Рішення від 26.11.2018 по справі 922/2689/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2689/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського Національного Університету повітряних сил ім. І. Кожедуба, м. Харків

до Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Харківський Національний Університет повітряних сил ім. І. Кожедуба 01 жовтня 2018 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Управління служби безпеки України в Харківській області заборгованості за комунальні послуги у розмірі 50846,16 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2689/18, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, наданими сторонами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у строк до 22.10.2018.

Заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від Відповідача не надійшла. Останнім було надано відзив на позовну заяву (вх. № 30368 від 23.10.2018 р.), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 25 вересня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова та Управлінням служби безпеки України в Харківській області був укладений договір оренди № 04/2012/КЕВ нежилого приміщення площею 301,72 кв.м. в будівлі № 35 військового містечка № 19.

01.11.2013 р. Харківський Національний Університет повітряних сил ім. І. Кожедуба та Управлінням служби безпеки України в Харківській області уклали додаткову угоду № 05д/2013/ХУПС до договору оренди № 04/2012/КЕВ м. Харкова від 25.09.2012 р. про оренду нежитлового приміщення площею 301,72 кв.м. в будівлі № 35 військового містечка № 19, що знаходиться на балансі Харківського Національний Університет повітряних сил ім. І. Кожедуба. Позивач вказує на те, що згідно п. 5.11. договору № 04/2012/КЕКВ, орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, в т.ч. фактичні комунальні платежі, але стверджує, що Відповідач не сплачував витрати за надання комунальних послуг та розмір заборгованості складає 50846,16 грн.

Позивач в якості доказу до позову надає пояснювальну записку до звіту про використання коштів, отриманих від оренди нерухомого військового майна, по Харківському університету повітряних сил ім. І. Кожедуба особовий рахунок № 50051/08532 за 2015 рік, яка за своїм змістом та призначенням не дає змоги встановити виникнення зазначеної суми заборгованості, а саме її обгрунтування, порядок проведення розрахунків, розмежування призначених платежів, з яких складається загальна сума до стягнення. Також позивач не надає жодних актів звіряння взаєморозрахунків, які б дали змогу встановити походження нарахованої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

В п. 5.11. договору оренди № 04/2012/КЕВ м. Харкова від 25.09.2012 р. передбачено, що Орендар (Управління Служби безпеки України в Харківській області) зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Але всупереч цього, не було укладено жодного договору.

Договір, на який посилається позивач у своїх вимогах як на підставу виникнення зобов'язання, не містить положень про обов'язок сплачувати конкретні суми за конкретні комунальні послуги, тому встановити природу походження чи підстави виникнення обов'язку сплатити заявлену суму заборгованості не вбачається можливим. Комунальні послуги є загальним поняттям, яке складається з надання послуг енергопостачання, водотеплопостачання, експлуатаційних, загальногосподарських послуг та інших.

Позивач в позовній заяві не вказує, з яких складових, яким чином та з яких підстав виникла заборгованість, а лише вимагає здійснити оплату невстановленої та непідтвердженої доказами заборгованості за надання комунальних послуг. Також позивачем до позовної заяви не надано будь-якого розрахунку комунальних послуг.

Суд зазначає, що Позивач в позовній заяві зазначає, що на адресу Відповідача ним було направлено листи з попередженням про погашення заборгованості. Але не надано доказів на підтвердження відправлення на адресу управління зазначених листів. Відповідач також зазначає, що він не отримував попередження щодо погашення заборгованості з доданими актами звіряння взаєморозрахунків.

Як вбачається з ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 509 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 29.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
78801465
Наступний документ
78801468
Інформація про рішення:
№ рішення: 78801466
№ справи: 922/2689/18
Дата рішення: 26.11.2018
Дата публікації: 26.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію