Іменем України
21 грудня 2018 року
Київ
справа №333/5017/15-а (2-а/333/93/15)
адміністративне провадження №К/9901/51736/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2015 року (суддя Боровікова А.І.) та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (головуючий суддя Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя (далі - Управління) про визнання дій відповідача щодо стягнення з призначеної ОСОБА_3 пенсії податку на доходи фізичних осіб зі ставкою податку 15 відсотків бази оподаткування та ставки військового збору 1,5 відсотки від об'єкту оподаткування неправомірними; зобов'язання Управління здійснювати в повному розмірі виплати призначеної ОСОБА_2 пенсії та повернути грошові кошти, які стягнуті як суми оподаткування, а саме - податок на доходи фізичних осіб зі ставкою податку 15 відсотків бази оподаткування та ставки військового збору 1,5 відсотки від об'єкту оподаткування, з 1 лютого 2015 року.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 20 липня 2015 року відкрито скорочене провадження у справі.
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Водночас положеннями частин 9 та 10 статті 183-2 КАС України передбачено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Отже відповідно до положень процесуального закону, що діяв на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судове рішення апеляційної інстанції у справі, де постанова суду першої інстанції прийнята у скороченому провадженні, є остаточним і оскарженню не підлягає.
Постанова Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2015 року, яка переглянута в апеляційному порядку, прийнята в порядку скороченого провадження згідно із частиною 1 статті 183-2 КАС України.
Звертаючись з апеляційною та касаційною скаргами, позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на помилковість висновків судів по суті спірних правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи. На порушення судами норм процесуального права стосовно порядку застосування скороченого провадження у справі позивач не вказував.
З огляду на викладене, враховуючи мотиви касаційної скарги, оскаржувані у даній справі судові рішення не можуть бути переглянуті Верховним Судом як судом касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ чинної редакції КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити її без задоволення.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду