"21" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1973/18
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 28 від 09.10.2018р.;
Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 09.10.2018р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Біляївської міської ради до приватного акціонерного товариства „Аптечна мережа „Фармація” про стягнення 63575,00 грн., -
Біляївська міська рада звернулась до господарського суду із позовною заявою до приватного акціонерного товариства „Аптечна мережа „Фармація” (далі по тексту - ПАТ „Аптечна мережа „Фармація”) про стягнення збитків у розмірі 63 575,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом використання відповідачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Миру, 21, без оформлення правовстановлюючих документів, які посвідчують право користування.
ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” заперечувало проти задоволення заявлених позивачем вимог з підстав їх незаконності та необґрунтованості. Зокрема, відповідачем було наголошено про ненадання позивачем акту обстеження земельної ділянки, яку використовує відповідач, з метою визначення характеристик такої земельної ділянки, її цільового використання та площі. Крім того, ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” під час розгляду даної справи було наголошено про ненадання Біляївською міською радою витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, на підставі якого відповідно до вимог чинного законодавства і повинна визначатись орендна плата, а також про недоведеність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” на праві власності належить ? частина будівлі, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Миру, 21, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.04.2004р., видане на підставі рішення виконавчого комітету Біляївської міської ради від 27.11.2003р. за №176.
Рішенням Біляївської міської ради №1027-33/V від 21.01.2010р. відкритому акціонерному товариству „Фармація” було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду на 5 років, загальною площею 0,04 га, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21.
06.07.2013р. між Біляївською міською радою (Орендодавець) та ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п. п. 1, 2, 5 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у короткострокове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в м. Біляївка, вул. Миру, 21. Площа земельної ділянки складає 0,0400 га згідно з планом-схемою, що є невід'ємною частиною цього договору. Договір укладено строком на 1 рік.
Відповідно до п. п. 6, 8 договору оренди від 06.07.2013р. орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 24300,10 грн. на рік. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів на розрахунковий рахунок Орендодавця.
Згідно з п. 11 договору оренди від 06.07.2013р. земельна ділянка передається в оренду для експлуатації не житлової будівлі.
Умовами п. 29 договору оренди від 06.07.2013р. передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Земельна ділянка, площею 0,0400 га, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, була передана відповідачу у користування на підставі складеного між сторонами по справі акту приймання-передачі від 06.07.2013р.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2013р. Біляївською міською радою було прийнято рішення №570-28/VI „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Біляївка”.
Рішеннями виконавчого комітету Біляївської міської ради за №746-40/VI від 23.01.2015р., за №57-5/ VII від 13.01.2016р., за №159-11/VII від 06.07.2016р. було встановлено ставки орендної плати у м. Біляївка за земельні ділянки несільськогосподарського призначення у наступних розмірах: 3% від нормативної грошової оцінки на період будівництва; 5% від нормативної грошової оцінки на період реконструкції; 7% від нормативної грошової оцінки для інших землекористувачів.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Біляївської міської ради від 23.05.2017р. за №81 було внесено зміни до рішення виконавчого комітету від 31.03.2016р. за №43 „Про утворення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, шляхом викладення додатків №1 та №2, якими визначено склад та положення про комісію, у новій редакції.
Листами №07-16/157 від 06.02.2018р., №07-16/217 від 20.02.2018р. Біляївською міською радою було повідомлено відповідача про проведення засідань комісії щодо визначення розміру збитків, завданих використанням землі без правовстановлюючих документів, з огляду на використання ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” земельної ділянки за відсутності укладеного договору оренди.
13.03.2018р. комісією по визначенню розміру збитків землевласникам та землекористувачам, створеною на підставі рішення виконавчого комітету Біляївської міської ради від 31.03.2016р. за №43, було складено акт №3 про визначення розміру збитків, завданих ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” міській раді фактом використання земельної ділянки, площею 0,0400 га, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, без оформлення правовстановлюючих документів у розмірі 63 575,00 грн.
Рішенням виконавчого комітету Біляївської міської ради за №72 від 28.03.2018р. було затверджено акт №3 від 13.03.2018р. про визначення розміру збитків, завданих ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” міській раді фактом використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: листів №325 від 05.02.2018р., №1462 від 02.11.2018р. відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, станом на 01.01.2015р. становить 1019,26 за 1 кв. м.; станом на 01.01.2016р. становить 1459,58 грн. за 1 кв. м., станом на 01.01.2018р. становить 1087,21 грн. за 1 кв. м.
