79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.12.2018 Справа №914/2264/17
За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни, м. Львів
про: розірвання договору оренди, зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 420971,12 грн.
Суддя Синчук М.М.
за участю секретаря судового засідання Лащ Х.Л.
Представники учасників процесу:
позивача: Чернобай С.С. - довіреність №2302-вих-1764 від 12.03.2018 р.; відповідача: не з'явився.
У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/2264/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про розірвання договору оренди, зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 420971,12 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2017р. головуючим суддею визначено суддю Пазичева В.М.
Ухвалою суду від 06.11.2017р. порушено провадження по справі, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 15.11.2017р. Ухвалою суду від 16.11.2017р. призначено справу до судового розгляду 30.11.2017р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 18.12.2017р. продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2018р. ухвалою суду від 18.01.2018р. підготовче засідання відкладено на 29.01.2018р.
Ухвалою суду у даній справі від 15.02.2018р. задоволено заяву судді Пазичева В.М. про самовідвід, справу №914/2264/17 передано для здійснення перерозподілу автоматизованою системою документообігу Господарського суду Львівської області.
Розпорядженням в.о.керівника апарату Господарського суду Львівської області від 16.02.2018р. №76 призначено повторний автоматичний розподіл справи №914/2264/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2018р., головуючим суддею визначено суддю Горецьку З.В.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області від 27.03.2018р. №155 враховуючи тимчасову непрацездатність головуючого судді Горецької З.В. призначено повторний автоматичний розподіл справи №914/2264/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2018р. головуючим суддею визначено суддю Фартушка Т.Б.
Ухвалою суду від 29.03.2018 р. задоволено самовідвід судді Фартушка Т.Б. від 29.03.2018р. у справі №914/2264/17. Справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до ст.32 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області від 02.04.2018р. №162 призначено повторний автоматичний розподіл справи №914/2264/17.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018р. головуючим суддею визначено суддю Синчука М.М.
Ухвалою суду від 03.04.2018 р. справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.05.2018 р.
Ухвалою суду від 03.04.2018 р. прийнято до розгляду заяву Фізичної особи - підприємця Мачеус О.В. про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 та призначено її до розгляду на 06.04.2018 р.
05.04.2018 р., через канцелярію суду у справі № 914/2264/18, відповідачем подано заяву про відвід головуючого судді Синчука М.М., в порядку ст. 35 ГПК України.
Ухвалою суду від 06.04.2018 р. провадження у справі №914/2264/17 зупинено, справу, для вирішення питання по заяві про відвід судді Синчука М.М., передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2018р., для розгляду заяви про відвід, було визначено суддю Манюка П.Т.
Ухвалою суду від 10.04.2018 р. в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни про відвід судді Синчука М.М. у справі № 914/2264/17 - відмовлено. Справу №914/2264/17 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою суду від 11.04.2018 р. провадження у справі №914/2264/17 поновлено, розгляд заяви про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 призначено в судовому засіданні на 13.04.2018 р.
Ухвалою суду від 13.04.2018 р. заяву про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 задоволено.
Ухвалою суду від 23.04.2018 р. провадження у справі зупинено, справу №914/2264/17 передано для вирішення питання по заяві про відвід судді Синчука М.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2018р., для розгляду заяви про відвід, було визначено суддю Пазичева В.М.
Ухвалою суду від 25.04.2018 р. (суддя Пазичев В.М.) у задоволенні заяви ФОП Мачеус О.В. від 18.04.2018 р. за вх. № 1014/18 про відвід судді Синчука М.М. у справі №914/2264/17 - відмовлено. Справу № 914/2264/17 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою суду від 27.04.2018 р. (суддя Синчук М.М.) провадження у справі №914/2264/17 поновлено, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.05.2018 р.
Ухвалою суду від 03.05.2018 р., розглянувши заяву ФОП Мачеус О.В. про відвід судді Синчука М.М. суд визнав відвід необґрунтованим, оскільки не відповідає підставам, передбаченим ст. 35 ГПК України, зупинив провадження у справі, яку передано для вирішення питання про відвід судді Синчука М.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядав справу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2018 р., для розгляду заяви про відвід, було визначено суддю Бортник О.Ю.
