79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.11.2018 Справа №914/1152/18
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ, в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Одеса,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор”, с. Павлів, Радехівський район, Львівська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Спільного підприємства “Вітмарк-Україна” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса,
предмет позову: стягнення 76 454,27 грн.,
підстава позову: заподіяння залізниці збитків і витрат,
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явився,
23.06.2018 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ, в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор” про стягнення 76 454,27 грн. штрафу та додаткових витрат.
Ухвалою від 02.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 01.08.2018 року.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана позивачем 09.07.2018 року та 11.07.2018 року; відповідачем - 06.07.2018 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
01.08.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
22.08.2018 року позивачем подано відповідь на відзив.
29.08.2018 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 01.08.2018 року за участю представника відповідача відкладено розгляд справи на 15.08.2018 року.
Ухвалою суду від 15.08.2018 року залучено до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 підприємство «Вітмарк-Україна» у формі товариства з обмеженою відповідальністюта відкладено розгляд справи на 29.08.2018 року.
22.08.2018 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву з доказами їх надіслання іншим учасникам справи.
29.08.2018 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив з доказами їх надіслання іншим учасникам справи.
У судовому засіданні 29.08.2018 року оголошено ухвалу про здійснення подальшого розгляду справи № 914/1152/18 за правилами загального позовного провадження та заміни засідання для розгляду справи по суті, призначене на 29.08.2018 року, підготовчим засіданням та відкладення підготовчого засідання на 19.09.2018 року.
У судовому засіданні 19.09.2018 року оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.10.2018 року.
У судовому засіданні 10.10.2018 року представник залученої третьої особи надав пояснення по суті спору та оголошено перерву у судовому засіданні до 23.10.2018 року.
Ухвалою суду від 23.10.2018 року поновлено позивачу строк на подання клопотання про долучення доказів від 23.10.2018 року, закрито підготовче провадження у справі №914/1152/18 та призначено розгляд справи по суті на 05.11.18 року.
У судовому засіданні 05.11.2018 року відкладено розгляд справи на 21.11.2018 року.
05.11.2018 року позивачем подано промову (заключне слово)у справі.
У судове засідання 21.11.2018 року учасники справи явку представників не забезпечили. 20.11.2018 року від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника.
Відповідно до ч.3 ст.196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Представник відповідача про дату та час судового засідання повідомлявся належим чином під розписку в попередньому судовому засіданні, а явка представника третьої особи обов'язковою не визнавалась. Відтак, суд вважає за можливе вирішити пір по суті в даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 21.11.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Спір між сторонами виник у зв'язку з недотриманням відповідачем, на переконання позивача, правил заповнення накладних, визначених Статутом залізниць України. Так, позивач стверджує, що при здійсненні контрольного зважування вагону було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що складено комерційний акт, та на підставі чого відповідно до ст.118 Статуту залізниць України позивачем нараховано штраф у сумі 54 377,60 грн. Крім цього, у зв'язку з відчепленням спірного вагону, його переважуванням, вивантаженням надлишку вантажу залізниця понесла додаткові втрати в сумі 22 167,67 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, стверджує, що його вина у порушенні ст.122 Статуту залізниць України відсутня, оскільки за результатами комісійного зважування вагону із розцепкою тара вагону складає 26 640 кг, що є більшим від картотечних відомостей про тару вагона. Крім цього, по факту приймання-передачі продукції вантажоодержувачем - третьою особою в даній справі виявлено недостачу продукції, а саме 1 950 кг. Цукру. Тому відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та просить у їх задоволенні відмовити.
Третя особа письмових пояснень по суті спору не подала.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Як вбачається з накладної №36165868, 23.01.2018 року зі станції відправлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор” (надалі по тексту рішення - відповідач) - ст. Козова відправлено вантаж - цукор-пісок, масою 67 850 кг, в кількості 1 357 мішків, вагон №52679669.
26.01.2018 року на станції Подільськ (Котовськ) складено акт загальної форми №1325 по накладній №36165868 від 23.01.2018 року, вагон №52679669, найменування вантажу - цукор-пісок, підставами якого зазначено: комерційна несправність (код 9191002), невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізних документах, показанням ваг, перевантаження вантажу понад масу, вказану в документах. При прийомі поїзда за показаннями динамічних тензометричних ваг у вагоні виявлено брутто 97,5 тонн, тара 24,7 тонн, нетто 72,8 тонн, вантажопідйомність вагона - 68 тонн. Вагон відчеплено для контрольного зважування на статичних вагах.Комерційну несправність виявлено 26.01.2018 року; комерційну несправність не усунуто - вагон відчеплено для перевірки.
