33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"22" грудня 2018 р. Справа № 918/483/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Християнської місії "Пробудження" про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відінська, 21" до Християнська місія "Пробудження" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення 12 932,68 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2; ОСОБА_3;
від відповідача: представник ОСОБА_4, ОСОБА_5
від третьої особи: ОСОБА_6
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відінська, 21" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Християнської місії "Пробудження", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача, ОСОБА_1 комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просить стягнути з Християнської місії "Пробудження" заборгованість в сумі 11 590,10 грн, 1 040,40 грн інфляційних, та 302,18 грн 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.08.2018 року у справі №918/483/18 позов задоволено частково, стягнуто з Християнської місії "Пробудження" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відінська, 21" 11 590,10 грн заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 2 500,00 грн витрат на правову допомогу та 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.
08.10.2018 року на виконання рішення суду від 21.08.2018 року господарським судом видано відповідний наказ.
15.11.2018 року Рівненським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57692622 про примусове виконання судового наказу № 918/483/18 від 08.10.2018 року.
13.12.2018 року на адресу господарського суду від боржника - Християнської місії "Пробудження" надійшла заява про розстрочення виконання рішення у цій справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 14.12.2018 року № 01-04/146/2018 у зв'язку з перебуванням судді Марача В.В. у відпустці (наказ № 737 від 12.11.2018 року), відповідно до пунктів 2.3.49-2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу №918/483/18 передано судді Церковній Н.Ф.
Ухвалою суду від 17.12.2018 року заяву Християнської місії "Пробудження" про розстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2018 року.
21 грудня 2018 року від стягувача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Відінська, 21" надійшли заперечення на заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду, згідно яких стягувач вважає що боржник зловживає своїми обов'язками як орендар приміщення та поважних причин для розстрочки виконання рішення суду немає, а тому стягувач просить суд у її задоволенні відмовити.
У судовому засіданні 21.12.2018 року представник боржника надав усні пояснення по суті заяви та просив суд відстрочити виконання рішення строком на шість місяців.
Представник стягувача у судовому засіданні 21.12.2018 року надав усні пояснення по суті заяви та заперечив щодо задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду з урахуванням письмових заперечень.
Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч. 1, ч.2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1,2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення у справі №918/483/18, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
При цьому, за змістом наведеної вище норми, розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). А підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у рішення від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
З підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів заяви, боржником не подано жодних належних доказів на підтвердження обставин скрутного фінансового становища чи ризику припинення діяльності, у зв'язку з одномоментним стягненням суми боргу у примусовому порядку.
Рішенням суду від 21.08.2018 року встановлено, що ОСББ "Відінська, 21" не здійснює господарської діяльності з надання житлово-комунальних послуг Християнській місії "Пробудження", а діяльність позивача спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов функціонування спільного майна, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, а відтак, ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючого суб'єкта.
Рішенням Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області № 93/17-16-12-03-18 від 28.09.2016 р. ОСББ "Відінська, 21" присвоєно ознаки неприбутковості (за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України).
Згідно рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління ДФС у Рівненській області № 1817164600128 від 19.03.2018 року Християнській місії "Пробудження" присвоєно ознаки неприбутковості (за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України). Отже боржник та стягувач є неприбутковими організаціями.
Заява Християнської місії "Пробудження" містить твердження що доходи від трудової діяльності боржника є незначними та що Християнська місія "Пробудження" є неприбутковою релігійною організацією. Окрім того, заявник щодо заборгованості зазначив, що не може отримати від стягувача інформації та документи які стосуються витрат ОСББ "Відінська, 21" на утримання будинку та прибудинкової території (відповідні кошториси).
Суд зазначає, що тяжке фінансове становище, відсутність обігових коштів та майна, яке можна було б реалізувати в рахунок погашення заборгованості, неприбутковість організації, відсутність інформації щодо кошторисів, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної діяльності боржника, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.
Враховуючи викладене вище, в тому числі недоведеність боржником належними та допустимими доказами у справі винятковості обставин, з якими пов'язує неможливість виконання рішення суду, а також беручи до уваги здійснену судом оцінку поданих доказів, надані боржником та стягувачем у судовому засіданні усні пояснення та заперечення по суті поданої заяви, беручи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, враховуючи ступінь вини боржника та наявність інфляційних процесів в державі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Християнської місії "Пробудження" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 21.08.2018 року у справі №918/483/18.
Керуючись ст. ст. 331, 234 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Християнської місії "Пробудження" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 21.08.2018 року у справі №918/483/18 відмовити.
Ухвала набрала законної сили 21.12.2018 року та може бути оскаржена в порядку ст. ст. 253- 259 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Церковна Н.Ф.