Ухвалою суду від 07.05.2018 р. (суддя Бортник О.Ю.) в задоволенні заяви ФОП Мачеус О.В. від 02.05.2018 р. про відвід судді Синчука М.М. у справі № 914/2264/17 - відмовлено. Справу № 914/2264/17 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою суду від 02.05.2018 прийнято заяву відповідача від 19.04.2018 р. б/н. про забезпечення доказів у справі та призначено до розгляду на 08.05.2017 р. У зв'язку з зупиненням провадження у справі № 914/2264/17 та передачею справи для вирішення питання про відвід судді Синчука М.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, судове засідання по розгляду заяви про забезпечення доказів у справі № 914/2264/17 - 08.05.2018 р. не відбулось.
Ухвалою суду від 08.05.2018 р. провадження у справі №914/2264/17 поновлено. Розгляд заяви про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 призначено на 29.05.2018 р.
Ухвалою суду від 29.05.2018 р. зупинено провадження у справі №914/2264/17, справу №914/2264/17 передано для вирішення питання по заяві про відвід судді Синчука М.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.05.2018 р., заяву відповідача від 11.05.2018 р. за вх.№1271/18 про відвід судді Синчука М.М., передано на розгляд судді Пазичеву В. М.
Ухвалою суду від 31.05.2018 р. (суддя Пазичев В.М.) в задоволенні заяви ФОП Мачеус О.В. від 11.05.2018 р. за вх. №1271/18 про відвід судді Синчука М.М. у справі № 914/2264/17 - відмовлено. Справу №914/2264/17 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою суду від 04.06.2018 р. провадження у справі №914/2264/17 поновлено.
Ухвалою від 04.06.2018 р. суддя у справі №914/2264/17, розглянувши заяву відповідача від 16.05.2018 р. про відвід, суд визнав відвід необґрунтованим, зупинив провадження у справі №914/2264/17 та передав справу №914/2264/17 для вирішення питання про відвід судді Синчука М.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.06.2018 р., суддею із розгляду заяви про відвід судді Синчука М.М. визначено суддю Манюка П.Т.
Ухвалою суду від 08.06.2018 р. в задоволенні заяви ФОП Мачеус О.В. про відвід судді Синчука М.М. у справі №914/2264/17 - відмовлено. Справу №914/2264/17 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою від 18.06.2018 р. суд розглянув заяву відповідача про відвід судді, визнав відвід необґрунтованим, зупинив провадження у справі №914/2264/17 та передав справу №914/2264/17 для вирішення питання про відвід судді Синчука М.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.06.2018, суддею із розгляду заяви про відвід судді Синчука М.М. визначено суддю Фартушка Т.Б.
Ухвалою суду від 20.06.2018 р. у задоволенні заяви ФОП Мачеус О.В. від 18.06.2018 р. бн (вх.№22239\18) про відвід судді Синчука М.М. відмовлено. Справу №914/2264/17 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою суду від 25.06.2018 провадження у справі №914/2264/17 поновлено, розгляд справи призначено на 16.07.18 р., розгляд заяви (від 19.04.2018 р.) про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 призначено на 02.07.2018 р.
Ухвалою суду від 02.07.2018 р. заяву Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни від 19.04.2018 р. про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 задоволено.
Ухвалою суду від 02.07.2018 р., призначено заяву Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про забезпечення доказів (вх.№1738/18) до розгляду в судовому засіданні на 06.07.2018 р.
Ухвалою суду від 03.07.2018 р. зупинено провадження у справі №914/2264/17 та передано справу №914/2264/17 для вирішення питання про відвід судді Синчука М.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 04.07.2018 р., суддею із розгляду заяви про відвід судді Синчука М.М. визначено суддю Стороженко О.Ф.
Ухвалою суду від 05.07.2018 р. відмовлено у задоволенні заяви від 02.07.2018 р. Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про відвід судді (Синчука М.М.), який розглядає справу №914/2264/17. Справу №914/2264/17 повернуто на розгляд раніше визначеному судді.
Ухвалою суду від 09.07.2018 р. провадження у справі №914/2264/17 поновлено, розгляд справи в підготовчому провадженні призначено на 16.07.2018 р., розгляд заяви про забезпечення доказів, поданої відповідачем 27.06.2018 р., призначено на 13.07.2018.
Ухвалою суду від 13.07.2018 р. відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни від 27.06.2018 про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 з підстав, викладених в ухвалі, в зв'язку з необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 16.07.2018 р. заяву Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни від 13.07.2018 р. за вх.№26298/18 про відвід судді Синчука М.М. від розгляду справи №914/2264/17 - залишено без розгляду. Підготовче засідання відкладено на 28.08.2018 р.
Ухвалою суду від 19.07.2018 р. заяву Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни від 17.07.2018 р. за вх.№26635/18 про відвід судді Синчука М.М. від розгляду справи № 914/2264/17 - залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 28.08.2018 р. зупинено провадження у справі та передано справу №914/2264/17 для вирішення питання про відвід судді Синчука М.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.08.2018р., суддею із розгляду заяви про відвід судді Синчука М.М. визначено суддю Запотічняк О.Д.
Ухвалою суду від 30.08.2018 р. відмовлено у задоволенні заяви ФОП Мачеус О.В. від 30.07.2018р. бн (вх.№27982/18) про відвід судді Синчука М.М. Справу №914/2264/17 повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою суду від 31.08.2018 р. поновлено провадження у справі №914/2264/17. Ухвалою суд від 31.08.2018 р. прийнято заяву про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 до розгляду. Розгляд заяви призначено на 06.09.2018 р. Ухвалою суду від 06.09.2018 р. розгляд заяви про забезпечення доказів у справі №914/2264/17 відкладено на 11.09.2018 р.
Ухвалою суду від 31.08.2018 р. розгляд справи та заяви про зміну способу забезпечення доказу від 02.08.2018 р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.09.18 р.
11.09.2018 р. (за вх.№ 33086/18) на адресу суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни від 10.09.2018 року б/н про відвід судді Синчука М.М. від розгляду справи №914/2264/17, в якій заявник також просить повідомити її завчасно про час судового засідання, в якому буде розглядатись заява про відвід судді Синчука М.М., та надати можливість взяти участь в даному судовому засіданні.
Ухвалою від 11.09.2018 р. суд у складі судді Синчука М.М., розглянувши заяву ФОП Мачеус О.В. про відвід судді дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та, керуючись вимогами ч. 2, ч.3 ст.39 ГПК України, ухвалив вирішення питання про відвід судді Синчука М.М. від розгляду справи №914/2264/17 передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 914/2264/17; провадження у справі №914/2264/17 зупинити.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2018 р., для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, головуючим суддею по розгляду заяви про відвід судді Синчука М.М. визначено суддю Морозюка А.Я.
Ухвалою суду від 13.09.2018 р. (суддя Морозюк А.Я.) в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни від 10.09.2018 року б/н (вх.№ 33086/18 від 11.09.2018 р.) про відвід судді Синчука М.М. - відмовлено. Справу №914/2264/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про розірвання договору оренди, зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 420971,12 грн. повернуто раніше визначеному судді для розгляду.
Ухвалою суду від 18.09.2018 р. провадження у справі №914/2264/17 поновлено. Розгляд справи призначено на: 28.09.18 р.
В судовому засіданні 28.09.2018 р. оголошено перерву до 09.10.2018 р.
Ухвалою суду від 09.10.2018 р. закрито підготовче засідання у справі, розгляд справи по суті призначено на 09.11.2018 р.
09.11.2018 р. до суду за вх. № 43085/18 від фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни поступила заява від 09.11.2018 р. про відвід головуючого судді Синчука М.М.
Ухвалою від 09.11.2018 р., суддя Синчук М. М., розглянувши заяву відповідача від 09.11.2018 р. про відвід, визнав відвід необґрунтованим, та таким що не відповідає підставам передбаченим ст. 35 ГПК України. Суд також постановив зупинити провадження у справі № 914/2264/17 та передати справу № 914/2264/17 для вирішення питання про відвід судді Синчука М.М., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 р., заяву про відвід судді Синчука М. М. від розгляду справи № 914/2264/17 розподілено судді Цікало А. І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2018 р. в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни від 09.11.2018 р. (вх. № 43085/18) про відвід судді Синчука М. М.- відмовлено. Справу №914/2264/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 420971,12 грн. повернуто раніше визначеному судді для розгляду
Ухвалою суду від 19.11.2018 р. провадження у справі №914/2264/17 поновлено, розгляд справи призначено на 29.11.2018 р.
29.11.2018 р. представник відповідача, через канцелярію суду, подав заяву про колегіальний розгляд справи.
Судом відкладено розгляд заяви відповідача про колегіальний розгляд справи. Відповідачу роз'яснено про те, що в ході розгляду справи по суті, встановлення складності справи, суд розгляне клопотання про колегіальний розгляд справи.
Ухвалою суду від 29.11.2018 р. відмовлено у задоволенні заяв Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни про зміну способу забезпечення доказів та про забезпечення доказів шляхом витребування доказів у справі №914/2264/17.
Суд розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у зв'язку з поданням апеляційної скарги на відкриття провадження у справі №914/2264/17, відмовив у задоволенні останньої, зважаючи на відсутність доказів відкриття апеляційного провадження з розгляду скарги ФОП Мачеус О.В.
Через канцелярію суду, відповідачем подано заяву від 08.11.2018 р. б/н про зупинення провадження у зв'язку з відкриттям кримінальної справи по підроблених документах.
Суд розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі №914/2264/17 у зв'язку з відкриттям кримінальної справи по підроблених документах, відмовив у задоволенні останньої, зважаючи на відсутність доказів відкриття кримінального провадження, а отже, відсутність об'єктивної необхідності зупинення провадження у справі.
Представник відповідача, в судовому засіданні, 29.11.2018 р. заявив усний відвід судді Синчуку М.М.
Суд роз'яснив представнику відповідача про те, що відвід повинен бути вмотивованим і надав час для оформлення даної заяви представнику відповідача. Представник відповідача, через канцелярію суду, 29.11.2018 р., подав заяву (від 29.11.2018 р., вх. №45782/18) про відвід головуючого судді Синчука М.М., в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, у зв'язку із упередженістю судді та порушенням процесуального порядку розгляду справи.
Ухвалою суду від 29.11.2018 р. заяву Фізичної особи-підприємця Мачеус О.В. від 29.11.2018 р. про відвід судді Синчука М.М. повернуто без розгляду.
Фізична особа - підприємець Мачеус О.В., через канцелярію суду, 11.09.2018 р. подала заяву про забезпечення доказів.
Ухвалою суду від 29.11.2018 р. відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни від 11.09.2018 про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи та витребування доказів у справі №914/2264/17.
Фізична особа - підприємець Мачеус О.В., через канцелярію суду, 09.11.2018 р. подала клопотання про призначення судової будівель-технічної експертизи (вх.№2967/18 від 09.11.2018 р.).
Ухвалою суду від 29.11.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни від 09.11.2018 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №914/2264/17.
Ухвалою суду від 29.11.2018 р. розгляд справи відкладено на 14.12.2018 р.
В судове засідання 14.12.2018 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.
В судове засідання 14.12.2018 р. відповідач (представник відповідача) не з'явився.
14.12.018 р., відповідачем, через канцелярію суду, подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з травмою та перебуванням відповідача на лікарняному.
Представник позивача щодо поданої відповідачем заяви про відкладення розгляду справи заперечив.
Суд розглянув заяву відповідача про відкладення розгляду справи та відхилив у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
Крім того, статтею 202 ГПК передбачені умови відкладення розгляду справи, при цьому суд констатує, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, підстави для відкладення справи відсутні. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови належного повідомлення про дату, час і місце засідання, не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 14.12.2018, визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, в даному випадку не встановлено.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалася обовязковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.12.2018р. за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Господарський суд вважає, що заява відповідача про колегіальний розгляд справи не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказового і спрощеного позовного провадження.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду призначати колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які на думку сторін свідчать про складність справи. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про призначення колегіального розгляду справи, та зробити мотивований висновок щодо складності справи.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду призначити колегіальний розгляд справи лише з певним колом обставин, які, на думку сторони, свідчать про складність справи. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про призначення колегіального розгляду справи, та зробити мотивований висновок щодо обґрунтованості таких доводів.
Жодних обставин, які б обґрунтовували складність даної справи та неможливість її всебічного та об'єктивного розгляду суддею одноособово, заявниками не було наведено.
Дослідивши обставини справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення розгляду справи у складі колегії суддів.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
10 березня 2009 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Мачеус Оксаною Василівною (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7015-9 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, загальною площею 246,9 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 37.
Цільове призначення об'єкта оренди визначене в ч.2 даного Договору, а саме об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для виставки образотворчої продукції, виробленої в Україні.
Позивач звертає увагу на те, що за умовами вказаного Договору (п. 3.3.) не передбачалось оформлення акту приймання-передачі об'єкта, оскільки вказані приміщення вже перебували у фактичному користуванні відповідача на підставі попереднього Договору оренди.
