29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" грудня 2018 р. Справа № 924/849/18
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "АКМА", м. Дніпро
до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 8069,96 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 17.10.2018 р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 22.11.2017 р.
ОСОБА_3 - за довіреністю від 12.10.2018 р.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "АКМА", м. Дніпро звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області 8069,96 грн., з яких 6536,88 грн. основної заборгованості, 1347,04 грн. пені, 186,04 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 05.10.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання. Ухвалами суду від 29.10.2018 р., 07.11.2018 р., 15.11.2018 р. підготовче засідання у справі відкладалось. Ухвалою суду від 15.11.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Ухвалою суду від 03.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 17.12.2018 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не оплачені послуги з технічного обслуговування верстату, надані позивачем. При цьому посилається на умови договору купівлі-продажу від 19.09.2016 р. №27, положення ст. ст. 549, 610, 675 ЦК України, ст. ст. 222, 231, 232 ГК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідач у відзиві на позов (від 22.10.2018 р.) проти позову заперечив. Зокрема, зазначив, що позивачем надано послуги, які відповідно до умов договору підпадають під випадки гарантійного ремонту обладнання. Також звернув увагу на те, що сторонами не узгоджено вартості послуг.
Позивачем надано письмові поясненнях (від 05.10.2018 р., від 14.11.2018 р.), в яких акцентував увагу на тому, що відповідно до акту виконаних робіт від 23.06.2017 р. позивачем було виконано саме технічне обслуговування обладнання з метою усунення вібрацій заготовок деталей, що не є гарантійним випадком. Звернув увагу на відсутність передбаченого для гарантійного ремонту акта усунення недоліків обладнання, непроведення ремонту обладнання та заміни його частин, що би підпадало під загальну гарантію за договором, відсутність акта відповідача про приховані недоліки обладнання. Зауважив, що позивачем було проведено необхідні заходи перед початком роботи верстату, які повинні проводитись постійно та дотримання яких унеможливлює вібрацію заготовок деталей, та повинні здійснюватися відповідачем, та не можуть підпадати під гарантійний ремонт.
Відповідачем надано письмові пояснення (від 09.11.2018 р., від 19.11.2018 р.), в яких вважає, що вимога про стягнення коштів не відповідає договору, яким прямо передбачено оформлення правовідносин у випадку проведення негарантійного ремонту, а саме: висновком незалежної експертної комісії, який не складався. Зазначив, що будь-якого договору про надання послуг щодо проведення відповідних робіт між сторонами не укладалось, а тому й не виникло зобов'язань щодо оплати наданих послуг. Звертає увагу, що відповідно до наказу позивача №93-ВД від 20.06.2017 р. працівники до відповідача направлялись з метою виконання гарантійних зобов'язань, а підписаний акт виконаних робіт від 23.06.2017 року містить зазначення, що сторони не мають претензій одна до одної, в тому числі щодо оплати. Жодного погодження між сторонами чи обговорення оплати не проводилось.
Також від позивача надійшли додаткові пояснення (від 20.11.2018 р.), в яких з огляду на положення ст. ст. 207, 218, 626, 639-642 ЦК України, ст. 181 ГК України, листи №185 від 07.06.2017 року, №190 від 09.06.2017 року, зазначає, що відповідач, прийнявши роботи з негарантійного технічного обслуговування верстату, фактично засвідчив про його бажання укласти договір.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
19.09.2016 р. між державним підприємством "Красилівський агрегатний завод" (покупець) та приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "АКМА" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №27 (далі - договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що відповідно до умов цього договору продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар - токарно-револьверний станок з ЧПУ, функцією фрезування (М) і віссю С моделі L160LMA виробництва компанії Hyundai-WIA, країна-виробник Республіка Корея, з ЧПУ HW FANUC i-series - виробництва компанії FANUC, країна-виробник Японія, р.в. 2016 (обладнання), а також виконати пуско-налагоджувальні роботи, провести інструктаж з роботи на станку і пристрої ЧПУ, здати обладнання за повним переліком приймальних тестів з точності заводу-виробника, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити це обладнання.