Листом №4309/9/15-32-02-11-06 від 15.03.2018р. Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області було повідомлено Біляївську міську раду, що за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” сплатило у 2015р. земельний податок у розмірі 3776,99 грн., у 2016р. - 5690,80 грн., у 2017р. - 6158,85 грн.
Листом №07-16/314 від 28.03.2018р. Біляївською міською радою було повідомлено ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” про затвердженням на підставі рішення виконавчого комітету від 28.03.2018р. акту комісії №3 від 13.03.2018р., а також про необхідність у добровільному порідку сплатити збитки у розмірі 63 575,00 грн. на користь міської ради.
Звертаючись до господарського суду із позовною заявою до ПАТ „Аптечна мережа „Фармація”, Біляївською міською радою було наголошено, що відповідачем у добровільному порядку не було сплачено збитків у розмірі 63 575,00 грн., заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами з метою захисту порушеного права.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.
Оскільки позовні вимоги Біляївською міською радою заявлені як збитки та обґрунтовані із посиланням на приписи ст. 1166 ЦК України, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку правомірності застосування до спірних правовідносин вказаних положень цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами частини другої ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Наведене дозволяє дійти висновку, що обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Позиція господарського суду щодо виникнення між сторонами по справі кондикційних зобов'язань та, відповідно, правомірності застосування до таких правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України відповідає висновкам, до яких дійшла ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 23.05.2018р. по справі №629/4628/16-ц та у постанові від 20.11.2018р. по справі №922/3412/17.
Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Абзацом 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення” від 23 березня 2012 року N 6 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
З огляду на викладене, судом відхиляються посилання Біляївської міської ради щодо необхідності застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1166 ЦК України, у зв'язку з чим, у суду відсутні правові підстави для дослідження у діях відповідача складу цивільного правопорушення. При цьому, суд також зазначає про помилкове ототожнення позивачем заявлених до стягнення грошових коштів у якості збитків, оскільки заявлена до стягнення грошова сума у розмірі 63575,00 грн. за своєю правовою природою є безпідставно збереженою орендною платою.
Господарський суд зауважує, що предметом позову в цій справі є стягнення з ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” як власника об'єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований приписами Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина 1 ст. 93, ст. 125 Земельного кодексу України встановлюють, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Господарський судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 06.07.2013р. між сторонами по справі було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться в м. Біляївка, вул. Миру, 21, строком на 1 рік, тобто до 06.07.2014р. Доказів на підтвердження укладення нового договору оренди або пролонгації договору оренди від 06.07.2013р. матеріали справи не містять, що дозволяє господарського суду дійти висновку про використання ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” земельної ділянки, яка розташована в м. Біляївка, починаючи з 07.07.2014р. без оформлення правовстановлюючих документів.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” як фактичним користувачем земельної ділянки, загальною площею 0,04 га, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки було збережено у себе кошти, які повинні бути сплачені за користування землею. Наведене свідчить про існування зобов'язання відповідача повернути збережені кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про оцінку землі” від 11.12.2003р. за № 1378-IV (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Відповідно до вимог ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Частиною 2 ст. 20 Закону України „Про оцінку землі” визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Господарський суд зауважує, що рішенням Біляївської міської ради №1027-33/V від 21.01.2010р. відповідачеві було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,04 га, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21.
Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” до позивача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, або доказів відмови Біляївської міської ради у затвердження проекту землеустрою відповідачу. Відсутність затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог Закону України „По Державний земельний кадастр” від 07.07.2011р. № 3613-VI має наслідком неможливість проведення державної реєстрації земельної ділянки як окремо визначеного об'єкта цивільних прав.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи законодавчо встановлену правову можливість врахування відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка оформлюється як витяг із технічної документації, лише після відведення земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, а, отже, і присвоєння такій ділянці кадастрового номеру, господарський суд доходить висновку про правомірність застосування позивачем інформації щодо вартості 1 кв. м. земельної ділянки відповідно до наданих відділом у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відомостей при здійсненні розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів.
З огляду на викладене вище господарським судом відхиляються доводи ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” щодо необґрунтованості застосування позивачем наданої відділом у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області інформації щодо вартості 1 кв. м. земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, при здійсненні розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів.
Перевіривши здійснений комісією з відшкодування збитків розрахунок заявлених до стягнення грошових коштів у розмірі 63575,00 грн., які за своєю правовою природою є безпідставно збереженою орендною платою, при визначенні якої комісією було враховано лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №325 від 05.02.2018р., відповідно до якого нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, станом на 01.01.2018р. становить 1087,21 грн., господарський суд зауважує наступне.