Договір укладено на термін до 09.03.2012 року включно (п. 4.1 Договору).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 р. у справі №914/3970/14, залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2017 р. встановлено, що договір продовжено до 07.03.2018 р. (Том 1, а.с. 30)
Відповідно до п. 4.3. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
28.03.2018 р. позивачем на адресу відповідача скеровано повідомлення про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору (від 28.03.2018 р. вих. №2302-вих-2213) (Том 3, а.с. 74, 75)
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 р. у справі №914/3970/14, позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни 192 675,28 грн заборгованості з орендної плати, 3 853,50 грн судового збору.
Як вбачається із вказаного рішення, відповідно до довідки позивача про заборгованість відповідача по орендній платі, від 07.10.2014 р. № 2302-вих-2702, що долучена до матеріалів справи, заборгованість у відповідача виникла за період з 10.03.2009р. по 19.05.2011 р. та з 01.03.2012 р. по 10.03.2014 р.
Пунктами 5.1, 5.2 договору сторони обумовили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженою ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 (із змінами та доповненнями) і складає (3 200 941,00 * 0,02)/12 * 1,021*1,029 = 5 604,89 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до довідки про заборгованість з орендної плати від 07.09.2017 р. №4-2302-1185 орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась відповідачем невчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами Договору, виникла за період з 11.03.2014 р. до 31.07.2017 р та складає 420 971,12 грн.
Згідно з п.п. 9.1 - 9.3 договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення строку дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення строку дії. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Нормативним документом Львівської міської ради, який регулює питання оренди комунального майна, є Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затверджене ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами, далі - Положення).
Відповідно до п. 7.3 Положення орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача. У всіх інших випадках орендна плата сплачується на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики.
З 01.01.2014 р. орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на підставі виставлених рахунків у такій пропорції: 10% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
Балансоутримувачем об'єкта оренди є ЛКП «Старий Львів», тому орендна плата має сплачуватись на рахунок Управління комунальної власності - позивача у справі.
Згідно з п. 5.2 Договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, орендар сплачує пеню в розмірі, передбаченому чинним законодавством. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 7.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, в договорі чітко визначено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату Управлінню комунальної власності, встановлено розмір орендної плати за базовий місяць, порядок її індексації та періодичність внесення плати (щомісячно).
Керуючись даними положеннями, Управління комунальної власності, орендодавець за договором - сформувало бухгалтерську довідку від 07.09.2017 р. № 4-2302-1185, в якій детально відобразило розмір орендної плати за кожен місяць оренди (наростаючим підсумком) з урахуванням інфляції (керуючись відкритими даними Держстату України), наявні оплати та остаточну суму заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особи стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішеннями судів у справі № 914/3970/14 встановлена правильність розрахунку боргу за спірним договором за періоди, що передують періоду стягнення боргу у цій справі, а також підставність стягнення заборгованості на користь Управління комунальної власності.
Крім того слід зазначити, що відповідач не надав доказів недійсності договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7015-9 від 10.03.2009 р., які б спростовували факт наявної заборгованості, її розмір, не надав суду доказів сплати орендної плати, якщо вважає, що заборгованість у відповідача відсутня.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 р. у справі №914/4156/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, судом встановлено наступне.
Згідно із ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частиною 9 спірного Договору оренди визначено порядок повернення Орендодавцю об'єкта оренди. Так, згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.
З огляду на вищевикладене, існують підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу об'єкт оренди - приміщення, загальною площею 246,9 кв. м., а саме приміщення підвалу, загальною площею 92,3 кв. м., приміщення першого поверху 143,8 кв. м., приміщення антресоль 10,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 37.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Відповідно до п. 1.1. Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 року № 1100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. У відповідності до Положення про розмежування повноважень між Виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 219 від 19.10.2006 року, до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням. Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. цього ж Положення, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.
Згідно з п.1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.
Відповідно до 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно пункт 5.3. Договору передбачає, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника майна порядку.
Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.
Як встановлено судом, відповідно до Довідки позивача про заборгованість з орендної плати від 07.09.2017 р. №4-2302-1185 орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась відповідачем невчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами Договору, виникла за період з 11.03.2014 р. до 31.07.2017 р. та складає 420 971,12 грн.
Невиконання відповідачем умов договору оренди по сплаті орендної плати значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні цього договору, оскільки несплата орендної плати в повному обсязі за вказаним договором призвела до недоотримання коштів до бюджету м. Львова.
