22 грудня 2018 р.Справа № 1840/2513/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.
розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги Головним управлінням ДФС у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018р. по справі № 1840/2513/18
за позовом Головного управління ДФС у Сумській області
до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства
про стягнення податкового боргу,-
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018р. закрито провадження по справі №1840/2513/18 за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу.
На вищезазначену ухвалу Головним управлінням ДФС у Сумській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження .
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 залишено без руху апеляційну скаргу позивача та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.
12.12.2018 на виконання вимог вище зазначеної ухвали суду, заявником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 1840/2513/18.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів &?е;...&?и; з дня його (її) проголошення.
Апелянтом ставиться питання щодо поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та зазначається, що своєчасному зверненню до суду перешкоджала відсутність належного фінансування.
Між тим, поновлення строку на апеляційне оскарження неможливе без належного обґрунтування підстав пропуску такого строку.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Слід зазначити, що вказані апелянтом причини пропуску строку не можуть бути визнані судом поважними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення встановлений законом період, матеріали справи не містять.
Так, пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" ( 980_172 ) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення “Устименко проти України” слідує, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача “поважних причин” для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про визнання неповажними причини пропуску строку, та як наслідок відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 1840/2513/18.
Керуючись ст. ст. 121, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДФС України в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 1840/2513/18 за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3