Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"13" грудня 2018 р.
м. Житомир
Справа № 906/701/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
прокурор: Слівінський О.О. - посвідчення №048138 від 04.10.2017;
від позивача: не прибув;
від відповідача1: не прибув;
від відповідача2: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Брусилівської районної державної адміністрації
до 1) Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні Технології"
про визнання незаконним та скасування рішення Дивинської сільської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, зобов'язання повернути земельні ділянки
Коростишівська місцева прокуратура звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" про:
- визнання незаконним та скасування рішення 3 сесії 7 скликання Дивинської сільської ради Брусилівського району від 29.01.2016р "Про надання в оренду земель проектних польових доріг в межах полів сільськогосподарських угідь сільськогосподарського призначення та надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення не витребуваних земельних часток (паїв)";
- визнання недійсним договору оренди землі нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок, укладеного 06.03.2016р між Дивинською сільською радою Брусилівського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні Системні Технології", який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Дивинської сільської ради Брусилівського району 06.03.2016 за №2;
- визнання недійсним договору оренди землі (проектних/польових доріг), укладеного 06.03.2016р між Дивинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні Системні Технології", який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Дивинської сільської ради Брусилівського району 06.03.2016 за №3;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" передати Брусилівській районній державній адміністрації земельні ділянки загальною площею 16,7га, зокрема земельну ділянку площею 8,77га, номер земельної частки (паю) на схемі поділу 136 кадастровий номер 1820980700:03:000:7116, земельну ділянку площею 3,62га, номер земельної частки (паю) на схемі поділу 137(1) кадастровий номер 1820980700:03:000:7117, земельну ділянку площею 3,78 га номер земельної частки (паю) на схемі поділу 137(2) кадастровий номер 1820980700:03:000:7123, що розташовані за межами населеного пункту с. Дивин Брусилівського району Житомирської області, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому їх одержано в оренду шляхом оформлення та підписання акту прийому-передачі;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" передати Брусилівській районній державній адміністрації земельні ділянки (проектних/польових доріг) загальною площею 15,33га, в тому числі ріллі 15,33га, що розташовані за межами населеного пункту с.Дивин Брусилівського району Житомирської області, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому їх одержано в оренду шляхом оформлення та підписання акту прийому-передачі.
Ухвалою суду від 22.10.2018, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, відповідно до ч.3 ст. 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження, на один місяць.
Ухвалою суду від 16.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/701/18 до судового розгляду по суті.
21.11.2018 на адресу суду від Керівника Коростишівської місцевої прокуратури старшого радника юстиції надійшов лист №06-37/8136вих18, згідно якого додатково надано пояснення щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.
03.12.2018 через діловодну службу суду від відповідача1 надійшла заява №04-26/2118 від 30.11.2018 про розгляд справи за відсутності його представника.
05.12.2018 через загальний відділ суду надійшло клопотання відповідача2 від 02.12.2018 про передачу справи за підсудністю, з додатками.
В судовому засіданні 05.12.2018 оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 13.12.2018.
Після оголошеної перерви в судовому засіданні прокурор усно заперечив щодо клопотання ТОВ "Аграрні системні технології" про передачу справи за підсудністю, оскільки даний спір є немайновим. Також вважає безпідставним зсилання відповідача2 на постанову Верховного суду від 31.10.2018 у справі №564/1700/13ц, оскільки у зазначеній справі були інші обставини та інший предмет спору.
Зважаючи на клопотання відповідача2 від 02.12.2018 про передачу справи № 906/701/18 до господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ "Аграрні системні технології", слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1540/18 про банкрутство ТОВ "Аграрні системні технології". Ухвалою суду від 02.08.2018 у справі № 911/1540/18, зокрема, постановлено: - ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство; - ввести процедуру розпорядження майном ТОВ "Аграрні системні технології" строком на 115 календарних днів та призначено розпорядника майна.
Частина 1 ст. 20 ГПК України визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Із вищенаведеного слідує, що в межах порушеної справи про банкрутство юридичної особи належить вирішувати усі господарські спори із майновими вимогами до боржника, у тому числі про визнання договорів, укладених з боржником, недійсними.
Натомість, предметом розгляду у справі № 906/701/18 є виключно немайнові вимоги. При цьому вимога про визнання недійсним договору оренди землі є похідною по відношенню до вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, яка ґрунтується на відсутності в орендодавця повноважень на укладання таких правочинів, тому, як наслідок, заявлено вимогу про зобов'язання відповідача передати земельні ділянки органу, який уповноважений розпоряджатися ними. Майнові вимоги до боржника в межах даної справи не заявлено.