Як вбачається з довідки про заборгованість порушенням Договору оренди з боку відповідача є внесення орендної плати не в повному обсязі. Згідно з розрахунку позивача заборгованість виникла за період дії договору оренди, що, на думку позивача, є істотним порушенням договору.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 р. у справі №914/3970/14, залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2017 р. встановлено, що договір продовжено до 07.03.2018 р. (Том 1, а.с. 30)
Відповідно до п. 4.3. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
28.03.2018 р. позивачем на адресу відповідача скеровано повідомлення про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору (від 28.03.2018 р. вих. №2302-вих-2213) (Том 3, а.с. 74, 75)
Відповідно до п. 4.8 Договору чинність Договору припинено внаслідок закінчення строку, на який було його укладено.
Згідно п. ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7015-9 від 10.03.2009 р., укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особо-підприємцем Мачеус Оксаною Василівною, слід закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Пункт 5.3. Договору передбачає, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника майна порядку.
Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.
Відповідно до п. 5.2 договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до Довідки про заборгованість з орендної плати від 07.09.2017 р. №4-2302-1185 орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась відповідачем невчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами Договору, виникла за період з 11.03.2014 р. до 31.07.2017 р. та складає 420 971,12 грн
Невиконання відповідачем умов договору оренди по сплаті орендної плати значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні цього договору, оскільки несплата орендної плати в повному обсязі за вказаним договором призвела до недоотримання коштів до бюджету м. Львова.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 р. у справі №914/3970/14, позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни 192 675,28 грн заборгованості з орендної плати, 3 853,50 грн судового збору.
Як вбачається із вказаного рішення, аналіз довідки про заборгованість відповідача та акту звірки взаєморозрахунків по договору станом на 15.04.2016 р., що підписаний позивачем, свідчить про те, що за період з 01.03.2012 р. по 10.03.2014 р. (визначений як період прострочення сплати відповідачем орендних платежів у позовній заяві), позивачем було нараховано відповідачу орендні платежі в загальному розмірі 200 725,28 грн. З долучених позивачем до матеріалів справи доказів вбачається, що за період з 04.08.2012 р. по 10.03.2014 р. відповідачем сплачено орендну плату лише в розмірі 8 050,00 грн. З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, за період, зазначений у позовній заяві, підлягають частковому задоволенню в розмірі 192 675, 28 грн.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем жодних доказів сплати заборгованості, в тому числі часткової сплати, суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, за період, зазначений у позовній заяві, підлягають задоволенню в розмірі 420 971,12 грн.
Щодо посилання відповідача на те, що довідка про заборгованість з орендної плати від 07.09.2017 р. №4-2302-1185 не є належним, допустимим та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76,77,78,79 ГПК України (в редакції чинній на час подання позовної заяви суд зазначає наступне.
Пунктами 5.1, 5.2 договору сторони обумовили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженою ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 (із змінами та доповненнями) і складає (3 200 941,00 * 0,02)/12 * 1,021*1,029 = 5 604,89 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до довідки про заборгованість з орендної плати від 07.09.2017 р. №4-2302-1185 орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась відповідачем невчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами Договору, та станом на 06.09.2017 р. складала 618 540,17 грн за період до 10.03.2014 р, що встановлено рішенням у справі №914/3970/14, то заборгованість, яка є предметом стягнення за цим позовом складає 420 971,12 грн і виникла за період з 11.03.2014 р. до 31.07.2017 р.
Згідно з п.п. 9.1 - 9.3 договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення строку дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення строку дії. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Нормативним документом Львівської міської ради, який регулює питання оренди комунального майна, є Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затверджене ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами, далі - Положення).
Відповідно до п. 7.3 Положення орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача. У всіх інших випадках орендна плата сплачується на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики.
З 01.01.2014 р. орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на підставі виставлених рахунків у такій пропорції: 10% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
Балансоутримувачем об'єкта оренди є ЛКП «Старий Львів», тому орендна плата має сплачуватись на рахунок Управління комунальної власності - позивача у справі.
Згідно з п. 5.2 Договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, орендар сплачує пеню в розмірі, передбаченому чинним законодавством. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 7.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, в спірному договору чітко визначено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату Управлінню комунальної власності, встановлено розмір орендної плати за базовий місяць, порядок її індексації та періодичність внесення плати (щомісячно).
