Іменем України
21 грудня 2018 року
Київ
справа №804/6481/15
адміністративне провадження №К/9901/3348/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича (далі - Уповноважена особа, Фонд, Банк відповідно) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року (суддя Кучма К.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року (судді Чумак С.Ю., Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі № 804/6481/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду, оформлену листом від 16 квітня 2015 року №19/1775 щодо не включення її до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку від 15 вересня 2014 року № НОМЕР_1 у національній валюті; зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити її до повного переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку від 15 вересня 2014 року № НОМЕР_1 у національній валюті; зобовязати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду; зобовязати Фонд включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
Вимоги обґрунтувала тим, що законних підстав для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором вкладу та не включення її до реєстру вкладників немає.
Суди встановили, що 15 вересня 2014 року позивачка та Банк уклали договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 в національній валюті, за умовами якого Банк зобов'язується відкрити позивачу поточний рахунок та здійснювати його розрахункове-касове обслуговування згідно законодавства України.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) постановою від 25 вересня 2014 року № 603/БТ віднесло Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків; відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в Банку.
Правління НБУ 04 грудня 2014 року прийняло постанову № 782 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних».
На підставі цієї постанови виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 04 грудня 2014 року № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку», згідно з яким з 05 грудня 2014 року запровадила тимчасову адміністрацію та призначила уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку; уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку призначено Бондаря Юрія Миколайовича.
Правління НБУ постановою від 27 лютого 2015 року № 144 відкликало банківську ліцензію та ліквідувала Банк.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року № 46 розпочато процедуру ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Додусенка Володимира Івановича Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам Банку за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 06 березня по 17 квітня 2015 року.
Листом від 16 квітня 2015 року № 19/1775 Уповноважена особа Фонду повідомила позивачку, що Уповноважена особа Фонду відповідно до пункту 2 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ) протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасово адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав визначених частиною третьою цієї статті.
На виконання приписів наведених норм Закону Уповноважена особа наказом від 17 лютого 2015 року № 157 створила комісію та призначила перевірку укладених з Банком протягом року до дня запровадженні тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).
27 лютого 2015 року Комісія з перевірки вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації Банку склала Протокол, відповідно до якого встановлено безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб, з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в Банку у серпні-вересні 2014 року. Призначення платежу вказаних операцій має не типовий характер, а саме, повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів на поповнення поточного рахунку іншої фізичної особи. На підставі вказаного запропоновано Уповноваженій особі Фонду тимчасово обмежити здійснення банком операцій щодо виплат коштів вкладникам.
У зв'язку із наведеним позивачці повідомили, що до з'ясування всіх обставин та підтвердження характеру «звичайності» проведених операцій, виплати сум гарантованого відшкодування за всіма операціями, здійснених позивачкою та/або на її користь, результатом яких стало збільшення сум гарантованого відшкодування та виникнення права на отриманні відповідних виплат з коштів Фонду, буде тимчасово призупинено у відповідності та на підставі приписів підпункту 3 пункту 2 статті 37 Закону № 4452-VІ.
Позивачка, вважаючи, що її протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, звернулася до суду з цим позовом.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2015 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду оформлену листом від 16 листом 2015 року за № 19/1775 щодо не включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку від 15 вересня 2014 року № НОМЕР_1 у національній валюті. Зобов'язав Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку від 15 вересня 2014 року № НОМЕР_1 у національній валюті. У задоволенні решти позовних вимог відмовила.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 вересня 2015 року це рішення залишив без змін.
Уповноважена особу Фонду вважає, що в розумінні пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ позивачка не може бути визнана особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, позаяк уклала правочин, умови якого передбачають платіж або передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством та внутрішніми документами банку.
Твердить, що позивачка не вносила суми вкладу за договорами, а тому немає підстав для включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Відповідно вимог статті 4 Закону № 4452-VІ, основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частинами перша, друга статті 26 Закону № 4452-VІ).
Згідно із статтею 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через 7 днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом 3-х днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктом 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 встановлено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Пунктом 1 розділу IV цього Положення визначені повноваження Фонду щодо отриманого від уповноваженої особи Переліку, а саме Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: - не включення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку, становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; - не включення до Переліку інформації про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом (відповідно до інформації, наданої уповноваженою особою Фонду); - відсутності в Переліку більше одного запису по одному вкладнику; - наявності всіх необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника;- коректності реквізитів вкладника.
Перевірка договорів вкладників є повноваженням Уповноваженої особи Фонду.
На підставі наведеного нормативно правового регулювання та фактичних обставин, встановлених у справі, суди дійшли висновку, що Уповноважена особа безпідставно не включила позивачку до переліку вкладників, які мають право на гарантоване відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
Щодо посилань Уповноваженої особи Фонду про порушення публічного порядку відшкодування коштів та нікчемності вчиненого позивачкою правочину слід зазначити, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а Велика Палата Верховного Суду за подібних до встановлених у справі, що розглядається, обставин зазначила, що відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) на відповідному банківському рахунку розміщено певну суму, яка обчислюється в тисячах доларів США, строком до 22 січня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням.
Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення банку [у тому рішенні оцінювалися дії АТ «Дельта Банк»] до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації 02 березня 2015 року].
Отже, як зазначив цей суд, оскільки вклад розміщено на рахунку АТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідач не навів правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI
Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
Ці висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, ухвалені за результатами розгляду справ, фактичні обставини яких є певним чином подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо відмови включити позивачку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому колегія суддів у вимірі фактичних обставин цієї справи вважає рішення суду першої та апеляційної інстанцій обґрунтованими та такими, що відповідають закону.
Суд визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Гриців
Судді : Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко