номер провадження справи 5/79/18
22.12.2018 Справа № 908/1133/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Проскуряков Кирило Валеріанович, при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши заяву Концерну “Міські теплові мережі” № 3322 від 11.12.2018 (вх. № 08-11/394/18 від 12.12.2018) про виправлення помилки у виконавчому документі господарського суду Запорізької області від 29.11.2018 по справі № 908/1133/18
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 32121458)
До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)
про стягнення 4 075 921,51 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 231/20-19 від 20.03.2018, юрисконсульт;
Від відповідача: не з'явився ;
12.12.2018 до господарського суду Запорізької області від Концерну “Міські теплові мережі” надійшла письмова заява № 3322 від 11.12.2018 (вх. № 08-11/394/18 від 12.12.2018) про виправлення помилки в наказі господарського суду Запорізької області від 29.11.2018 по справі № 908/1133/18 шляхом зазначення відповідних банківських рахунків, на які необхідно зарахувати суми коштів основного боргу, а також пені, інфляційних втрат, 3 % річних, судового збору та поштових витрат, які стягнені рішенням суду від 01.11.2018.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2018, заяву про виправлення помилки у виконавчому документі по справі № 908/1133/18 передано на розгляд судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 12.12.2018 вказану заяву Концерну “Міські теплові мережі” прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 22.12.2018 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи, явка у судове засідання представника Концерну “Міські теплові мережі” визнана обов'язковою, запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення/заперечення по суті заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 22.12.2018 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.
Представник Концерну «МТМ» у судовому засіданні зазначив, що підтримує доводи викладені у заяві № 3322 від 11.12.2018. Просить суд виправити помилку в наказі від 29.11.2018 по справі № 908/1133/18 зазначивши відповідні банківські реквізити стягувача.
Представник ПАТ “Запоріжжяобленерго” у судове засідання 22.12.2018 не з'явився. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу вказаної ухвали. Клопотань про розгляд заяви без уповноваженого представника ПАТ “Запоріжжяобленерго” або про відкладення розгляду заяви на адресу суду не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Судом встановлено, що пояснень та клопотань пов'язаних з розглядом заяви від ПАТ “Запоріжжяобленерго” не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце розгляду заяви Концерну “Міські теплові мережі” по справі № 908/1133/18.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути заяву по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 01.11.2018 по справі № 908/1133/18 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; код ЄДРПОУ 00130926) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69094, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; код ЄДРПОУ 32121458) основну заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100610 від 01.12.2014 за період з жовтня 2016 по березень 2017 та з жовтня 2017 по квітень 2018 включно на загальну суму 3 654 659,68 грн., пеню за період з 20.11.2017 по 20.04.2018 включно у розмірі 44 312,56 грн., інфляційні витрати за період з грудня 2016 по березень 2018 включно на суму 266 493,07 грн., 3 % річних за загальний період з 20.11.2016 по 20.04.2018 включно у розмірі 66 143, 64 грн. та судовий збір у розмірі 61 182,24 грн.
09.11.2018 до господарського суду Запорізької області від Концерну “Міські теплові мережі” надійшла письмова заява № 3068 від 09.11.2018, в якій останній зазначає, що в резолютивній частині рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2018 було допущено описку при зазначенні суми судового збору з урахуванням поштових витрат, що підлягають стягненню з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на користь Концерну “Міські теплові мережі”, а саме, замість 61 182,26 грн. зазначено 61 182,24 грн., у зв'язку з чим просить суд вказати правильний розмір суми судового збору, що підлягає стягненню з ПАТ “Запоріжжяобленерго”.
Ухвалою суду від 12.11.2018 по справі № 908/1133/18 заяву Концерну “МТМ” № 3068 від 09.11.2018 про виправлення описки в рішенні господарського суду Запорізької області від 01.11.2018 по справі № 908/1133/18 задоволено та виправлено описку, допущену в п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2018 по справі № 908/1133/18, а саме замість слів: “та судовий збір у розмірі 61 182 (шістдесят одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 24 коп.” читати: “та судовий збір у розмірі 61 182 (шістдесят одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 26 коп”.
На виконання зазначеного рішення 29.11.2018 господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.
12.12.2018 до господарського суду Запорізької області від Концерну “Міські теплові мережі” надійшла письмова заява № 3322 від 11.12.2018 (вх. № 08-11/394/18 від 12.12.2018) про виправлення помилки у виконавчому документі господарського суду Запорізької області від 29.11.2018 по справі № 908/1133/18, зазначивши відповідні банківські рахунки, на які необхідно зарахувати суми коштів основного боргу, а також пені, інфляційних втрат, 3 % річних, судового збору та поштових витрат, які стягнені рішенням суду від 01.11.2018.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1133/18 та заяву Концерну «Міські теплові мережі», суд постановляючи ухвалу враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 4 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документа, зокрема, відповідно до ч. 1 вказаної статті, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Статтею 26 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено початок примусового виконання рішення.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Порядок виплати стягнутих грошових сум встановлено статтею 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки (ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Таким чином, зазначення у виконавчому документі рахунків в банківських установах стягувача не є обов'язковою вимогою до виконавчого документа.
Відповідні рахунки в банківських установах стягувач, керуючись ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначає у заяві про примусове виконання рішення.
Зазначення банківських реквізитів сторін (в даному випадку - стягувача, позивача) не є обов'язковою вимогою ані ст. 162 ГПК України для прийняття позовної заяви до розгляду, ані ст. 238 ГПК України як зміст рішення, ані ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо оформлення виконавчого документу.
Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
В даному випадку, зміст наказу суду від 29.11.2018 р. повністю відповідає змісту пункту 2 резолютивної частини рішення суду від 01.11.2018 по справі № 908/1133/18.
Доказів відмови державним виконавцем у прийнятті виконавчого документу по справі № 908/1133/18 до виконання заявником також суду не надано.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч. 1).
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання (ч. 3.).
Відповідно до ч. 4 ст. 328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Концерну “Міські теплові мережі” № 3322 від 11.12.2018 (вх. № 08-11/394/18 від 12.12.2018) про виправлення помилки у виконавчому документі господарського суду Запорізької області від 29.11.2018 по справі № 908/1133/18.
Керуючись ст. ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви Концерну “Міські теплові мережі” № 3322 від 11.12.2018 про виправлення помилки у виконавчому документі господарського суду Запорізької області від 29.11.2018 по справі № 908/1133/18 відмовити.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до статті 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ч. 5 ст. 328 ГПК України ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.