про відмову у відкритті касаційного провадження
21 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 2540/3083/18
адміністративне провадження № К/9901/68228/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 2540/3083/18 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області про визнання дій відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання протиправними та зобов'язання нарахувати, виплатити та провести індексацію нарахованих сум щомісячного довічного грошового утримання за період з часу набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року і по час його звільнення (13 вересня 2017 року), з підвищенням на 150% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду, оскільки позовні вимоги стосуються періоду з 07 липня 2010 року по 13 вересня 2017 року, а позовну заяву подано у вересні 2018 року.
Суди виходили з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Крім того, суди виходили з того, що довічне грошове утримання є щомісячним періодичним платежем, а отже, не отримавши чи отримавши суму такого утримання у меншому розмірі за певний місяць, особа повинна була дізнаватись про порушення її права на його отримання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 390/1306/17.
Посилання позивача на те, що з огляду на положення ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлений ст. 122 КАС України строк до спірних правовідносин не застосовується суди визнали безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, а в даній справі суми пенсії позивачу не були нараховані пенсійним органом.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчить про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 248, п. 5 ч.1, п. 2 ч. 2 ст.333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 2540/3083/18 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя В. М. Кравчук