення п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 14.11.2017, якою внесено такі зміни: у частині другій статті 7 пункт 4 викласти в такій редакції: осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень, у пунктах 11-14 слова "поранення, контузії або каліцтва" замінити словами "поранення, контузії, каліцтва або захворювання".
Внаслідок цього, позивач вважає, що він має право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як інваліду війни.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що 17.11.2016 Комісією за наслідками розгляду заяви та наданих документів було прийнято рішення про відмову в призначені позивачу грошової компенсації на придбання житла, оскільки позивачем не було надано документів, які б підтверджували той факт, що він став інвалідом внаслідок поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі в антитерористичній операції. При цьому, відповідач зауважив, що пунктом 11 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції на момент прийняття рішення, тобто станом на 17.11.2016, передбачена можливість отримання грошової компенсації лише особами, які отримали поранення, контузію або каліцтво, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції. Однак, згідно наданої позивачем довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0214471 від 26.04.2016, інвалідність позивача встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. У той же час, відповідач зазначив, що станом на 17.11.2016 доказів отримання інвалідності внаслідок поранення, контузії або каліцтва, зокрема, акта службового розслідування по факту отримання травми, позивач не надав.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем при прийнятті рішення про відмову в наданні грошової компенсації на підставі п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону не було враховано ч. 1 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що було виправлено пізніше Верховною Радою України шляхом внесення змін 14.11.2017 до п.п. 11-14 ст. 7, а також не було враховано, що він брав безпосередню участь в АТО, є ветераном військової служби та згідно Закону України "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист" має першочергове право на поліпшення житлових умов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії СМ 499173, виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 08 січня 2003 року.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення (17.11.2016) ОСОБА_1 є учасником бойових дій (посвідчення серії УБД №046251 від 10.12.2018), інвалідом ІІ групи (посвідчення В-І №004530 від 28.04.2016), причиною якої є захворювання пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0214471 від 26.04.2016.
Згідно рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25.10.2016 №242/2 ОСОБА_1 взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради з внесенням до списку першочергової.
У листопаді 2016 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як інваліду війни ІІ групи з числа учасників антитерористичної операції.
Рішенням Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів I чи II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради від 17.11.2016, оформленого протоколом №2, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як інваліду війни ІІ групи з числа учасників антитерористичної операції відповідно до п.п.4 п. 15 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідам I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, оскільки ОСОБА_1 не є особою, визначеною у пункту 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У даному протокольному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0214471, виданої 26.04.2016, інвалідність ОСОБА_1 встановлена внаслідок захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як інваліду війни ІІ групи з числа учасників антитерористичної операції, оформленою протокольним рішенням від 17.11.2016 №2, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719 затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідам I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов (далі - Порядок №719 в редакції станом на 17.11.2016), який визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (далі - загиблий військовослужбовець), а також інвалідам I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація), та перебувають на обліку за місцем проживання як такі, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до норм Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік), та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).
Згідно пункту 3 Порядку №719 (в редакції станом на 17.11.2016) право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають інваліди війни I та II групи, визначені у пункті 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які перебувають на квартирному обліку (далі - інваліди).
Відповідно до п.п.4 п. 15 Порядку №719 (в редакції станом на 17.11.2016) Комісія може відмовити заявнику в призначенні грошової допомоги, зокрема, якщо заявник не є особою, визначеною у пункті 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Так, пунктом 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції станом на 17.11.2016) визначено до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0214471, виданої 26.04.2016, інвалідність ОСОБА_1 встановлена внаслідок захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
Також, з наданих позивачем довідок стосовно стану здоров'я, зокрема, свідоцтва про хворобу №13 від 21.01.2016, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.08.2015, виписки №143/1660 від 04.08.2015, то у вказаних документах зазначається, що інформація щодо отримання позивачем 30.07.2015 уламкового поранення при виконанні службових обов'язків записана зі слів позивача.
Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції станом на 17.11.2016) чітко визначені підстави отримання грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення інваліду війни II групи, а саме отримання інвалідності внаслідок поранення, контузії або каліцтва.
Суд звертає увагу на те, що станом на 17.11.2016 доказів отримання інвалідності внаслідок поранення, контузії або каліцтва, зокрема акта службового розслідування по факту отримання травми, позивач суду не надав.
Враховуючи те, що пунктом 11 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено можливості отримання грошової компенсації особами, які отримали захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини, то суд вважає, що рішення відповідача про відмову у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення позивачу є правомірним.
Згідно вищезазначеного Порядку інша категорія осіб, які мають право на грошову компенсацію, це особи, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність, яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не було надано документів, які підтверджували, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення (17.11.2016) позивач став інвалідом у зв'язку із втратою функціональних можливостей нижніх кінцівок внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання.
Щодо посилання позивача на висновок спеціалізованої кардіо-офтольмонологічної експертизи від 10.10.2017 та довідки МСЕК серія АВ №0771684 від 10.10.2017, згідно якої позивачу встановлена І група інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини з ураженням внутрішніх органів, отриманих безпосередньо під час участі в АТО, що на думку позивача свідчить про каліцтво, то суд звертає увагу на те, що докази отримання саме каліцтва позивачем суду надано не було.
З приводу доводів позивача, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників ОСОБА_2 та членів сімей загиблих таких осіб" від 14.11.2017 №2203-VІІІ внесено зміни до Закону України №3551-XII, а саме в частині другій статті 7, у пунктах 11-14 слова "поранення, контузії або каліцтва" замінено словами "поранення, контузії, каліцтва або захворювання", то суд звертає увагу на те, що вказані зміни до вищезазначеного Закону України №3551-XII внесено 14.11.2017, тобто після прийняття комісією оскаржуваного рішення, а тому у даному випадку не підлягають застосуванню.
З урахуванням викладеного, виходячи з наведених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як інваліду війни ІІ групи з числа учасників антитерористичної операції, оформленого протокольним рішенням від 17.11.2016 №2, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження позиції щодо наявності в діях відповідача протиправності щодо відмови в призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним судових витрат суду не надано, судові витрати у цій частині стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.