За змістом ч. 2 ст. 41, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута.
Активи підприємства є об'єктами бухгалтерського обліку. Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
З наведеного слідує, що активи підприємства це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку, тобто майно, яким підприємство володіє на праві власності або повного господарського відання та може здійснювати щодо нього права на розпорядження.
Орендовані земельні ділянки не належать до майнових активів підприємства, що унеможливлює включення останніх до складу майна підприємства під час проведення інвентаризації в межах справи про банкрутство.
Відповідно до ст. 181 ЦК України, земельні ділянки належать до нерухомого майна.
Статтею 30 ГПК України визначено виключну підсудність справ, частиною 3 якої встановлено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Оскільки земельні ділянки, оренда яких є предметом договорів оренди землі від 06.03.2016, розташовані за межами населеного пункту с. Дивин Брусилівського району Житомирської області, справа № 906/701/18 прийнята господарським судом Житомирської області до свого провадження з додержання правил підсудності.
Зсилання відповідача1 на постанову Верховного суду від 31.10.2018 по справі №564/1770/13-ц не впливає на вирішення даної справи, оскільки предметом її розгляду були договори іпотеки, тобто судом вирішувався спір пов'язаний з майновими вимогами, дійсність чи недійсність яких впливає на ліквідаційну масу.
Разом з тим, суд враховує Правові висновки Верховного суду у справах про банкрутство за жовтень 2018 року, де визначено, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У даній справі вирішується спір н е м а й н о в о г о характеру щодо о р е н д о в а н и х земельних ділянок, які належать державі в особі Брусилівської районної державної адміністрації, тобто, не є майном боржника, тому не можуть бути залученими до ліквідаційної маси у випадку задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про передачу справи №906/701/18 до господарського суду Київської області, у провадженні якого перебуває справа №911/1540/18 про банкрутство ТОВ "Аграрні системні технології", є необґрунтованим, тому суд ухвалив у його задоволенні відмовити.
Оскільки представники сторін після перерви в судове засідання не з'явились, суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд вважає, що їх відсутність та неподання відповідачем2 відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, господарський суд
Коростишівською місцевою прокуратурою встановлено, що рішенням 3 сесії 7 скликання Дивинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 29.01.2016 "Про надання в оренду земель проектних польових доріг в меж полів сільськогосподарських угідь сільськогосподарського призначення та надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення не витребуваних земельних часток (паїв)" надано ТОВ "АСТ" в оренду землі проектних польових доріг загальною площею 15,3300 га в межах полів сільськогосподарських угідь сільськогосподарського призначення та земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 16,1700 ріллі не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Дивинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
На підставі вказаного рішення, 06.03.2016 року між Дивинською сільською радою (відповідач1/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" відповідач2/орендар) укладено Договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 16,17га, які знаходяться на території Дивинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області.
Також, на підставі вищевказаного Рішення ради, 06.03.2016 між сторонами укладено Договір оренди землі (проектних/польових доріг), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Дивинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, загальною площею 15,33га.
Зазначено, що земельні ділянки, що передаються в оренду відповідно до цього Договору, належать Орендодавцю на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України.
У Додатку № 1 до Договору оренди не витребуваних земельних часток (паїв) (а.с. 24 (зворотній бік)) наведено перелік нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок, які передаються в оренду, згідно якого в оренду передано земельні ділянки загальною площею 16,7 га, зокрема земельна ділянка площею 8,77 га номер земельної частки (паю) на схемі поділу 136 кадастровий номер 1820980700:03:000:7116, земельна ділянка площею 3,62 га номер земельної частки (паю) на схемі поділу 137 (1) кадастровий номер 1820980700:03:000:7117, земельна ділянка площею 3,78 га номер земельної частки (паю) на схемі поділу 137 (2) кадастровий номер 1820980700:03:000:7123.
Зсилаючись на норми Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного Кодексу України, Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", прокурор вважає що оскільки надані в оренду земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту с. Дивин, розпоряджатися останніми, відповідно до чинного законодавства має не Брусилівська селищна рада, а відповідний орган виконавчої влади в особі Брусилівської районної державної адміністрації, тому просить суд визнати недійсними прийняте Дивинською сількою радою рішення від 06.03.2016.
