Іменем України
22 грудня 2018 року
Київ
справа №812/1725/17
адміністративне провадження №К/9901/48619/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року (суддя: Чернявська Т.І.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (колегія у складі суддів: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.) у справі № 812/1725/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Інтеграл» до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Інтеграл» (далі - позивач або ТОВ ВКФ «Інтеграл») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Луганській області), в якому просило:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2017 року № 0017501205, яким застосовано штрафні санкції в сумі 30 939,68 грн.;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2017 року № 0017491205, яким засновано штрафні санкції в сумі 8 827,17 грн.
Вимоги позивача ґрунтувалися на тому, що відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) відповідач не має законних підстав нараховувати штрафні санкції на борг, який виник у період з 2015 року по 08 червня 2016 року, оскільки впродовж цього періоду ТОВ ВКФ «Інтеграл» було звільнено від сплати за користування земельною ділянкою у зв'язку з проведенням на території м. Рубіжного Луганської області антитерористичної операції.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, позовні вимоги задоволені повністю. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2017 року № 0017501205 та № № 0017491205, якими до ТОВ ВКФ «Інтеграл» застосовані штрафні санкції в сумі 30 939,68 грн та 8 827,17 грн відповідно.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в період з 14 квітня 2014 року до 07 червня 2016 року включно суб'єкти господарювання, що здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У якості підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції відповідач посилається на порушення ними норм матеріального і процесуального права.
Відповідач звертає увагу на те, що на момент проведення перевірки територія с. Кудрящівка Кремінського району Луганської області не входила до переліків, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.
Відповідач наголошує, що у позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, яким би були засвідчені форс-мажорні обставини щодо сплати податків та зборів у строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, а також на те, що Законом № 1669 зміни до Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині порядку та строків сплати плати за землю та/або встановлення пільг стосовно земель, що розташовані в зоні АТО, не внесено, отже положення ст. 6 Закону № 1669 не скасовують необхідності виконання вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України щодо місячної сплати за землю платниками податків, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, у разі самостійного нарахування платником податків до сплати грошового зобов'язання з цього податку.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підставі для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Інтеграл» (ідентифікаційний код 13370879) зареєстроване юридичною особою, знаходиться у с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області та перебуває на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (Кремінське відділення) (далі - Рубіжанська ОДПІ), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21 листопада 2017 року за № 1003272313.
На виконання вимог п. 49.1 ст. 49, п. 50.1 ст. 50, п. 54.1 ст. 54, п. 286.2 ст. 286 ПК України до Рубіжанської ОДПІ ТОВ ВКФ «Інтеграл» подало таку податкову звітність з плати за землю:
- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 30 січня 2014 року № 9003209277;
- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 23 лютого 2015 року № 9020859176;
- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 23 листопада 2016 року № 9276933526;
- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 01 грудня 2016 року № 9276936764;
- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 19 лютого 2016 року № 9021002299;
- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 17 лютого 2017 року № 9023170277.
Як платник орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності позивач нарахував податкове зобов'язання з орендної плати за землю:
- на 2014 рік в загальній сумі 52 891,44 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-грудень - 4 407,62 грн щомісяця;
- на 2015 рік в загальній сумі 0 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-грудень - 0 грн щомісяця;
- на 2016 рік в загальній сумі 94 675,59 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 7 889,63 грн щомісяця, грудень - 7 889,66 грн;
- на 2017 рік в загальній сумі 100 356,13 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-листопад - 8363,01 грн щомісяця, грудень - 8 363,02 грн.
ГУ ДФС у Луганській області проведена камеральна перевірка податкової звітності з орендної плати за землю щодо своєчасності сплати до бюджету за жовтень 2014 року - липень 2017 року, за результатами якої складений акт від 11 жовтня 2017 року за № 1278/12-32-12-05/13370879.
Перевіркою виявлено порушення встановлених п. 287.3 ст. 287 ПК України строків сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю, визначених у звітній податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 30 січня 2014 року № 9003209277, звітній податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 23 лютого 2015 року № 9020859176, уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 23 листопада 2016 року № 9276933526, звітній податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 19 лютого 2016 року № 9021002299 та звітній податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 17 лютого 2017 року № 9023170277.
На підставі акта від 11 жовтня 2017 року за № 1278/12-32-12-05/13370879 ГУ ДФС у Луганській області згідно з положеннями ст. 126 ПК України винесені податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2017 року:
- № 0017501205, яким до ТОВ ВКФ «Інтеграл» застосовано штрафні санкції у розмірі 20% в сумі 30 939,68 грн;
- № 0017491205, яким до ТОВ ВКФ «Інтеграл» застосовано штрафні санкції у розмірі 10% в сумі 8 827,17 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ ВКФ «Інтеграл» подало до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 30 січня 2014 року № 9003209277, у якій за вказаний період самостійно нарахувало до сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної форми власності в загальній сумі 52 891,44 грн. Уточнюючу податкову звітність з плати за землю за 2014 рік, у якій нараховані до зменшення податкові зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати, позивач не надав.
