29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"18" грудня 2018 р. Справа № 924/1017/18
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький
до Фізичної особи - підприємця Авдейчика Василя Васильовича, м. Хмельницький
про стягнення 21 814,76рн., з яких: 17 611,91грн. - заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2016р. по 01.10.2018р., 2 381,49 грн. - пені, 631,22 грн. - 3% річних, 1190,14 грн. - інфляційних нарахувань
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини.
Суть спору. 05.11.2018 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Фізичної особи - підприємця Авдейчика Василя Васильовича м. Хмельницький про стягнення 21 814,76грн., з яких: 17 611,91грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2016р. по 01.10.2018р., 2 381,49грн. пені, 631,22грн. 3% річних, 1190,14грн. інфляційних нарахувань.
Ухвалою від 08.11.2018 року відкрито провадження у даній справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. При цьому був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (судова повістка від 06.12.2018р.).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив (ухвали суду надіслано за адресою місця реєстрації визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
01.10.2013р. між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та ФОП Авдейчиком Василем Васильовичем (споживач) укладений договір про надання послуг з теплопостачання №3759/1486, згідно з яким виконавець зобов'язується своєчасно надати споживачеві відповідної якості послуги централізованого опалення та підігріту воду, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1. договору).
Відповідно до п.3.1. приміщення у яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою 2900, м. Хмельницький, вул. Подільська, 147/1.
Опалювальна площа займаного (займаних) споживачем приміщення (приміщень) складає 45,70 м 2(п. 4 договору).
Відповідно до п. 6.8, 6.9 договору виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію.
Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7, п.7.1, п.7.2 договору).
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу (п.11, договору).
Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки №1486 від 15.04.16р. на суму 221,80 грн., від 31.10.16р. на суму 582,82 грн., від 28.11.16р. на суму 898,70 грн., від 27.12.16р. на суму 1497,06 грн., від 25.01.17р. на суму 1658,25 грн., від 23.02.17р. на суму 1771,33 грн., від 29.03.17р. на суму 1305,89 грн., від 18.04.17р. на суму 108,00 грн., від 30.10.17р. на суму 423,68 грн., від 28.10.17р. на суму 1396,38 грн., від 26.12.17р. на суму 1515,97 грн., від 29.01.18р. на суму 1884,96 грн., від 26.02.18р. на суму 1865,58 грн., від 27.03.18р. на суму 1966,40 грн., від 10.04.18р. на суму 415,09 грн.
Відповідач свої зобов'язання згідно договору на момент прийняття судом рішення не виконав.
Станом на 01.10.18р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2017р. по 01.10.2018р. перед позивачем складає 17611,91 грн.
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував відповідачу 1190,14грн. інфляційних нарахувань, 2381,49грн. пені та 631,22 грн. 3% річних.
Оцінивши матеріали справи в їх сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг з теплопостачання №3759/1486 від 01.10.2013р., який за правовою природою віднесено до договорів постачання енергоносіїв.
Відповідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст.275 ГК України.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 17611,91 грн.
Тому, позовні вимоги про стягнення із відповідача 17611,91 грн. боргу за послуги з теплопостачання суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій " установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із п.п.7., 7.1., 7.2. договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюються споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
За несвоєчасне внесення Споживачем плати за спожиті послуги він сплачує Виконавцю пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. У разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання виконавець проводить перерахунок розміру плати згідно діючого законодавства. (п.11, 12 договору).
З'ясуванням матеріалів справи судом встановлено, що відповідач прострочив оплату використаної теплової енергії.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 2381,49 грн. за період з 10.04.2014р. по 30.09.2018р. та з 10.05.2018р. по 30.09.2018р.
При перерахунку заявленої до стягнення пені, враховуючи наданий позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку, що остання обрахована правомірно та в межах максимального розміру за заявлений період.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1190,14 грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2016 року по квітень 2018 року та 631,22 грн. 3% річних.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
У застосуванні індексації враховуються рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.
Згідно зазначеного листа, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд погоджується з періодами нарахування та індексами інфляції, взятими для розрахунку, однак здійснивши перерахунок (за допомогою програмного забезпечення „Законодавство України") стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 1190,13 грн. У решті необхідно відмовити.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних з використанням програмного забезпечення „Законодавство України", суд вважає за належне вимогу про стягнення 3% річних задовольнити частково на суму 584,11 грн. У решті вимоги про стягнення 3% річних належить відмовити.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, здійснивши перерахунок правильності нарахувань за заявлені періоди, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17 611,91грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2016р. по 01.10.2018р., 2 381,49 грн. пені, 584,11 грн. 3% річних, 1190,13 грн. інфляційних нарахувань, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню. У решті позову належить відмовити.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Авдейчика Василя Васильовича м. Хмельницький про стягнення 21 814,76рн., з яких: 17 611,91грн. - заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2016р. по 01.10.2018р., 2 381,49 грн. - пені, 631,22 грн. - 3% річних, 1190,14 грн. - інфляційних нарахувань задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Авдейчика Василя Васильовича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 17 611,91 грн. (сімнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 91 коп. )заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2016р. по 01.10.2018р., 2 381,49 грн. ( двіт тисячі триста вісімдесят одну гривню 49 коп.) пені, 584,11 грн. (п'ятсот вісімдесят чотири гривні 11 коп.) 3% річних, 1190,13 грн. ( одина тисяча сто дев'яносто гривень 13 коп.) інфляційних нарахувань, 1758,12 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім гривень 12 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст складено 22.12.2018р.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 3 прим. (надіслати всім рекомендованим з повідомленням):
1 - до справи,
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький. вул. Пересипкіна, 5);
3- відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 2/3А, кв. 20).