13 грудня 2018 року Справа № 915/1060/18
м. Миколаїв
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”
до відповідача: Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради
про: стягнення 51771,93 грн.,
Суддя: Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 2724 від 12.12.2017,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
28 вересня 2018 року Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 48С000/18-19 від 28.09.2018 про стягнення з Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради суми боргу в розмірі 51771,93 грн.
Ухвалою суду від 16.10.2018, після усунення недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1060/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13 листопада 2018 року о 09 год. 30 хв. та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм статей 63 Закону України «Про телекомунікації», п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», статтею 87, 89, 97, 102 Бюджетного кодексу України, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, п. 3, 8 Порядку № 256, статей 174, 175, 193 Господарського кодексу України, статей 509, 526, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що філія протягом квітня 2018 - вересня 2018 щомісяця направляла до відповідача звіти у формі листів з розрахунковими документами, в тому числі разом зі списками форми 2-пільга та актами звіряння форми 3-пільга, з проханням забезпечити погашення існуючої заборгованості за вищевказаний період за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян. Від відповідача отримано відповіді, про те, що: «законодавством України передбачено пільги з послуг зв'язку, але кошти з місцевого бюджету виділено у недостатньому обсязі. У зв'язку з відсутністю видатків для фінансування вищезазначених пільг у 2018 році, відповідач не може прийняти розрахунки від ПАТ «Укртелеком», які повертає разом з актами звіряння» вищевказані документи та факти є відмовою відповідача від виконання передбаченого вищенаведеним законодавством України зобов'язання щодо відшкодування витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги, що порушує законні права позивача.
Відповідач у відзиві (вх. № 14110/18 від 31.10.2018) просить суд в задоволені позову відмовити посилаючись на норми ч. 1 ст. 23, ст. 91 Бюджетного кодексу України та мотивуючи наступним:
Згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг зокрема з послуг зв'язку за рахунок субвенції з державного бюджету, отже держава взяла на себе зобов'язання по відшкодуванню таких витрат. Рішенням Очаківської міської ради від 28.04.2017 № 1 внесено доповнення до міської Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року, щодо фінансового забезпечення пільг на послуги зв'язку. Листами від 15.02.2018 № 432/13-05, та від 03.04.2018 № 879/13-03 управління звернулось до Очаківської міської ради щодо виділення коштів з бюджету м. Очакова. Управлінню виділено кошти у сумі 182,9 тис. грн., на фінансування послуг зв'язку у 2018, але на виконання рішень Господарського суду щодо погашення заборгованості за послуги зв'язку за 2017 рік, управлінням виплачено 143163, 63 грн. В подальшому, починаючи з червня місяця 2018 року, кошти з місцевого бюджету для фінансування пільг виділялись в недостатньому обсязі, тому і виникла заборгованість з квітня 2018 року по серпень2018 року. Відповідач звертає увагу суду, що заборгованість наявна з квітня 2018 року, а не з березня, як вказано в позовній заяві. У зв'язку із ситуацією, що склалася, Управлінням повідомлялось ПАТ «Укртелеком» про те, що у міському бюджеті відсутні кошти для відшкодування пільг з послуг зв'язку.
02.11.2018 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №48с000/16-280 від 02.11.2018, в якій він заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позов та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
05.12.2018 від відповідача на адресу суду надійшла заява № 3832/04-05 від 04.12.2018, в якій він просить розглядати справу за відсутності його представника. Також просить суд розглянути справу за наявними матеріалами. У задоволенні позовних вимог ПАТ “Укртелеком“ про стягнення заборгованості у розмірі 51771,93 грн. та судового збору у розмірі 1762,00 грн., просить відмовити повністю.
Суд розцінює письмову заяву відповідача (вх. № 16031 від 05.12.2018) як згоду призначити розгляд даної справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
13.12.2018 суд оголосив про закінчення підготовчого провадження по даній справі.
Відповідно до правил ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Беручи до уваги відповідну письмову згоду позивача (заяву від 12.12.20181 № 48с000/16-326) суд розпочав розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
13.12.2018 за наслідками розгляду справи суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд
Предметом даного позову є майнові вимоги постачальника послуг до головного розпорядника бюджетних коштів про стягнення заборгованості в зв'язку з порушенням виконання зобов'язання з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговій категорії громадян.