Кількісні та якісні вимоги до обладнання погоджуються і визначаються сторонами в додатку №1 "Технічна специфікація" до цього договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 3.3 договору продавець зобов'язаний надати покупцю декларацію відповідності вимогам технічних регламентів по обладнання, яке поставляється, протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних пуско-налагоджувальних робіт.
При отриманні обладнання покупець зобов'язаний перевірити цілісність упаковки та повноту пакету технічної документації, яка поставляється разом з обладнанням (п. 4.5 договору).
За умовами п. 4.6 договору остаточне приймання обладнання означає, що: обладнання комплектне, відповідне Технічній специфікації (додаток №1 до цього договору) і пакету технічної документації, яка поставляється з обладнанням; пуско-налагоджувальні роботи завершені, всі технічні параметри обладнання відповідають Технічній специфікації додаток №1 до цього договору); обладнання здане за якістю, яка передбачає його перевірку за повним переліком приймальних тестів на точність заводу-виробника, повіреним відповідним центром метрології та стандартизації вимірювальним інструментом із заповненням відповідного формуляру на відповідність параметрам точності згідно з додатком №4 цього договору; проведено навчання (інструктаж) згідно з програмою навчання (додаток №3 до цього договору); обладнання відпрацювало не менше 24 машинних годин під навантаженням. Після цього сторони укладають і підписують акт здавання-приймання виконаних пуско-налагоджувальних робіт.
При переданні обладнання уповноваженому представнику покупця продавець здійснює також передання необхідної документації на обладнання, яка включає в себе: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну; декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів (п. 4.9 договору). Продавець зобов'язаний надати покупцю разом з обладнанням також і комплект технічної документації відповідно до п. 3 Технічної специфікації (додаток №1 до договору) (п. 4.10 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору обладнання, поставлене продавцем, має загальну гарантію якості протягом 24 місяців і гарантію якості на все: шпиндельні підшипники, кульково-гвинтові передачі, направляючі протягом 36 місяців після підписання сторонами акту виконаних пуско-налагоджувальних робіт. При цьому якщо в процесі експлуатації обладнання в гарантійному періоді виникають проблеми, які не дають можливості експлуатувати обладнання зі збереженням всіх паспортних характеристик не з вини покупця, продавець продовжує загальний гарантійний період роботи обладнання (24 місяці) і всіх: шпиндельних підшипників, кульково-гвинтових передач, направляючих протягом 36 місяців на строк простою обладнання в гарантійному періоді. Строк пролонгації гарантійних зобов'язань фіксується окремо по кожному випадку актами усунення недоліків обладнання. Загальна гарантія обмежується лише ремонтом або заміною пошкоджених частин станка за рахунок продавця і не поширюється на обладнання чи деталі, які, за висновком незалежної експертної комісії (в яку повинні входити як представники покупця, так і представники продавця) піддалися неправильному, недбалому використанню, ненавмисному пошкодженню або неприйнятному застосуванню представниками покупця згідно з російськомовними версіями "Інструкції з програмування та експлуатації". При цьому постачальник гарантує, що весь пакет наданої технічної документації, включаючи "Інструкцію з програмування та експлуатації" російською мовою, є першоджерелами для представників покупця. Також постачальник гарантує, що наданий пакет технічної документації російською мовою є достатнім та повним базовим документом, необхідним для робіт з експлуатації і обслуговування обладнання персоналом покупця.
Крім гарантії на обладнання, продавець гарантує оперативне усунення недоліків обладнання, виявлених покупцем, а саме: час реакції (виїзду) представників продавця за місцем знаходження обладнання повинен становити не більше 72 годин з дати відправлення продавцю покупцем офіційного листа на бланку підприємства з описом несправностей, підписаного уповноваженим керівником покупця; у випадку виявлення чи виникнення несправностей під час експлуатації обладнання продавець зобов'язаний усунути недоліки протягом 10 календарних днів з дати приїзду представників продавця(п. 5.3 договору).
