номер провадження справи 15/115/18
22.12.2018 Справа № 908/1522/18
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» (ПАТ «Українська залізниця” в особі філії «ЦЗВ»), 03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 11/15
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Владар Україна» (ТОВ «Владар Україна»), 69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 9
про стягнення коштів
без виклику представників сторін
встановив:
10.12.2018 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва», м. Київ до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Владар Україна», м. Запоріжжя про стягнення 37 195,65 грн штрафних санкцій за договором поставки № ЦЗВ-03-02717-01 від 23.06.2017 задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Владар Україна», м. Запоріжжя на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва», м. Київ суму пені в розмірі 16 825,95 грн, штраф в розмірі 20 369,70 грн, судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
17.12.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла заява ПАТ «Українська залізниця” в особі філії «ЦЗВ», м. Київ про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1522/18.
Протоколом передачі судової справи раніш визначеному складу суду від 17.12.2018, справу № 908/1522/18 для розгляду заяви, передано судді Горохову І.С.
В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що в судовому засіданні 17.09.2018, представником позивача було подано заяву № ЦЗВ-20/3402 від 14.09.2018 про стягненя з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, в якій зазначалося, що кінцевий розрахунок судових витрат понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи № 908/1522/18 буде здійснений протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду в зазначеній справі. Оскільки 10.12.2018 винесено рішення по справі, просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача 4116,40 грн витрат понесених на правничу допомогу.
Як вбачається з тексту зазначеного рішення, ухвалюючи останнє, господарським судом не вирішено питання стосовно витрат пов'язаних із розглядом справи № 90/1522/18.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Виходячи зі змісту поданої заяви та приєднаних до неї документів, до понесених судових витрат на суму 4116,40 грн у справі № 908/1522/18 Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» включає такі:
Період відрядженняДобові (гри.)Транспортні витрати (грн.)ПроживанняВсього витрат (грн.)
116.09.2018- 17.09.2018300,00990,97-1290,97
211.11.2018-12.11.2018300,00808,96390,001498,96
309.12.2018-10.12.2018300,001026,47-1326,47
Всього:4116,40
Суд зазначає, що наведені витрати не віднесені до п. 1 - 3 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, однак аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, суд приходить до висновку, що диспозиція такого пункту пов'язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії «витрат, пов'язаних з розглядом справи», а відтак і до категорії «судових витрат» - їх пов'язаність з вчиненням інших «процесуальних дій».
В викладеного вбачається, що будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом - в т.ч. явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.
Таким чином, суд приходить к висновку, що понесені позивачем витрати на відрядження свого представника (добові), транспортні витрати та витрати на проживання, є такими, що пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання; страхових полісів тощо (відповідно до п. 12 р. 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59).
На підтвердження понесення судових витрат, а саме, витрат на відрядження представника позивача для участі в судових засіданнях, було подано, зокрема, посвідчення про відрядження від 16.09.2018, від 11.11.2018, від 09.12.2018; засвідчені копії квитків Київ - Запоріжжя від 16.09.2018, Запоріжжя - Київ від 17.09.2018, Київ - Запоріжжя від 11.11.2018, Запоріжжя - Дніпро від 12.11.2018, Київ - Запоріжжя від 09.12.2018, Запоріжжя - Дніпро від 10.12.2018; копії доказів проживання в м. Запоріжжя (квитанція та рахунок від 12.11.2018 № 26).
Крім того, п. 2 Наказу філії «ЦЗВ» «Про відшкодування витрат на відрядження працівників філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» від 01.07.2016 № 100 встановлені граничні норми витрат на проживання працівників Філії «ЦЗВ», відряджених в межах України та за кордон, що не перевищують граничні норми витрат, визначені в Додатку 3 до Порядку здійснення службових відряджень в межах України та за кордон працівників «Укрзалізниця», який затверджений на виконання наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 22.04.2016 № 320.
Наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 02.11.2017 № 666 внесено зміни до Додатку 3 Порядку, яким змінено граничний розмір добових.
На виконання вищезазначеного Наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 02.11.2017 № 666, Філією «ЦЗВ» видано Наказ від 01.12.2017 № 151, яким внесено зміни до Додатку 3 до Порядку, де також змінено розмір добових.
Дослідивши вказані документи, а також ті, що містяться в матеріалах справи, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою належними та достатніми доказами суму судових витрат у розмірі 4116,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Заяву Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1522/18 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Владар Україна» (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9; ідентифікаційний код 39290839) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 11/15; ідентифікаційний код 40081347) витрати пов'язані із розглядом справи № 908/1522/18, в розмірі 4116,40 грн (чотири тисячі сто шістнадцять гривень 40 коп.) на рахунок № 26006300148368, ТВБВ № 10026/084 філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписаний 22 грудня 2018 року.
Суддя І. С. Горохов