ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"21" грудня 2018 р. Справа № 918/890/14
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Грязнов В.В.
судді Гудак А.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про відвід судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В. у справі №918/890/14
за заявою приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 р. у справі №918/890/14 (головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного реєстратора реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції Мішури В.В.
про визнання відсутнім права на нерухоме майно та визнання недійсним свідоцтва про право власності
за участю представників сторін:
позивача - Корнійчук Р.В.;
відповідача - Цой Д.С.;
третьої особи - не з'явився;
В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду знаходиться заява приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 р. у справі №918/890/14.
Представник публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" надіслав до суду заяву (вх. №10069/18 від 18.12.2018 р.) про відвід судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В. у даній справі.
Обґрунтовуючи дану заяву заявник посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та зазначає, що існують інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки суддями Олексюк Г.Є. та Гудак А.В. було прийнято постанову від 13.06.2018 р. у справі №918/890/14, якою було рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.2018р. у справі №918/890/14 скасовано в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" права власності на нерухоме майно: залізничні під'їзні колії за адресою: Рівненська обл. Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1, довжиною 2,1 км, початок яких знаходиться на земельній ділянці площею 1,9490 га від точки Б до точки В, позначених на плані меж земельної ділянки, та про визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно № 8116108 від 17.08.2013р. про право власності на під'їзні залізничні колії, які знаходяться за адресою: Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1, видане державним реєстратором Здолбунівського районного управління юстиції для ТОВ "Лювада" та в частині стягнення судового збору в розмірі 2436 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.
Також, заявник посилається на ч. 6 ст. 36 ГПК України, якою передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
З огляду на викладене, на думку заявника, зазначені обставини викликають сумніви щодо неупередженості та об'єктивності суддів Олексюк Г.Є. та Гудак А.В. при розгляді заяви перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 р. у справі №918/890/14, оскільки ними оцінюватимуться обставини та докази, які були вже ними оцінені при винесені даної постанови.
В судовому засіданні 21.12.2018 р. представник позивача підтримав заяву про відвід суддів Олексюк Г.Є. та Гудак А.В.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2018 р. зазначив, що при вирішенні даної заяви покладається на розсуд суду.
Розглянувши заяву представника публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про відвід судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В. у даній справі, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч.1-3, 7-8,11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 5 ст. 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Разом з тим, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 р. у справі №918/890/14, яка є предметом перегляду за нововиявленими обставинами залишена в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2018р. у даній справі, тому відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 36 ГПК України.
Разом з тим, посилання заявника на положення ч. 6 ст. 36 ГПК України є безпідставними, оскільки в даному випадку має місце перегляд постанови за нововиявленими обставинами, а не за виключними, як передбачено даною нормою.
Окрім того, суд приймає до уваги, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, що чітко передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України, а тому доводи заявника в обґрунтування підстав відводу, судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В. у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу суддів від розгляду даної справи.
Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
Отже, беручи до уваги викладене, заява про відвід судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В. у даній справі не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим заявлений відвід є необґрунтованим.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відповідно до приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, провадження у справі підлягає зупиненню.
У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу.
Згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.
Керуючись статтями 35, 36, 39, 228, 234 ГПК України, суд -
1. Заяву представника публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про відвід судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В. у справі №918/890/14 визнати необґрунтованою.
2. Зупинити розгляд заяви приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 р. у справі №918/890/14.
3. Передати справу для вирішення питання про відвід судді Олексюк Г.Є. та судді Гудак А.В. у даній справі в порядку, встановленому ст. 32, 39 ГПК України.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Гудак А.В.