ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21052/18
провадження № 2-а/753/490/18
"03" грудня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Долі М.А.,
позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пословського Юрія Васильовича про визнання протиправний дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
У жовтні 2018 року до Дарницького районного суду м. Києва, як адміністративного суду, надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пословського Ю.В. про визнання протиправний дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги мотивовані тим що, 18.10.2018 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Пословським Ю.В. було винесено постанову серії НК №766398 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Зазначає, що відповідно до змісту постанови, 18.10.2018 р. о 11-41 год. на МО6 Київ-Чоп ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлене обмеження швидкості руху, а саме в населеному пункті, позначеному знаками 5,45, 5,46, рухався зі швидкістю 73 км/год. Швидкістю вимірювалася приладом вимірювання швидкості руху Trucam № 1163.
З вказаною постановою він не згоден, оскільки пристрій для вимірювання швидкості руху не був закріплений на одному із чітко визначених законодавством місць, а знаходився у руках інспектора, вказаний лазерний пристрій не наявний в жодному реєстрі засобів вимірювальної техніки, які опубліковані на офіційному веб-порталі ДП "Укрметртестстандарт". У постанові про накладення адміністративного стягнення повністю не зазначена серія та повний номер пристрою, яким вимірювалася швидкість руху, не зазначено в якому населеному пункті здійсювався рух.
Окрім того, відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП, належним чином не роз"яснив права, а тому позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2018 р. відкрито провадження у справі та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, був залучений Департамент патрульної поліції.
Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позові.
Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України, до суду не з'явився, відзиву на позов не надали, тому справа вирішена на підставі наявних у ній доказів відповідно до вимог ст. 286 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою серії НК №766398 від 18.10.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а. с. 7).
З вищевказаної постанови вбачається, що 18.10.2018 р. о 11-41 год. на МО6 Київ-Чоп 326 км. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлене обмеження швидкості руху, а саме в наспеленому пункті, позначеному знаками 5,45, 5,46, рухався зі швидкістю 73 км/год. Швидкістю вимірювалася приладом вимірювання швидкості руху Trucam № 1163.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Дорожній знак 5.45 ПДР України "Початок населеного пункту" застосовується для позначення початку населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Дорожній знак 5.46 ПДР України "Кінець населеного пункту" позначає місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху більше ніж на 20 км/год. передбачена частиною 1 ст. 122 КУпАП.
В постанові зазначено, що позивач перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті, позначеному знаками 5,45, 5,46. Однак відсутнє будь-яке зазначення назви населеного пункту.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", а також Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
До складу автоматичної системи фіксації входить мережа технічних засобів, які монтуються/розміщуються по зовнішньому периметру доріг на об'єктах вулично-дорожньої інфраструктури і будівель, службових транспортних засобах та забезпечують в автоматичному режимі фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розпізнавання номерних знаків транспортних засобів та передачу інформації про зафіксовані події телекомунікаційними мережами до автоматизованої системи обробки даних Національної поліції.
Вимоги до технічних засобів і складу інформаційних файлів та метаданих, що створюються ними, установлюються законодавством у сфері технічного регулювання та стандартизації.
У свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/11935 від 25.09.2018 р. вказано, що повірений свідоцтвом був лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 001163ТС, тоді як у постанові про накладення адміністративного стягнення серії НК № 766398 вказано, що швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху Trucam № 1163.
Крім того, як зазначає позивач, вказаний вимірювач швидкості руху знаходився в руках інспектора. Доказів, які б спростовували дане твердження відповідачем до суду не надано.
Також судом встановлено, що вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 Trucamне зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З аналізу наведених нормативно правових актів, та обставин на які послався позивач суд приходить до висновку що відповідачем не доведено обставин законності ухвалення рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за відсутності фактично буд-яких доказів на підтвердження обставин вини позивача у скоєні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд кваліфікує не подання відзиву відповідачем, як визнання позову відповідно до ч.4 ст.159 КАС України.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.
Таким чином, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, встановлених обставин по справі суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пословського Юрія Васильовича про визнання протиправний дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову інспектора роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пословського Юрія Васильовича серії НК №766398 від 18.10.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : Заставенко М.О.