У зв'язку з тим, що договори укладено сторонами за відсутності на те відповідних повноважень, зазначені Договори слід визнати недійсними, а орендовані земельні ділянки підлягають передачі Брусилівській районній державній адміністрації.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Брусилівської районної державної адміністрації прокурор вказує, що при наданні в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) Дивинською сільською радою без належних на те повноважень порушено інтереси держави в особі Брусилівської районної державної адміністрації, яка відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" є органом державної влади, уповноваженим розпоряджатися нерозподіленими (не витребуваними) земельними ділянками, які розташовані за межами населеного пункту.
Зазначає, що здійснює представництво законних інтересів держави у зв'язку з порушенням законодавства, яке виразилося у перевищенні наданих повноважень Дивинською сільською радою, внаслідок чого земельні ділянки передані в оренду незаконно; бездіяльністю органу державної влади уповноваженого на розпорядження спірними земельними ділянками Брусилівської районної державної адміністрації, а також порушенням економічних інтересів держави, які виразились в недоотриманні доходів Брусилівською районною державною адміністрацією при передачі спірних земельних ділянок у користування.
Також, зсилаючись на лист Брусилівської районної державної адміністрації №02-20/3058 від 14.12.2017 (а.с.21), вказує що остання більше 6 місяців, володіючи інформацією про укладення зазначених договорів, не вживала заходи для поновлення порушених інтересів держави щодо повернення спірних земельних ділянок, що надає прокурору підстави для звернення до суду з відповідним позовом.
Під час розгляду справи прокурор додатково обґрунтував підстави звернення з позовом саме в інтересах Брусилівської районної державної адміністрації (а.с. 87-89).
Відповідач2 вважає, що прокурором не наведено достатніх аргументів щодо вимоги про визнання недійсним договору від 06.03.2018 №3, не визначено суб'єкт, який здійснює розпорядження переданими земельними ділянками, яким, на його думку, є Головне управління Держгеокадастру.
Відповідач1 - Брусилівська селищна рада Брусилівського району Житомирської області у своїх заявах від 21.09.2018 та від 19.10.2016 позовні вимоги не заперечує.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.ст.2, 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 2 або 3 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому ст. 63 цього Кодексу.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 рокуN 1697-VII.
Зокрема, у ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац перший та другий частини третьої статті 23).
У абзаці 3 ч.4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" зазначено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Судом враховано, що звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Брусилівської районної державної адміністрації обумовлено бездіяльністю останньої, як органу державної влади уповноваженого на розпорядження спірними земельними ділянками, про що свідчить лист від 14.12.2017 №02-30/3058 (а.с.21).
При цьому судом взято до уваги виконання прокурором приписів абзацу 3 ч.4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" (а.с.29), а також те, що представництво прокурора суб'єктом владних повноважень не оскаржено.
Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право оренди земельної ділянки (стаття 93 Земельного кодексу України) - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
В силу частини 1 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Дивинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 29.01.2016 (а.с. 20) ТОВ "Аграрні системні Технології" надано в оренду землі проектних польових доріг загальною площею 15,3300 га в межах полів сільськогосподарських угідь сільськогосподарського призначення та в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 16,1700 га ріллі не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Дивинської сільської ради.
Підтверджено також і те, що на виконання вищевказаного розпорядження 06.03.2016 між Дивинською сільською радою Брусилівського району Житомирської області (орендодавець) та ТОВ "Аграрні системні Технології" (орендар/відповідач2) укладено договори оренди, за умовами яких орендар отримав у строкове платне користування невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки загальною площею 16.17 га та земельні ділянки (проектних/польових доріг) загальною площею 15,33га, в тому числі ріллі 15,33га, що розташовані за межами населеного пункту с. Дивин Брусилівського району Житомирської області.
Вищевказані земельні ділянки передано Орендодавцем Орендарю, про що було складено акти приймання-передачі земельних ділянок від 06.03.2016 (а.с. 25, 28).
Також сторонами підписано додаток до договору оренди земельної ділянки від 06.03.2016, в якому наведено перелік нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), що передаються в оренду ТОВ "Аграрні системні технології" (а.с. 24 (зворотній бік)).
При цьому, слід зазначити, що відповідно до рішення 1 сесії 7 скликання Брусилівської селищної ради від 28.12.2016 "Про припинення діяльності органів місцевого самоврядування, що входять до складу Брусилівської об'єднаної територіальної громади" (а.с. 30-33), припинено юридичні особи, зокрема, Дивинську сільську раду шляхом приєднання до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (відповідач-1 у справі).
Порядок надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) врегульовано Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Відповідно до частини 1 статті 3 зазначеного закону, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Згідно частини 2 статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Статтею 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України №122 від 04.02.2004 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, земельні ділянки (паї) за №136,137(1), 137(2) та проектні дороги знаходяться за межами населеного пункту с. Дивин (а.с .22).