Пунктом 6.4 договору передбачено, що гарантійні зобов'язання вступають в силу у випадках, якщо поломка обладнання була викликана персоналом покупця під час експлуатації чи обслуговування обладнання згідно з російськомовною версією "Інструкції з програмування та експлуатації" і за висновком незалежної експертної комісії (в яку повинні входити як представники покупця, так і представники продавця) стала причиною неправильного чи некоректного перекладу в технічній документації, наданій покупцем разом з обладнанням.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 28.02.2020 р., але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (п. 10.1 договору).
Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток.
До договору сторонами підписано додатки: №1 "Технічна специфікація","№3 "Програма навчання (інструктажу) технічних спеціалістів покупця", №4 "Перелік тестів здавання/приймання заводу-виробника для токарно-фрезерного оброблюючого центру з ЧПУ мод. L160LMA".
Також сторонами підписано, скріплено відтисками печаток акт здавання-приймання виконаних пуско-налагоджувальних робіт від 28.04.2017 р., в якому зазначено, що токарний оброблюючий центр з ЧПУ відповідає технічній специфікації до договору і комплекту поставки, включаючи пакет технічної документації. Обладнання здане за повним переліком приймальних тестів з точності заводу-виробника. Обладнання пройшло випробування під навантаженням протягом 24 машинних годин. Роботи виконані якісно та в строк. Сторони одна до одної претензій щодо об'єму, якості і строкам виконання робіт не мають. Проведені роботи з навчання персоналу ДП "Красилівський агрегатний завод".
У матеріалах справи наявні листи відповідача від 02.06.2017 р. №16-901, 08.06.2017 р. №21-922, в яких повідомив позивача про наявність вібрації заготовок деталей просив допомогти в їх ліквідації та надіслати спеціалістів для усунення дефектів,
Також надано листи позивача від 10.03.2017 р. №104, від 07.06.2017 р. №185, від 09.06.2017 р. №190, адресовані відповідачу, з питань додаткового навчання спеціалістів, усунення помилок при роботі обладнання, зазначення умов приїзду фахівців позивача для усунення помилок. Зокрема, у листі від 09.06.2017 р. №190 повідомлено, що якщо причина виникнення помилок не є гарантійним випадком, то вартість робіт оплачується з розрахунку 650 грн./год. за 1 фахівця без ПДВ, без вартості проїзду та проживання.
Згідно з наказом №93-ВД від 20.06.2017 р. ПП ВКФ "АКМА" на підставі, зокрема договору №27 від 19.09.2016 р. з метою виконання гарантійних зобов'язань на ДП "Красилівський агрегатний завод" було відряджено автомобілем заступника директора з технічних питань на 4 дні з 20.06.2017 р. по 23.06.2017 р., провідного інженера-технолога на 5 днів з 20.06.2017 р. по 24.06.2017 р., інженера на 3 дні з 20.06.2017 р. по 22.06.2017 р.
У матеріали справи надано звіт за результатами проведення технічного обстеження токарно-револьверного верстату з ЧПК мод. L160LMA, в якому зазначено, що протягом 21.06.2017 - 23.06.2017 року було проведено обстеження токарно-револьверного верстату з ЧПК мод. L160LMA на території Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод” з метою встановлення причин збоїв в роботі верстату.
Під час проведення обстеження верстату було встановлено, що збої в роботі, а саме: наявність вібрацій в процесі різання, викликані порушенням правил експлуатації верстату. Наявність вібрації заготовок деталей не давала змоги використовувати верстат за призначенням та витотовлювати якісні деталі.