26.01.2018 року позивачем відправлено оперативне повідомлення до станції відправлення із зазначенням виявлених причин.
Додатком до акта №1325 складено комерційний акт №406802/8 від 26.01.2018 року, відповідно до якого виявлено перевищення вантажопідйомності на 1950 кг, так як маса нетто при зважуванні склала 69 950 кг, а не 67 850 кг.
29.01.2018 року на станції Подільськ (Котовськ) представниками залізниці та відправника складено акт №11 про надлишок вантажу (цукор-пісок) у вагоні №52679669 по відправці №36165868, відповідно до якого було проведено зважування на справних повірених статичних вагонних вагах вагона №52679669, де вага брутто 92 650 кг, тара - 24 700 кг, нетто - 67 950 кг. Надлишок вантажу був відвантажений та забраний вантажовідправником ТОВ «Радехівський цукор», перевищення понад вантажопідйомність усунено. На вагон навішано справне ЗПП відправника №№Ш142716, Ш142717, знято №№ Х390224, Х390227.
29.01.2018 року на станції Подільськ (Котовськ) складено акт загальної форми №12, яким визначено плату за користування вагоном, збір за маневрову роботу, збір за зважування вагона, телеграфний збір, зберігання вантажу, затримка охорони, провізна плата, що в сумі становить 22 16,67 грн.
31.01.2018 року по факту приймання-передачі продукції по кількості комісію в складі представника Спільного підприємства “Вітмарк-Україна” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, представника ЖД станції складено акт №31/01-18, яким виявлено наступні дефекти: за результатами вигрузки вагона виявлена недостача в кількості 39 мішків (1950 кг), кількість по документах - 67 850 кг, фактична кількість - 65 900 кг.
23.02.2018 року представниками відповідача та станції Радехів складено акт про проведення перевірки тари вагона №52679669, який був затриманий по станції Подільськ 26.01.2018 року з вантажем цукор-пісок, де перевантаження понад підйомність становило 1950 кг. Згідно з картотечними даними тара вагона становить 24700 кг, при переважуванні даного вагона із розцепкою тара вагона склала 26640 кг, тобто більше картотечних даних вагона на 1940 кг.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Залізниці здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти між станціями, відкритими для виконання відповідних операцій. Станції здійснюють операції, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу і вантажобагажу з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками та одержувачами - їх навантаження і вивантаження. Станції можуть відкриватися для проведення усіх або окремих операцій.
Відповідно до п.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів.
Для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги. Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів. Для навантаження масових насипних і навалочних вантажів їх відправники повинні використовувати вагові прилади, які визначають масу вантажу в процесі навантаження, чи механізовані дозувальні пристрої (п.13 Статуту). Ваги і вагові прилади підлягають обов'язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку. Зважування вантажів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими термінами повірки і таврування не дозволяється. Залізниці на договірних засадах можуть приймати на технічне обслуговування (технічний нагляд, ремонт, контрольна повірка) ваги власників, призначені для зважування вантажів. Повірка, таврування ваг та вагових приладів провадяться під час установки ваг, після виходу їх із капітального та середнього ремонту та періодично у терміни, встановлені Держстандартом.
Відповідно до п.32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Як вбачається з п. 26 накладної, спосіб визначення маси - стандартна маса одного місця - брутто 50 кг, нетто 50 кг. Також у накладній зазначено кількість місць - 1357. Згідно з п.24 накладної маса вантажу, вказана відправником, - 67 850 кг, вантажопідйомність згідно з п.19 накладної - 68.0 тонн, маса тари - 24 700 кг.
Обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами (ч.1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт»). Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Суд звертає увагу, що п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, визначено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Проте, з наданого позивачем комерційного акта від 26.01.2018 року не вбачається, що такий підписаний зазначеними в Правилах посадовими особами.
Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року N 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за N 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
У матеріалах справи наявна копія технічного паспорта засобу ваговимірювальної техніки вагонних ваг типу ВВ-150, заводський номер 143, станція Подільськ Одеської залізниці, з якого вбачається, що 04.01.2018 року здійснено перевірку ваг. Проте, позивачем не визначено чітко, на яких вагах здійснювалося переважування вагону №52679669, так як у акті загальної форми від 26.01.2018 року зазначено, що зважування відбувалося динамічними тензометричними вагами, у комерційному акті - вагонними електромеханічними вагами, а у звіті про зважування від 26.01.2018 року взагалі відсутня вказівка на тип ваг та будь-яка інша ідентифікація ваг. Для підтвердження тари вагона - 24 700 кг позивачем надано технічний паспорт вагону №52679669 з системи АБДПВ, згідно з яким вказаний вагон, 1991 року виготовлення, тара - 247 ц, вантажопідйомність - 680 ц, останні ремонти: капітальний - 10.11.2008 року, деповський - 30.09.2018 року. Тобто, позивачем не доведено обставини дійсного та фактичного зважування вагона та маси вантажу, у зв'язку з чим твердження про перевищення вантажопідйомності вагона не підтверджене належними доказами.
Натомість відповідач надав акт від 23.02.2018 року, складений представником ТОВ «Радехівський цукор», менеджера з логістики та начальником станції Радехів, про визначення маси тари вагона на справній тензометричній вазі ТВВ-150 власності ТОВ «Радехівський цукор», заводський номер 1370079, держповірка 26.09.2017 року, огляд-повірка 21.12.2017 року (технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки долучено до матеріалів справи), за результатами чого виявлено, що тара вагона із розцепкою склала 26 640 кг, а не 24 700 кг, тобто на 1 940 кг більше картотечних даних вагона. З наведеного вбачається, що як вантажовідправником, так і залізницею, у складених документах використовувались показники щодо тари вагона не реальні, а картотечні. Заперечення позивача щодо належності доказу, наданого відповідачем, суд не вважає обгрунтованими, адже відповідний акт підписаний, зокрема, представником залізниці - начальником станції Радехів Регіональної філії Львівської залізниці ПАТ «Укрзалізниці» і сама лише відсутність заявки про участь представника залізниці при зважуванні не може впливати на дійсність такого. Щодо відсутності протоколу зважування вагону, то позивачем не наведено норми, яка б вказувала про підтвердження маси тари вагону лише протоколом. До того ж, протоколу зважування тари вагону залізницею також не надано.
Крім цього, суд звертає увагу на обставину недостачі вантажу його отримувачем, підтверджену матеріалами справи. Так, згідно з накладною від 23.01.2018 року одержувачем вантажу є ОСОБА_1 підприємство “Вітмарк-Україна” у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Як встановлено судом вище, по факту приймання-передачі продукції по кількості вантажоодержувачем 31.01.2018 року складено акт №31/01-18, яким зафіксовано наступні дефекти: за результатами вигрузки вагона виявлена недостача в кількості 39 мішків (1 950 кг), кількість по документах - 67 850 кг, фактична кількість - 65 900 кг. Аналогічна кількість продукції - цукру білого кристалічного зазначена у видатковій накладній №990 від 23.01.2018 року, підписана отримувачем - ОСОБА_1 підприємством “Вітмарк-Україна” у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Саме 39 мішків, вагою 1 950 кг, відповідачем як вантажовідправником було вигружено з вагона №52679669 як надлишок (про що складено акт №11 від 29.01.2018 року) у зв'язку з виявленням позивачем перевищення вантажопідйомності вагона на 1 950 кг (про що складено комерційний акт). Наведене свідчить про правильність маси вантажу, вказаної вантажовідправником у накладній від 23.01.2018 року, та необгрунтованість зазначених позивачем фактів перевищення маси вантажу та загальної вантажопідйомності вагона. Твердження позивача про те, що вантажоодержувач не здійснював зважування отриманого вантажу, а обмежився встановленням нестачі 39 мішків, є безпідставними, оскільки в акті відображено не лише кількість мішків, але й розбіжність в масі продукції по документах і фактично отриманої.
Так, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (п.118 Статуту залізниць України). Проте, із досліджених у сукупності доказів, суд не вважає доведеною обставину перевищення вантажопідйомності вагону та ваги вантажу у вагоні. Відтак, відсутні підстави для застосування до відповідача штрафу у сумі 54 377,60 грн.
Згідно з п.24 Статуту, на який посилається позивач при обґрунтуванні вимоги про стягнення 22 167,67 грн. додаткових витрат, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Однак, враховуючи недоведеність обставини невідповідності відомостей, зазначених відповідачем у накладній, відсутні підстави і для іншої відповідальності вантажовідправника.
Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи сторін, суд доходить висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог, та відсктність підстав для задоовлення позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03.12.2018 року.
Суддя Матвіїв Р.І.