Підставою - розрахунки (позивача) видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма № 2-пільга), за період з березня 2018 року по серпень 2018 року; листи позивача до відповідача № 48і200/17-275 від 24.04.2018, № 48і200/17-288 від 10.05.2018, № 48і200/17-293 від 04.06.2018, № 48і200/17-303 від 09.07.2018, № 48і200/17-308 від 07.08.2018, № 48і200/17-309 від 20.08.2018, № 48і200/17-314 від 07.09.2018; листи відповідача (відповіді на листи позивача) № 1510/13-05 від 11.06.2018, № 1810/13-05 від 11.07.2018, № 2069/13-05 від 13.08.2018, № 3034/13-05 від 12.09.2018, застосування статті 63 Закону України «Про телекомунікації», статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», статей 87, 89, 102 Бюджетного кодексу України, Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002), статей 509, 526,530 Цивільного кодексу України, статей 174, 175, 193 Господарського кодексу України.
Так, публічне акціонерне товариство “Укртелеком” у період з березня 2018 року по серпень 2018 року (включно) надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян передбаченим Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”, Законом України “Про жертви нацистських переслідувань”, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” та Законом України “Про охорону дитинства”.
У відповідності до ч.3 ст.63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Згідно ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п."б" п.4 ч.1 ст.89 та ст.102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенції з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок № 256).
У відповідності до п.3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ч.1 п.8 Порядку №256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Згідно п.п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
Таким чином, головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку №256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Матеріали справи свідчать, що позивачем були складені та скеровані відповідачу акти звіряння розрахунків абонентів пільгової категорії населення за період з березня по серпень 2018 року (включно) на загальну суму 62659,23 грн. Вказані акти відповідачем не підписані.
Відповідно до інформації позивача, за спірний період відповідачем було відшкодовано пільги за послуги зв'язку в сумі 10887,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1613 від 19.06.2018.
Таким чином, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг в сумі 51771,93 грн. (62659,23 грн. - 10887,30 грн.) починаючи з березня по серпень 2018 року (включно) відповідачем відшкодовані не були, незважаючи на те, що позивачем було направлено відповідачу листи з відповідними вимогами.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:
У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
В Законі України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”, Законі України від 23.03.2000 №1584-ІІІ “Про жертви нацистських переслідувань”, Законі України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законі України від 24.03.2008 №203/98-ВР “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” та Законі України від 26.04.2001 №2402-ІІІ “Про охорону дитинства” передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялись листи з проханням сплатити заборгованість за квітень-вересень 2018 року та підписати акти звіряння розрахунків.
У відповідь на зазначені листи відповідачем було направлено на адресу позивача листи: № 1510/13-05 від 11.06.2018, № 1810/13-05 від 11.07.2018, № 2069/13-05 від 13.08.2018, № 3034/13-05 від 12.09.2018, у яких зазначив, що у зв'язку з відсутністю видатків для фінансування пільг на послуги зв'язку окремим категоріям населення міста у 2018 році, управління соціального захисту населення не може прийняти розрахунки від ПАТ Укртелеком” за квітень-серпень 2018 року та акти звірки розрахунків.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 51771,93 грн. та не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Відповідач заперечуючи щодо позовних вимог вказує про відсутність видатків на фінансування пільг з послуг зв'язку за рахунок бюджетних субвенцій.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власного бажання позивача, а у відповідності до вимог Законів України.
Відповідно до ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 та у справі “Бакалов проти України” від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446, від 15.05.2012 у справі №3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011.
За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Відповідно до ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
У листі від 30.06.2011 за №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що “... деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).
У зв'язку з цим та згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень”.
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
За вказаних обставин, посилання відповідача на відсутність відповідних бюджетних призначень та ненадходження на рахунок відповідача цільових коштів державних субвенцій як на обставини, які виключають його обов'язок з оплати послуг наданих позивачем пільговим категоріям громадян, суд вважає безпідставним.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач вважає, що заборгованість наявна не з березня 2018 року, а з квітня 2018 року, посилаючись на те, що у червні 2018 року відповідач сплатив заборгованість за березень 2018 року в сумі 10887,30 грн. Проте, суд не погоджується з твердженням відповідача, оскільки у березні 2018 року відповідачу нараховано заборгованість у сумі 11071,40 грн. Отже, залишок заборгованості за березнь 2018 року складає 184,40 грн. (11071,40 грн.-10887,30 грн.).
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі здійснив зобов'язання по відшкодуванню витратах, понесених позивачем за період з березня 2018 року по серпень 2018 року (включно) внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, відповідач, у порушення приписів ст.74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги стосовно стягнення 51771,93 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 183 (ч.6), 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” 51771,93 грн. суму боргу та 1762,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” (01601, м. Київ, бул. ОСОБА_2, 18; адреса для листування: Миколаївська філія ПАТ “Укртелеком”, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/3; ідентифікаційний код 21560766),
відповідач: Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради (57508, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Старофортечна, 10; ідентифікаційний код 24783001).
Повне рішення складено та підписано 22 грудня 2018 року.
Суддя О.Г. Смородінова