Відповідно до п. 8.1.1 Інструкції виробника з експлуатації токарно-револьверного верстату з ЧПК мод. L160LMA (надалі - Інструкція), що була надана ДП “Красилівський агрегатний завод” разом з пакетом технічної документації відповідно до укладеного договору № 27 від 19.06.2016 року, підставою відсутності якості, а саме низькою шорсткістю, є неналежне закріплення заготовки деталей у патроні верстата. Оператор зобов'язаний надійно закріпити заготовку у патроні верстата та у разі необхідності підлаштувати кулачки під розмір заготовки деталі.
Для уникнення вібрацій в процесі різання робітники ДП “Красилівський агрегатний завод”, які обслуговують верстат, повинні перед початком роботи перевірити: надійність закріплення заготовки в патроні верстата, чи розточені кулачки під необхідний діаметр прутка, чи достатньо вільного ходу кулачків для надійного затиску деталі; в разі, коли заготовка деталі є пруток, вона не повинна перевищувати допустимих значень, так як велика кривизна може призвести до вібрації; довжина вільного вильоту деталі, яка більше 5 діаметрів, вимагає піджима заднім центром; надійність кріплення інструменту в револьверній голівці, а також кріплення змінних пластин в держаках інструменту; використовування правильних режимів різання - швидкість різання, глибина різання і подача. Недотримання правильних режимів різання може вивести верстат в зону резонансу.
Вказані перевірки не проводяться робітниками ДП “Красилівський агрегатний завод” перед початком роботи верстату.
В Інструкції виробником зазначається, що для належної роботи верстату перед початком роботи верстата, щонайменше раз на місяць, необхідна перевірка положення верстата та налаштування горизонтального розміщення верстата з точністю 0.04 мм/м. У таблиці 4-1 Інструкції наведено алгоритм та регламент перевірки технічного обслуговування верстату перед початком роботи. Якщо горизонтальність верстата не перевіряти і не виставляти, він може наклонитися, що призведе до вібрацій верстата, підвищеного зносу частин верстата.
У звіті зауважено, що верстат не обладнано необхідним інструментом - ні допоміжним, ні ріжучим. Наявний інструмент переставляється з одного верстата на інший без урахування технології обробки деталей, що є порушенням правил експлуатації верстата.
Для усунення вібрації заготовок деталей було проведено: налагоджування вільного ходу кулачків патрона; вирівнювання положення верстату; перевірку шорсткості та точності виготовлення партії виробів, що підтверджується актом виконаних робіт від 23.06.2017 року.
Комісією з представників позивача (які були направлені на підприємство відповідача) та відповідача складено і підписано акт виконаних робіт від 23.06.2017 р. про виконання обслуговування згідно з договором №27 від 19.09.2016 р. токарно-револьверного станка з ЧПУ мод. L160LMA, зав. № G1065-0023, виробництва HYUNDAI-WIA, а саме: для усунення вібрації заготовки деталей проведено: налаштування ходу кулачків патрону; виставлення горизонтальності станка; перевірка шорсткості і точності виготовлення партії виробів. Зазначено, що роботи виконані якісно та в строк. Сторони одна до одної не мають претензій. Акт містить відмітки про його затвердження та скріплення відтисками печаток сторін.
У матеріали справи надано складений позивачем акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000025 від 23.06.2018 р. щодо технічного обслуговування верстата мод. L160LMA (по договору №27 від 19.09.2016 р.) на суму 5447,40 грн. без ПДВ, 6536,88 грн. з ПДВ. Акт підписаний та скріплений відтиском печатки позивача.
