Справа № 629/5591/18
Провадження № 2/629/1868/18
19.12.2018 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання -Заводяної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: Харківська область м. Лозова, мікрорайон №2АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09 червня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за №333. Вказану квартиру вона придбала у відповідача по справі- Діденка ОСОБА_4, який залишився зареєстрований в цій квартирі. Відповідач не виконав свою обіцянку щодо зняття з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою. Зазначила, що вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням знятися з реєстрації з її місця проживання, але відповідач зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя і тому не реагує на її звернення, у зв'язку із чим вона звернулась до суду із даним позовом.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зі змісту заяви вбачається, що остання позов підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копій договору купівлі-продажу квартири від 09.06.2017 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, однокімнатна квартира за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон №2АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.6-8).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громадян ОСОБА_3 міської ради Харківської області від 19.10.2018р. за № 4598, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон 2АДРЕСА_3 з 02.06.2016р. по теперішній час(а.с.9, 16).
Відповідач в даній квартирі не проживає з січня 2018 року, що підтверджується актами про непроживання особи за місцем реєстрації від 25.08.2017 року, 16.01.2018 року, 30.06.2018 року(а.с. 10-12).
Позивачка не чинила ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачеві, особистих речей та майна, яке йому належить в зазначеній квартирі, він не має. Доказів того, що відповідач виконує обов'язки по утриманню квартири та не втратив інтересу до спірної квартири, матеріали справи не містять.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Відповідно до вимог ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону та за рішенням суду. Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідач не входить до кола членів сім'ї власника квартири відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Отже власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час. Аналогічні висновки викладені в правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-709цс16.
Враховуючи зазначене, оскільки відповідач не є власником квартири за адресою: Харківська область, місто Лозова, мікрорайон №2АДРЕСА_4 та членом сім'ї позивача, участі в оплаті комунальних платежів не приймає, самостійно дій щодо зняття з реєстрації місця проживання за вказаною адресою не здійснює, що порушує права власника житла, оскільки він зобов'язаний нести додатковий тягар зі сплати нарахованих комунальних платежів, а доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку, позовні вимоги про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 317, 319 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням -задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1(реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон №2АДРЕСА_4.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя С.А. Мицик