Таким чином, нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи адміністрацій з метою надання їх в оренду. При цьому, виходячи з положень ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а р а й о н н і д е р ж а в н і а д м і н і с т р а ц і ї - з а м е ж а м и н а с е л е н и х п у н к т і в.
Наведене спростовує твердження відповідача2 стосовно того, що розпорядження земельними ділянками переданими по договорах оренди має здійснювати Головне управління Держгеокадастру.
Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У зв'язку з вищевикладеним, оспрюване розпорядження прийнято з порушенням Земельного законодавства, оскільки порушує права Брусилівської районної державної адміністрації щодо розпорядження вказаними земельними ділянками, тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Положенням ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Зважаючи на те, що спірні правочини укладені на основі незаконно виданого розпорядження, відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 207 Господарського кодексу України, останні підлягають визнанню недійсними.
При цьому суд враховує, що позивач не є стороною оспорюваних правочинів, що виключає застосування ст. 216 ЦК України щодо реституції, тому займані земельні ділянки підлягають передачі органу, який має право розпоряджатися такими земельними ділянками, а саме - Брусилівській районній державній адміністрації.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд враховує приписи п.9.10 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення», згідно якого у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення;
Частина 9 ст. 129 ГПК України визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням приписів ст. 123, ч.9 ст. 129 ГПК України, судові витрати у даній справі підлягають покладенню на 1-го відповідача, як сторони, з вини якої виник даний спір.
Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення 3 сесії 7 скликання Дивинської сільської ради Брусилівського району від 29.01.2016р "Про надання в оренду земель проектних польових доріг в межах полів сільськогосподарських угідь сільськогосподарського призначення та надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення не витребуваних земельних часток (паїв)".
3. Визнати недійсним договір оренди землі нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок, укладений 06.03.2016р між Дивинською сільською радою Брусилівського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні Системні Технології", який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Дивинської сільської ради Брусилівського району 06.03.2016 за №2.
4. Визнати недійсним договір оренди землі (проектних/польових доріг), укладений 06.03.2016р між Дивинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні Системні Технології", який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Дивинської сільської ради Брусилівського району 06.03.2016 за №3.
5. Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (08666, Київська обл., Васильківський р-н., с. Соколівка, вул. Урожайна, буд. 4, ід. код 03568089) передати Брусилівській районній державній адміністрації (12601, Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів. вул. Небесної Сотні, буд. 2, ід. код 13559306) земельні ділянки загальною площею 16,7га, зокрема земельну ділянку площею 8,77га, номер земельної частки (паю) на схемі поділу 136 кадастровий номер 1820980700:03:000:7116, земельну ділянку площею 3,62га, номер земельної частки (паю) на схемі поділу 137(1) кадастровий номер 1820980700:03:000:7117, земельну ділянку площею 3,78 га номер земельної частки (паю) на схемі поділу 137(2) кадастровий номер 1820980700:03:000:7123, що розташовані за межами населеного пункту с. Дивин Брусилівського району Житомирської області, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому їх одержано в оренду шляхом оформлення та підписання акту прийому-передачі.
6. Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (08666, Київська обл., Васильківський р-н., с. Соколівка, вул. Урожайна, буд. 4, ід. код 03568089) передати Брусилівській районній державній адміністрації (12601, Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів. вул. Небесної Сотні, буд. 2, ід. код 13559306) земельні ділянки (проектних/польових доріг) загальною площею 15,33га, в тому числі ріллі 15,33га, що розташовані за межами населеного пункту с.Дивин Брусилівського району Житомирської області, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому їх одержано в оренду шляхом оформлення та підписання акту прийому-передачі.
7. Стягнути з Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської обалсті (12601, Житомирська обл., смт. Брусилів, вул. Митрополита Ілларіона, 50, код 04348504) на користь Прокуратури Житомирської області (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ід. код 02909950) 8810,00 грн судового збору.
8. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.12.18
Суддя Вельмакіна Т.М.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2 - прокурору (12501, м.Коростишів, вул. Шевченка, 5) - простою;
3 - Брусилівській рай. держ. адміністрації Житомирської області ( 12601,смт. Брусилів, вул. Небесної Сотні, 2 ) - рек. з пов.;
4 - відповідачу1 (12601, смт. Брусилів, вул. Митрополита Ілларіона,50 ) - рек. з пов;
5 - відповідачу2 (08666, Київська обл., Васильківський р-н., с. Соколівка, вул. Урожайна,4 ) - простою.