Ухвала від 21.12.2018 по справі 822/1496/18

УХВАЛА

21 грудня 2018 року

Київ

справа №822/1496/18

касаційне провадження №К/9901/68031/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Пасічник С.С.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 в справі №822/1496/18 за позовом Фермерського господарства "ТЦ Добробут" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ТЦ Добробут" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.02.2018 №0000005/14-09, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в сумі 89984,99грн., №0000006/14-09, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання в сумі 377936,99грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 10.07.2018 позовні вимоги задовольнив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.11.2018 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 залишив без змін.

Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 12.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 58 Митного кодексу України, статті 190 Податкового кодексу України, та процесуального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №822/1496/18 є вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень від 14.02.2018 №0000005/14-09, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в сумі 89984,99грн., №0000006/14-09, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання в сумі 377936,99грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того що, відповідачем не доведено порушення в діях позивача при митному оформленні товару, а саме підтвердження заниження митної вартості обприскувачів марки "John Deere 4830", а відтак відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у справі щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 14.02.2018 №0000005/14-09, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в сумі 89984,99грн., №0000006/14-09, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання в сумі 377936,99грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Хмельницькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 в справі №822/1496/18 за позовом Фермерського господарства "ТЦ Добробут" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева С.С.Пасічник

Попередній документ
78808205
Наступний документ
78808207
Інформація про рішення:
№ рішення: 78808206
№ справи: 822/1496/18
Дата рішення: 21.12.2018
Дата публікації: 26.12.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: