ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/497/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Бендерук Є.О.
за участю:
прокурора:ОСОБА_1, посвідчення;
представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність;
від відповідача 1: ОСОБА_3, довіреність;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: ОСОБА_3, довіреність;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області
на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2018, ухвалене суддею Пригузою П.Д. в м. Херсоні, повний текст якого складено 28.09.2018
у справі № 923/497/18
за позовом: Керівника Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Державної азовської морської екологічної інспекції
до відповідачів:
1. Генічеської міської ради;
2. Комунального підприємства «Генічеський міський пляж»;
3. Виконавчого комітету Генічеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватної багатогалузевої фірми «Експрес»
про: визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації речового права та повернення земельної ділянки
В червні 2018 року Керівник Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної азовської морської екологічної інспекції звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Генічеської міської ради, Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» та Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Генічеської міської ради, про:
визнання недійсним та скасування рішення Генічеської міської ради № 303 від 12.07.2011;
визнання недійсним та скасування п. 1 рішення Генічеської міської ради № 1006 від 02.09.2014;
скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6522110100:01:001:0595 площею 4,6219 за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова (Набережна), 40 (номер запису про інше речове право №7293352 від 10.10.2014) за Комунальним підприємством «Генічеський міський пляж»;
зобов'язання Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» повернути земельну ділянку кадастровий номер 6522110100:01:001:0595, загальною площею 4,6219 га за адресою: м. Генічеськ вул. Набережна, 40, вартістю 13 434 425 (тринадцять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) гривень на користь Генічеської міської ради Херсонської області шляхом укладення акту прийому - передачі земельної ділянки.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовано тим, що Генічеською міською радою при наданні у постійне користування Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» земельної ділянки площею 4, 6219 га змінено цільове рип значення земельної ділянки з земель рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови, без виготовлення відповідного проекту землеустрою та за відсутністю позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, що згідно ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання оскаржених рішень органу місцевого самоврядування недійсними і застосування відповідних наслідків недійсності таких рішень.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених прокурором у позові та додатково пояснив, що оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду (є ділянкою водоохоронної зони (прибережної захисної смуги) та знаходиться в 2000 метровій зоні Азовського моря, на неї розповсюджується спеціальний режим провадження господарської діяльності за умов обов'язкового виконання вимог, передбачених ст. 89, 90 Водного кодексу України. При цьому позивач також зазначив, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережної захисної смуги у межах міста Генічеськ не приймались, що дає підстави стверджувати про відсутність проекту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги на земельну ділянку за адресою м. Генічеськ, вул. Набережна (Свердлова), 40. В свою чергу, законодавець чітко обмежує права певної категорії юридичних осіб недержавної форми власності на отримання в постійне користування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги водних об'єктів та передбачає обмежене використання таких земель виключно на умовах оренди, а відтак, на думку позивача, отримання відповідачем-2 земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги в постійне користування порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та використання земель.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.07.2018 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Приватну багатогалузеву фірму «Експрес».
06.09.2018 від прокуратури надійшло клопотання про виправлення технічної помилки, відповідно до якого остання просила пункт 2 позовних вимог вважати викладеним в наступній редакції: « 2. Визнати недійсним та скасувати рішення Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011».
Крім того, прокуратурою в порядку ст. 48 Господарського процесуального кодексу України також подане клопотання про заміну відповідача у справі № 923/497/18 - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Генічеської міської ради на належного відповідача - Виконавчий комітет Генічеської міської ради.
Ухвалою ГосподарсьПівденно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Бендерук Є.О.
за участю:
прокурора:ОСОБА_1, посвідчення;
представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність;
від відповідача 1: ОСОБА_3, довіреність;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: ОСОБА_3, довіреність;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області
на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2018, ухвалене суддею Пригузою П.Д. в м. Херсоні, повний текст якого складено 28.09.2018
у справі № 923/497/18
за позовом: Керівника Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Державної азовської морської екологічної інспекції
до відповідачів:
1. Генічеської міської ради;
2. Комунального підприємства «Генічеський міський пляж»;
3. Виконавчого комітету Генічеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватної багатогалузевої фірми «Експрес»
про: визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації речового права та повернення земельної ділянки
В червні 2018 року Керівник Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної азовської морської екологічної інспекції звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Генічеської міської ради, Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» та Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Генічеської міської ради, про:
визнання недійсним та скасування рішення Генічеської міської ради № 303 від 12.07.2011;
визнання недійсним та скасування п. 1 рішення Генічеської міської ради № 1006 від 02.09.2014;
скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6522110100:01:001:0595 площею 4,6219 за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова (Набережна), 40 (номер запису про інше речове право №7293352 від 10.10.2014) за Комунальним підприємством «Генічеський міський пляж»;
зобов'язання Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» повернути земельну ділянку кадастровий номер 6522110100:01:001:0595, загальною площею 4,6219 га за адресою: м. Генічеськ вул. Набережна, 40, вартістю 13 434 425 (тринадцять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) гривень на користь Генічеської міської ради Херсонської області шляхом укладення акту прийому - передачі земельної ділянки.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовано тим, що Генічеською міською радою при наданні у постійне користування Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» земельної ділянки площею 4, 6219 га змінено цільове призначення земельної ділянки з земель рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови, без виготовлення відповідного проекту землеустрою та за відсутністю позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, що згідно ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання оскаржених рішень органу місцевого самоврядування недійсними і застосування відповідних наслідків недійсності таких рішень.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених прокурором у позові та додатково пояснив, що оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду (є ділянкою водоохоронної зони (прибережної захисної смуги) та знаходиться в 2000 метровій зоні Азовського моря, на неї розповсюджується спеціальний режим провадження господарської діяльності за умов обов'язкового виконання вимог, передбачених ст. 89, 90 Водного кодексу України. При цьому позивач також зазначив, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережної захисної смуги у межах міста Генічеськ не приймались, що дає підстави стверджувати про відсутність проекту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги на земельну ділянку за адресою м. Генічеськ, вул. Набережна (Свердлова), 40. В свою чергу, законодавець чітко обмежує права певної категорії юридичних осіб недержавної форми власності на отримання в постійне користування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги водних об'єктів та передбачає обмежене використання таких земель виключно на умовах оренди, а відтак, на думку позивача, отримання відповідачем-2 земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги в постійне користування порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та використання земель.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.07.2018 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Приватну багатогалузеву фірму «Експрес».