Крім того, у матеріали справи надано копії звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №АО-0000611 від 26.06.2017 р. на суму 1493,80 грн. (інженера сервісного центру ПП ВКФ "АКМА"), проїзного документа від 22.06.2017 р. на суму 173,40 грн., чеку Красилівської автостанції на суму 24,40 грн., квитанцій на жетони від 23.06.2017 р. на суму 16,00 грн., на проживання від 22.06.2017 р. на суму 480,00 грн., від 24.06.2017 р. на суму 400,00 грн.; звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №АО-0000609 від 26.06.2017 р. на суму 2041,42 грн. (провідного інженера-технолога ПП ВКФ "АКМА"), проїзного документа від 23.06.2017 р. на суму 236,57 грн., чеку Красилівської автостанції на суму 24,85 грн., фіскального чека від 21.06.2017 р. (проживання) на суму 780,00 грн.; звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №АО-0000612 від 26.06.2017 р. на суму 1640,00 грн. (заступника директора ПП ВКФ "АКМА"), чеків від 21.06.2017р. (проживання) на суми 430,00 грн. та 460,000 грн.
При цьому 03.01.2017 р. директором ПП ВКФ "АКМА" було затверджено вартість і регламентний час сервісних, ремонтних робіт і робіт з діагностики обладнання. Так, зазначено, що вартість робіт з ремонту обладнання, діагностики визначається з розрахунку 650 грн. без ПДВ за одну годину роботи одного спеціаліста по сервісу без урахування вартості проживання і проїзду до місця виконання робіт. Час, необхідний для виконання робіт з ремонту обладнання, діагностики, визначається на основі експертної оцінки спеціаліста сервісного центру або визначається за фактично витраченим часом.
Так, зазначено, що вартість робіт "Токарна група станків/16 годин роботи 2 спеціаліста" становить 15600,00 грн., "Фрезерна група станків/16 годин роботи 2 спеціаліста" - 15600,00 грн., "Ковально-пресове обладнання/16 годин роботи 1 спеціаліст" - 9100,0 грн., "Відрізні станки/ 8 годин роботи 1 спеціаліст" - 5200,00 грн.
Також затверджено вартість робіт з пусконалагодження: "Токарна група станків - 2-вісні/3-вісні" - 25000,00 грн., "4-вісні" - 28000,00 грн., "5-вісні" - 32000,00 грн.; "Фрезерна група станків - 3-вісні" - 25000,00 грн., "4-вісні" - 32000,00 грн., "5=3+2 вісні" - 40000,00 грн.; "Ковально-пресове обладнання ножиці" - 20000,00 грн., "листозгинальні преси" - 26000,00 грн.; "Відрізні станки напівавтомати" - 4000,00 грн., "автомати" - 6000,00 грн.
Позивач надіслав відповідачу лист (від 27.07.2017 р. №292), в якому у зв'язку з тим, що обслуговування (проведене з 21 по 23 червня 2017 р.) не відносить до гарантійного випадку, просило в строк до 10.08.2017 р. сплатити додані рахунки на загальну суму 21789,60 грн. До листа додано, зокрема, рахунок-фактуру №СФ-0000187 від 27.07.2017 р. на технічне обслуговування верстату мод. L160LMA на суму 6536,88 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією (від 24.11.2017 р. №3/24-17), в якій повідомив, що в листі позивача від 09.06.2017 р. №190 зазначалось, якщо у разі виїзду його фахівців на підприємство відповідача буде з'ясовано, що причина виникнення помилок не є гарантійним випадком, то вартість робіт буде сплачуватися з розрахунку 650 грн./год. за 1 фахівця (без ПДВ) без урахування вартості проїзду і проживання фахівців. 20.06.2017 р. до ДП "Красилівський агрегатний завод" були направлені технічні спеціалісти позивача в кількості 3 чоловік для налагодження роботи верстату та було з'ясовано, що збої в роботі обладнання виникли не з причин його неналежної роботи, що підпадає під гарантійне обслуговування, а від некваліфікованого поводження з ним. З 21 червня по 23 червня 2017 р. працівниками позивача були проведені додаткові консультації та навчання спеціалістів, виконано технічне обслуговування обладнання, збої у роботі були усунені, про що свідчить акт виконаних робіт від 23.06.2018 р., підписаний представниками підприємства відповідача. Позивач направив для підписання акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000025 від 23.06.2017 р. та просив на протязі 5 днів з моменту отримання претензії підписати його та сплатити грошові кошти в сумі 6536,88 грн.
