17.12.2018 р. Справа № 914/1736/18
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця Марфіян Інни Яківни, м. Трускавець, Львівська область,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Вальчук Романа Олександровича, м. Трускавець, Львівська область,
предмет позову: розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 165 030,13 грн.,
підстава позову: порушення виконання зобов'язань по договору оренди нерухомого майна №3-В-17 від 01.10.2017 року,
та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Вальчука Романа Олександровича,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Марфіян Інни Яківни, м. Трускавець, Львівська область,
про визнання недійсним договору оренди №3-В-17 від 01.10.2017 року,
за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Марфіян Інна Яківна - особисто, Комар Михайло Володимирович - адвокат на підставі ордеру серії ЛВ № 140951 від 24.09.18р.,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Вальчук Роман Олександрович - особисто, Смук Оксана Володимирівна - представник на підставі довіреності № 1034 від 04.10.18р.
встановив:
у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Марфіян Інни Яківни до Фізичної особи-підприємця Вальчук Романа Олександровича про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 165 030,13 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Вальчука Романа Олександровича до Фізичної особи-підприємця Марфіян Інни Яківни про визнання недійсним договору оренди №3-В-17 від 01.10.2017 року.
У судове засідання 17.12.2018 року з'явилися представники сторін, представником позивача за зустрічним позовом подано письмові пояснення та клопотання про зупинення провадження. Представник позивача за первісним позовом заперечив проти зупинення провадження у даній справі.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження, суд вважає його необґрунтованим та зазначає наступне.
Так, відповідач за первісним позовом стверджує, що у зв'язку з переходом до ФОП Вальчука Р.О. права власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою м. Трускавець, вул. Степана Бандери 12А, та яке є предметом оренди за договором № 3-В-17 від 01 жовтня 2017 року, в особі відповідача відбулося поєднання боржника і кредитора за договором оренди № 3-В-17 від 01 жовтня 2017 року, а отже, до відповідача як до нового власника перейшли всі права орендодавця, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог Марфіян Інни Яківни. Позивач за первісним позовом заперечує у відповіді на відзив право власності відповідача за первісним позовом. Проте, останнім подано до Трускавецького міського суду Львівської області позов до Марфіян Інни Яківни про визнання права власності на нежитлове приміщення та визначення частки у праві власності, за результатами чого відкрито провадження у справі №457/1082/18, на підтвердження чого долучено копію ухвали від 05.12.2018 року. На переконання заявника, у цивільній справі, що знаходиться в провадженні Трускавецького міського суду Львівської області, може бути вирішено питання, що стосується обставин, від яких залежать вимоги позивача у даній справі. Відтак, вважає, що до моменту вирішення Трускавецьким міським судом Львівської області справи відносно набуття ФОП Вальчуком Р.О. права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, яке було предметом оренди по договору оренди №3-В-17 від 01.10.2017 року, розгляд справи за позовом Фізичної особи-підприємця Марфіян Інни Яківни про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості є неможливим. Тому просить зупинити провадження у даній справі до моменту набрання законної сили рішенням у справі №457/1082/18.
Суд зазначає, що предметом спору у даній справі за первісним позовом є розірвання договору оренди №3-В-17 від 01.10.2017 року та стягнення заборгованості за вказаним договором в сумі 165 030,13 грн. Крім цього, предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору оренди №3-В-17 від 01.10.2017 року.
Статтею 227 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об'єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальних кодексах не визначені.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи предмет первісного і зустрічного позовів у даній справі, обставини, що підлягають встановленню і дослідженню в межах первісного та зустрічного позовів, докази, зібрані в межах даної справи, суд не вбачає обставин, які б унеможливлювали розгляд даної справи, а відповідачем за первісним позовом не доведено наявності таких обставин. Твердження заявника про те, що в іншій справі може бути вирішено питання, що стосується обставин, від яких залежать вимоги позивача у даній справі, не конкретизовані, не містять роз'яснень, яким чином наслідки розгляду такої справи зможуть вплинути на результати розгляду даної вправи, а також не підтверджують неможливості повного та об'єктивного дослідження обставин і вирішення спору в даній справі. Одне лише зазначення у клопотанні про зупинення провадження у справі про пов'язаність іншої справи, що розглядається іншим судом, з даною справою не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
На переконання суду, відсутні докази на підтвердження того, що із зібраних у справі доказів неможливим є встановлення обставин, які необхідні для вирішення первісного та зустрічного позовів у даній справі.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Тобто, зупиннення провадження в даній справі, може порушити право позивача на розгляд справи упродовж розумного строку та призвести до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу. За таких обставин, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Вальчука Романа Олександровича про зупинення провадження у справі №914/1736/18 суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст. ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі від 17.12.2018 року, поданого Фізичною особою-підприємцем Вальчуком Р.О.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.12.2018 року.
Суддя Матвіїв Р.І.