Керуючись даними положеннями, Управління комунальної власності, орендодавець за договором - сформувало бухгалтерську довідку від 07.09.2017 р. № 4-2302-1185, в якій детально відобразило розмір орендної плати за кожен місяць оренди (наростаючим підсумком) з урахуванням інфляції (керуючись відкритими даними Держстату України), наявні оплати та остаточну суму заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особи стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішеннями судів у справі № 914/3970/14 встановлена правильність розрахунку боргу за спірним договором за періоди, що передують періоду стягнення боргу у цій справі, а також підставність стягнення заборгованості на користь Управління комунальної власності.
Крім того слід зазначити, що відповідач не надав доказів, які б спростовували факт наявної заборгованості, її розмір, не надав суду доказів сплати орендної плати, якщо вважає, що заборгованість у відповідача відсутня.
Відповідно до 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (термін).
Систематичне невиконання в повному обсязі своїх зобов'язань за Договором оренди призвело до того, що місцевий бюджет м. Львова не поповнився значною сумою коштів, а саме 420 971,12 грн, що підтверджує той факт, що позивач не отримав те, на що розраховував при укладенні договору оренди та його виконанні.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Судом встановлено, що відповідач істотно, систематично порушує умови договору оренди шляхом невнесення всієї орендної плати, у зв'язку з чим позивачу завдана шкода, яка не дозволяє позивачу отримати очікуване, на яке він розраховував при укладенні договору, а також є дійсно істотною різниця між тим, на що позивач розраховував, укладаючи договір, і тим, що в дійсності він отримав (доказами є довідка про заборгованість).
Такої ж позиції дотримується також Верховний суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів про розірвання договору оренди комунального майна, а також є наявна судова практика Вищого Господарського суду (Постанова ВСУ від 18.09.2013,справа 6-75цс13, постанова ВСУ від14.10.2014 справа3-143гс14, постанова ВСУ від 08.05.2012,постанова ВГС України від № 916/2807/13).
Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
З огляду на вищевикладене, існують підстави для заявлення позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу об'єкт оренди, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок,37, загальною площею 246,9 кв.м.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 р. у справі №914/4156/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, судом встановлено наступне.
Згідно із ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частиною 9 спірного Договору оренди визначено порядок повернення Орендодавцю об'єкта оренди. Так, згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.
З огляду на вищевикладене, існують підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу об'єкт оренди - приміщення, загальною площею 246,9 кв. м., а саме приміщення підвалу, загальною площею 92,3 кв. м., приміщення першого поверху 143,8 кв. м., приміщення антресоль 10,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 37.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Відповідно до п. 1.1. Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 року № 1100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. У відповідності до Положення про розмежування повноважень між Виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 219 від 19.10.2006 року, до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням. Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. цього ж Положення, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.
Згідно з п.1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).
Позивачем представлено докази в яких обґрунтовані позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 420 971,12 грн та зобов'язання відповідача звільнити та повернути об'єкт оренди, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок,37, загальною площею 246,9 кв.м.
Відповідач позовні вимоги заперечив. Суд, виходячи з встановлених обставин справи, прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 420 971,12 грн., та зобов'язання звільнити та повернути об'єкт є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1600,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 1258 від 23.10.2017 року на суму 3 200,00 грн. про сплату судового збору, платіжне доручення № 770 від 25.09.2017 року на суму 6 330,18 грн. про сплату судового збору.
В силу приписів ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Провадження в частині розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7015-9 від 10.03.2009 р., укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особо-підприємцем Мачеус Оксаною Василівною закрити.
2. Позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни заборгованості з орендної плати в розмірі 420 971,12 грн та зобов'язання Фізичну особу-підприємця Мачеус Оксану Василівну звільнити та повернути об'єкт оренди, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок,37, загальною площею 246,9 кв.м. задоволити.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни (ідентифікацій код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ідентифікацій код 25558625, 79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, 15) заборгованість з орендної плати в розмірі 420 971,12 грн.
4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Мачеус Оксану Василівну (ідентифікацій код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) звільнити та повернути об'єкт оренди, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок,37, загальною площею 246,9 кв.м.
Стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ідентифікацій код 25558625, 79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, 15).
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни (ідентифікацій код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ідентифікацій код 25558625, 79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, 15) 7 914,57 грн судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 21.12.2018.
Суддя Синчук М.М.