20 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/7504/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Григорова А.М.
суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018, суддя Панов М.М., повний текст складено 25.09.18 по справі № 2040/7504/18
за позовом ОСОБА_1
до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо перерахунку пенсії за віком з 01.07.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки - в розмірі 3764,40 грн.; зобов'язати Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок з 01 липня 2018 року та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за два календарні роки - за 2016-2017 - в розмірі 5377 грн. 90 коп., що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Рішенням Харківского окружного адміністративного суду від 25.09.2018р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважаю його таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що з 2000 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війської служби та деяких інших осіб» котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення. Крім цього, прохає взяти до уваги, що після звільнення з органів Міністрерства внутрішніх справ він продовжував працювати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Загальний стаж роботи становить 42 роки 6 місяців. На підставі вищевикладеного просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року по справі № 2040/7504/18 та задовольнити позовні вимоги.
Від Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до суду надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи провести за відсутності представника управління. Проти апеляційної скарги заперечує, та просить в її задоволенні відмовити.
В відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Краснокутським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області помилково було враховано показник середньої заробітної плати за 2016, 2017 роки - 5377, 90 грн., який застосовується при первинному призначенні пенсії. Враховуючи це з 01.07.2018р. пенсію позичу було перераховано із застосуванням правильного показника середньої заробітної плати за 2014,2015,2016р. в розмірі 3764,40 грн.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Богодухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач перебував на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства внутрішніх справ України з 06.11.2000 і по 31.05.2018.
14 травня 2018 року позивач звернувся до управління з заявою щодо призначення пенсії за віком. Управлінням на підставі наданих документів ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн.
З 01 липня 2018 року пенсію ОСОБА_1 було перераховано із застосуванням правильного показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки в розмірі 3764,40 грн.
Не погодившись з даними діями пенсій Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області позивач звернувся з позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно п. п. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2002р за № 442/6730, основним завданням управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2002 року, якою затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр - міністра України,та на них покладаються завдання: забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; ) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
У частині першій статті 9 Закону №1058-IV наведено види пенсійних виплат:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас ОСОБА_3 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.
Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загально передбаченої пенсії не користувався раніше, то право па пенсію за віком виникло вперше (а не відбувся перехід з одного виду пенсії на інший).
Таким чином, при призначенні позивачу у 2018 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону.
Верховний Суд України у постанові від 9 червня 2015 року (справа № 21-550а15) та у постанові від 14 лютого 2018 року (справа № К/9901/1071/17) висловили свою позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.11.2018р. справа № 359/4220/17.
Крім того, колегія суддів зазначає, що первинна пенсія позивача передбачала зовсім інший механізм порядку розрахунку пенсії, застосування зовсім інших складових та розрахункових величин ніж пенсія за віком.
Водночас, як встановлено судом, та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 14.05.2018 року.
Згідно із Законом України від 03.10.2017р. N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (який набрав чинності 11.10.2017р.) розділ XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 44, згідно з яким з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Інформація щодо показників середньої заробітної плати розміщена, зокрема, на офіційному сайті Пенсійного Фонду України.
На зазначеному сайти міститься інформація про те, що середня заробітна плата складає: у 2014 році 3149,45 грн, у 2015 році 3661,41 грн, у 2016 році 4482,35 грн, у 2017 році 6273,45 грн.
Отже, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки ((4482,35+6273,45)/2) у розмірі 5337,9 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
З урахуванням того, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році, мають застосовуватися положення ч. 2 ст. 40 Закону щодо визначення показника середньої заробітної плати із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції доходить висновку про протиправність дій Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо перерахунку пенсії за віком з 01.07.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки - в розмірі 3764,40 грн.
Враховуючи вищенаведене доводи відповідача та суду першої інстанції щодо правомірності перерахунку пенсії позивача із застосуванням правильного показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки в розмірі 3764,40 грн. є помилковими.
Щодо позовної вимоги позивача щодо зобов'язання Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок з 01 липня 2018 року та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за два календарні роки - за 2016-2017 - в розмірі 5377 грн. 90 коп., що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3, ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та зобов'язання Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок з 01 липня 2018 року та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за два календарні роки - за 2016-2017 - в розмірі 5377 грн. 90 коп., що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено правомірності перерахунку позивау пенсії за віком з 01.07.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки - в розмірі 3764,40 грн.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом, згідно квитанції № 0.0.1117181642.1 від 23.08.2018р, яка міститься в матеріалах справи (а.с.4), сплатив судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. (мінімальний розмір ставки за подання позовної заяви). При подачі апеляційної скарги, згідно квитанції № 0.0.1194430797.1 від 23.11.2018р., яка міститься в матеріалах справи (а.с.36), судовий збір в сумі 1057 грн. 20 коп., що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. Всього, з урахуванням того, що права позивача фактично рішенням суду захищені, позовні вимоги задоволені, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 1762,00 грн.
З урахуванням того, що відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 по справі № 2040/7504/18 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо розрахунку пенсії за віком з 01.07.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки - в розмірі 3764,40 грн.
Зобов'язати Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити розрахунок з 01 липня 2018 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за два календарні роки - за 2016-2017 - в розмірі 5377 грн. 90 коп., що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 1762,00 грн. витрати по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 22.12.2018.