З огляду на це суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не скористався правом податкової пільги за платежем земельний податок та орендна плата за землю з юридичних осіб шляхом подання уточнюючої декларації, а тому був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобов'язань у спосіб та строки, визначені ПК України.
На підставі даних інтегрованої картки платника з орендної плати за землю за 2014 рік суди встановили, що станом на 02 жовтня 2014 року у ТОВ ВКФ «Інтеграл» існувала заборгованість на загальну суму 5 649,70 грн, в тому числі недоїмка - 5 615,49 грн та пеня - 34,21 грн.
Кошти, сплачені платником 19 грудня 2014 року в сумі 1 000,00 грн, 06 січня 2015 року в сумі 1 800,00 грн, 23 січня 2015 року в сумі 1 800,00 грн, 23 лютого 2015 року в сумі 1 900,00 грн зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення - на погашення недоїмки в сумі 5 615,49 грн (станом на 23 лютого 2015 року погашена повністю) та пені в сумі 34,21 грн (станом на 23 лютого 2015 погашена повністю). Частина сплачених 23 лютого 2015 року коштів в сумі 850,30 грн зарахована на часткове погашення недоїмки по орендній платі за землю за вересень 2014 року по строку сплати до 30 жовтня 2014 року в сумі 4 407,62 грн.
На підставі даних інтегрованої картки платника з орендної плати за землю за 2015 рік суди встановили, що:
- оренда плата за землю за вересень 2014 року по строку сплати до 30 жовтня 2014 року в сумі 4 407,62 грн сплачена 23 лютого 2015 року в сумі 850,30 грн, 25 березня 2015 року в сумі 2 525,56 грн, 31 березня 2015 року в сумі 2,6 грн, 22 квітня 2015 в сумі 1 029,16 грн;
- оренда плата за землю за жовтень 2014 року по строку сплати до 30 листопада 2014 року в сумі 4 407,62 грн сплачена 22 квітня 2015 року в сумі 470,84 грн, 30 квітня 2015 року в сумі 855,10 грн, 06 травня 2015 року в сумі 800,00 грн, 07 травня 2015 року в сумі 24,79 грн, 18 травня 2015 року в сумі 2200,00 грн, 20 травня 2015 року в сумі 56,89 грн;
- оренда плата за землю за листопад 2014 року по строку сплати до 30 грудня 2014 року в сумі 4 407,62 грн сплачена 20 травня 2015 року в сумі 321,08 грн, 02 червня 2015 року в сумі 950,00 грн, 08 червня 2015 року в сумі 1 100,00 грн, 10 червня 2015 року в сумі 800,00 грн, 22 червня 2015 року в сумі 1 236,64 грн;
- оренда плата за землю за грудень 2014 року по строку сплати до 30 січня 2015 року в сумі 4 407,62 грн сплачена 22 червня 2015 року в сумі 186,21 грн, 07 липня 2015 року в сумі 2 300,00 грн, 20 серпня 2015 року в сумі 1 200,00 грн, 25 серпня 2015 року в сумі 721,41 грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі № 812/843/16, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Рубіжанської ОДПІ до ТОВ ВКФ «Інтеграл» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю станом на 24 травня 2016 року у сумі 49 647,50 грн, з яких 42 600,79 грн - основного платежу (за податковими деклараціями від 19 лютого 2015 року № 9020859176 за 2015 рік та від 03 лютого 2016 року № 9021002299 за 2016 рік) та 7 046,71 грн - пені, оскільки таке стягнення суперечить вимогам ст. 6 Закону № 1669, якою суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1669 колегія суддів касаційного суду зазначає таке.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Ст. 6 Закону № 1669 передбачає звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час її проведення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого були включені місто Рубіжне та Кремінський район Луганської області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включені місто Рубіжне та Кремінський район Луганської області.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ ВКФ «Інтеграл» впродовж спірного періоду перебувало на обліку у Рубіжанській ОДПІ (м. Рубіжне, яке включено до переліків, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 02 грудня 2015 року № 1275-р).
З огляду на це колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач користується правом, встановленим ст. 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, та відхиляє доводи відповідача про те, що с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області не включено до переліків, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.
Згідно з положеннями ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Водночас ст. 6 Закону № 1669 не вимагає отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.
Законом України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування», який набув чинності 08 червня 2016 року, ст. 6 Закону № 1669 викладена у такій редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».
Таким чином, ст. 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону, тобто переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліком населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Разом з цим в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» місто Рубіжне не зазначено.
Таким чином, відповідно до Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції в період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року включно.
Зазначена підстава відносно позивача встановлена судами попередніх інстанцій, а тому вони дійшли обґрунтованого висновку, що в силу Закону № 1669 ТОВ ВКФ «Інтеграл» було звільнено від сплати орендної плати за землю в період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року включно.
За цих обставин колегія суддів касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача стосовно того, що позивач не підтвердив факт настання форс-мажорних обставин, оскільки не надав до податкового органу сертифікат Торгово-промислової палати України; а також про те, що ст. 6 Закону № 1669 не визначає порядку звільнення від плати за користування земельними ділянками.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.
2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
........................
........................
...........................
В.П.Юрченко
І.А.Васильєва
С.С.Пасічник
Судді Верховного Суду