22 грудня 2018 року
Київ
справа №431/3975/16-а
адміністративне провадження №К/9901/65879/18
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі за його позовом до Управління пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
встановив:
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 12 червня 2018 року скасував постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року про задоволення позову та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції і 10 листопада 2018 року подав касаційну скаргу про його скасування.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження рішень. Скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому посилається на те, що 04 липня 2018 року звертався з касаційною скаргою про перегляд оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, але касаційна скарга була повернута через несплату судового збору. Зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху сплатив судовий збір, однак квитанцію про сплату судового збору помилково не було спрямовано до суду касаційної інстанції.
Як убачалося зі змісту касаційної скарги ОСОБА_2 судовий збір сплатив ще 27 липня 2018 року. Рішення повернути первинну касаційну скаргу Верховний Суд ухвалив 03 вересня 2018 року, тобто більше, ніж за два місяця до подання повторної касаційної скарги (10 листопада 2018 року).
Зазначені у клопотанні причини пропуску строку в зіставленні з причинами пропуску строку касаційного оскарження, на які покликається скаржник, і значний проміжок часу, що сплинув з дня отримання ухвали про повернення касаційної скарги до дня подання повторної касаційної скарги, визнані необґрунтованими, а звідси - неповажними для поновлення строку.
У касаційній скарзі не зазначалися реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Тому суддя-доповідач своєю ухвалою від 22 листопада 2018 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк на усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Із довідки поштового відправлення убачається, що ухвала від 22 листопада 2018 року вручена ОСОБА_2 03 грудня 2018 року.
У строк, встановлений ухвалою про залишення скарги без руху, ОСОБА_2 не усунув її недоліків.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі за його позовом до Управління пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Гриців