У повідомленні про попередні результати розгляду претензії (від 08.12.2017 р. №72-181578) відповідач зазначив про направлення позивачу листів з повідомленням про те, що обладнання не функціонує належним чином. Також позивача було повідомлено про необхідність приїзду представника для усунення несправностей, однак в порушення п. 5.3 договору щодо терміну прибуття, представники позивача прибули лише 21.06.2017 р. та провели гарантійний ремонт верстатів.
У листі від 11.06.2018 р. №78-06/591 відповідач просить надати рекомендації або провести навчання для спеціалістів для подальшої роботи оброблювальних центрів. У листі від 26.09.2018 р. №72-18/896 відповідач зазначив, що в разі погодження позивача на пропозицію відповідача щодо відмови від стягнення пені та інфляційних втрат за позовами до відповідача, зобов'язується сплатити в добровільному порядку суму основної заборгованості в розмірі 10894,80 грн. до 31.10.2018 р.;
У матеріали справи надано витяг з Інструкції токарно-револьверного станка с ЧПУ, функцією фрезерування (М) та віссю С моделі L160LMA.
Оскільки відповідач не оплатив вартості виконаних позивачем робіт з обслуговування верстату, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 8069,96 грн., з яких 6536,88 грн. боргу, 1347,04 грн. пені, 186,04 грн. інфляційних втрат.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому у статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
У ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ЦК України).
У ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач листами від 02.06.2017 р. №16-901, 08.06.2017 р. №21-922 повідомив позивача про наявність несправностей при роботі поставленого позивачем обладнання та необхідність направлення спеціалістів для налагодження його роботи.
Позивач зі свого боку направив відповідачу листи від 10.03.2017 р. №104, від 07.06.2017 р. №185, від 09.06.2017 р. №190 щодо питань усунення недоліків у роботі обладнання. При цьому у листі від 09.06.2017 р. позивач повідомив відповідача про те, що у випадку, якщо причина виникнення помилок не є гарантійним випадком, то вартість робіт оплачується з розрахунку 650 грн./год. за 1 фахівця без ПДВ, без вартості проїзду та проживання.
У подальшому позивачем було направлено до відповідача трьох спеціалістів, якими протягом 21.06.2017 р. - 23.06.2017 р. було проведено обстеження обладнання (верстату з ЧПК мод. L160LМА), проведено налагодження вільного ходу кулачків патрона, вирівнювання положення верстату, перевірку шорсткості та точності виготовлення партії виробів, відповідно до підписаного працівниками сторін, затвердженого та скріпленого відтисками печаток акта виконаних робіт від 23.06.2017 р., складеного працівниками позивача звіту від 24.06.2017 р.
З аналізу в сукупності вищезазначених обставин та положень законодавства слідує, що між сторонами виникли правовідносини з договору підряду, оскільки позивачем шляхом обміну листами була запропонована відповідачу ціна робіт у випадку приїзду його спеціалістів та виконання ними робіт, які не охоплюються гарантійними зобов'язаннями за договором купівлі-продажу відповідного обладнання, а відповідачем, з огляду на обізнаність із умовами такої пропозиції та при цьому допуском працівників позивача до проведення робіт, зазначена пропозиція прийнята.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).
Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Статтею 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи слідує, що позивач направив відповідачу претензію (від 24.11.2017 р.) з вимогою протягом 5 робочих днів з моменту її отримання сплатити на користь позивача 6536,88 грн. за виконані роботи з ремонту та технічного обслуговування токарно-револьверного верстату з ЧПК мод. L160LМА. Зазначена претензія відповідно до інформації щодо відстеження пересилання поштових відправлень отримана відповідачем 06.12.2017 р.
З урахуванням положень ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний оплатити вартість виконаних позивачем робіт. Однак доказів, які би підтверджували сплату відповідачем 6536,88 грн. заборгованості, суду не подано, як і не подано будь-яких доказів на спростування зазначеного розміру заборгованості.