Відповідно до розрахунку суми втрат /а. с. 35/ позивачем було нараховано відповідачу збитки за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів за 2015р. - 2017р. включно. При визначенні заявлених до стягнення грошових коштів позивачем було застосовано наступну нормативно грошову оцінку земельної ділянки: за 2015р. у розмірі 286300,02 грн., що складає 715,75 грн. за 1 кв. м. (286300,02 грн. / 400 кв. м. = 715,75 грн.); за 2016р. у розмірі 410267,92 грн., що складає 1025,66 грн. за 1 кв. м. (410267,92 грн. / 400 кв. м. = 1025,66 грн.); за 2017р. у розмірі 434884,00 грн., що складає 1087,21 грн. за 1 кв. м. (434884,00 грн. / 400 кв. м. = 1087,21 грн.).
Таким чином, використана позивачем нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки за 2015р.-2016р., яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, не перевищує нормативної грошової оцінки 1 кв. м., яка визначена у листі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №1462 від 02.11.2018р. При цьому, застосована позивачем нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки у 2017р. не перевищує нормативної грошової оцінки 1 км. м. земельної ділянки відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №325 від 05.02.2018р.
Підсумовуючи вище наведене, приймаючи до уваги застосування Біляївською міською радою ставки у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки, яка була затверджена рішеннями виконавчого комітету міської ради, при визначенні суми заявлених до стягнення грошових коштів протягом 2015-2017рр., господарський суд доходить висновку про обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів у загальному розмірі 79201,64 грн. Разом з цим, господарський суд зазначає про обґрунтованість врахування позивачем сплаченої відповідачем плати за землю у загальному розмірі 15626,64 грн. при здійсненні розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів у розмірі 63575,00 грн. (79201,64 грн. - 15626,64 грн. = 63575,00 грн.).
З оглядку на викладене вище, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження оформлення ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” права власності на земельну ділянку або укладення договору користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Миру, 21, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог Біляївської міської ради про стягнення 63575,00 грн., які за своєю правовою природою є безпідставно збереженою орендною платою з огляду на необхідність застосування при вирішенні даного спору приписів ст. 1212 ЦК України, мотиви щодо правомірності застосування якої наведені по тексту рішення вище та відповідають висновкам, до яких дійшла ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 23.05.2018р. по справі №629/4628/16-ц та у постанові від 20.11.2018р. по справі №922/3412/17.
При цьому, господарським судом критично оцінюються доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи акту обстеження земельної ділянки на підставі якого, за переконанням ПАТ „Аптечна мережа „Фармація”, повинна визначатись площа, цільове використання та інші характеристики земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З наявних в матеріалах справи доказів, а саме: рішення Біляївської міської ради №1027-33/V від 21.01.2010р. про надання відкритому акціонерному товариству „Фармація” дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; договору оренди від 06.07.2013р.; акту приймання-передачі від 06.07.2013р.; а також листів Головного управління ДФС в Одеській області від 09.11.2018р. та від 26.11.2018р., які містять інформацію щодо площі земельної ділянки, за яку відповідач сплачував земельний податок, вбачається що у користуванні ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” перебуває земельна ділянка площею 0,04 га. Будь-яких інших документів щодо використання відповідачем земельної ділянки більшою або меншою площею матеріали справи не містять; клопотання про залучення до матеріалів справи документів, якими підтверджується факт використання відповідачем земельної ділянки площею, відмінною від 0,04 га, до суду від ПАТ „Аптечна мережа „Фармація” не надходило.
З огляду на викладене господарський суд, за результатами надання оцінки доказам, наявним в матеріалах справи у своїй сукупності та відповідно до свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача у вказаній частині.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із приватного акціонерного товариства „Аптечна мережа „Фармація” на користь Біляївської міської ради безпідставно збереженої орендної плати у розмірі 63575,00 грн. відповідно до ст. ст. 16, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 79, 20, 125, 206 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, ст. ст. 13, 20 Закону України „Про оцінку землі”, ст. 271 Податкового кодексу України.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства „Аптечна мережа „Фармація” /65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 20, ідентифікаційний код 22447055/ на користь Біляївської міської ради /67602, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, проспект Незалежності, 9, ідентифікаційний код 33579244/ безпідставно збережену орендну плату у розмірі 63 575,00 грн. /шістдесят три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн. 00ко./, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. /одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21 грудня 2018 р.
Суддя С.П. Желєзна