При цьому судом критично оцінюються доводи відповідача про виконання позивачем робіт, які підпадають під гарантійні зобов'язання згідно з договором купівлі-продажу від 19.09.2016 р., оскільки загальна гарантія відповідно до п. 5.1 вказаного договору обмежується лише ремонтом або заміною пошкоджених частин верстату за рахунок продавця. Однак доказів здійснення ремонту чи заміни пошкоджених частин верстату матеріали справи не містять. Згідно ж з наявними актом виконаних робіт від 23.06.2017 р. та звітом від 24.06.2017 р. було виконано обслуговування верстату, а саме: проведено налагодження вільного ходу кулачків патрону, вирівнювання положення верстату (виставлення горизонтальності), перевірка шорсткості та точності виготовлення партії виробів.
З огляду на характер робіт, виконаних позивачем (не ремонт та не заміна частин верстату, які би відповідали умовам п. 5.1 договору купівлі-продажу від 19.09.2016 р.), недоцільними є й аргументи відповідача про необхідність складення передбаченого п. 5.1 договору купівлі-продажу від 19.09.2016 р. висновку незалежної експертної комісії.
Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на п. 5.3 договору купівлі-продажу від 19.09.2018 р. щодо оперативного усунення недоліків обладнання, оскільки зазначеним пунктом договору врегульовано лише питання часу реакції позивача на відповідне звернення відповідача щодо несправностей обладнання, і не встановлено, чи такі недоліки усуватимуться в порядку передбаченої договором гарантії на обладнання чи в іншому порядку.
Також критично оцінюються судом доводи відповідача щодо направлення позивачем працівників до відповідача на підставі наказу від 20.06.2017 р. саме з метою виконання гарантійних зобов'язань, оскільки оцінка виконаних робіт як таких, що здійснені в межах гарантійних зобов'язань чи поза ними, можлива лише після факту їх виконання.
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 1347,04 грн. пені.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 199 ГК України за погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З вищезазначених положень законодавства слідує, що види забезпечення виконання зобов'язань можуть застосовуватись за погодженням сторін, розмір неустойки повинен встановлюватися договором або актом цивільного законодавства.
Оскільки позивачем не доведено наявності погодження сторін щодо застосування до їхніх правовідносин такого виду забезпечення виконання зобов'язань як пеня, наявності договору між сторонами щодо розміру пені, враховуючи відсутність встановлення такого розміру в актах цивільного законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1347,04 грн. пені заявлені необґрунтовано, тому задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 186,04 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою програми "Законодавство" (версія 2.9.1), враховуючи строк виконання зобов'язання, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України, заявлений у розрахунку позивача період, суд вважає, що обґрунтованим буде стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 183,02 грн. Відтак, у позовних вимогах в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 3,02 грн. потрібно відмовити.
Судом враховується, що з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Зокрема, у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 6536,88 грн. заборгованості, 183,02 грн. інфляційних нарахувань. У позові в частині стягнення 1347,04 грн. пені та 3,02 грн. інфляційних нарахувань потрібно відмовити.
У зв'язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "АКМА", м. Дніпро до державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницької області про стягнення 8069,96 грн., з яких 6536,88 грн. основної заборгованості, 1347,04 грн. пені, 186,04 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", Хмельницька область, м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1 (код 14307831) на користь приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "АКМА", м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 139-К (код 20278565) 6536,88 грн. (шість тисяч п'ятсот тридцять шість гривень 88 коп.) заборгованості, 183,02 грн. (сто вісімдесят три гривні 02 коп.) інфляційних втрат, 1467,23 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят сім гривень 23 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 22.12.2018 р.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук: 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 139-К та 49066, м. Дніпро, а/с 3829), 4 - відповідачу (31000, м. Красилів, Хмельницької обл., вул. Щаслива, 1). Всім рек. з пов. про вруч.