06.09.2018 від прокуратури надійшло клопотання про виправлення технічної помилки, відповідно до якого остання просила пункт 2 позовних вимог вважати викладеним в наступній редакції: « 2. Визнати недійсним та скасувати рішення Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011».
Крім того, прокуратурою в порядку ст. 48 Господарського процесуального кодексу України також подане клопотання про заміну відповідача у справі № 923/497/18 - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Генічеської міської ради на належного відповідача - Виконавчий комітет Генічеської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.08.2018 замінено відповідача-3, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Генічеської міської ради, на належного відповідача-3 - Виконавчий комітет Генічеської міської ради.
В ході розгляду справи відповідачем-1 подано заяву про застосування строків позовної давності.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.09.2018 у справі № 923/497/18 в задоволенні позову Керівника Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної азовської морської екологічної інспекції відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що органом місцевого самоврядування рішення про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель рекреаційного призначення не приймалося. Рішенням Генічеської міської ради № 203 від 12.07.2011 Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки із земель рекреаційного призначення, виходячи із виду використання земельної ділянки, яка відповідно до наявної містобудівної документації використовується для організації відпочинку громадян як пляжна зона (пляж). Ця обставина в подальшому була виправлена рішеннями ради в межах своєї компетенції і до рішення Генічеської міської ради № 203 від 12.07.2011 внесено зміни, які уточнюють категорію земель. Факт використання спірної земельної ділянки як території пляжу підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема, наданими прокурором викопіюванням із Генерального плану міста Генічеськ та листом Державного підприємства «Український державний науково дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» від 05.09.2018 № 1-2078. Внесення Генічеською міською радою змін до оспорюваних рішень щодо категорії земель, щодо якої надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, не є зміною раніше встановленої категорії земель, оскільки спеціальне рішення про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель рекреаційного призначення відсутнє. При цьому вид використання земельної ділянки відповідно до наявної містобудівної документації як пляжна зона (пляж), не змінився. Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову по суті, місцевий господарський суд також відхилив й заявлене відповідачем-1 клопотання про застосування строку позовної давності.
Не погодившись з означеним рішенням суду, Заступник прокурора Херсонської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2018 по справі № 923/497/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги керівника Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної азовської морської екологічної інспекції до Генічеської міської ради, Комунального підприємства «Генічеський міський пляж», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватна багатогалузева фірма «Експрес», про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації речового права та повернення земельної ділянки; розподіл судових витрат вирішити згідно із вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та перерахувати їх на користь прокуратури Херсонської області; про час розгляду справи повідомити прокуратуру Херсонської області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, зазначаючи, що:
судом залишено поза увагою доводи прокурора про визначення категорії цільового призначення земельної ділянки у тексті рішення Генічеської міської ради № 203 від 12.07.2011 та прийнято до уваги виключно пояснення відповідача, які побудовані на припущеннях та не підтверджені жодним доказом;
спірна земельна ділянка є ділянкою рекреаційного призначення згідно зі ст. 50 Земельного кодексу України, оскільки на ній розташовано міський пляж і зміна її користувача чи власника сама по собі жодним чином не впливає на цільове призначення ділянки;
відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт внесення змін до рішення від 12.07.2011 № 203, у зв'язку з помилкою щодо виду цільового призначення;
в матеріалах проекту землеустрою та договорі оренди від 20.02.2006 земельної ділянки кадастровий номер 652:110100:01:089:0008, укладеного між Генічеською міською радою та Приватною багатогалузевою фірмою «Експрес» зазначено, що земельна ділянка за адресою: м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40, є землею рекреаційного призначення (земельна ділянка площею 4, 6219 га за адресою м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40, кадастровий номер 6522110100:01:001:0595, яка передана у користування Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» накладається на зазначену земельну ділянку);
суд відмовив у задоволенні позовних вимог, встановивши при цьому безспірність факту віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреації за видом використання;
судом залишено поза увагою доводи Державної азовської морської екологічної інспекції, що спірна земельна ділянка є прибережною захисною смугою.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Херсонської області відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.
14.11.2018 від Приватної багатогалузевої фірми «Експрес» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого третя особа просила апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області задовольнити у повному обсязі, вважає, що вона є законною і обґрунтованою, а викладені в ній обставини та докази повністю спростовують рішення суду першої інстанції. Крім того, третя особа додає, що зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на 5 років; відповідно до коду (КВЦПЗ 07.01) зазначеного у трьох з чотирьох рішень, він стосується земель рекреаційного призначення, водночас вказується на землі житлової та громадської забудови.
16.11.2018 відзив на апеляційну скаргу надав також й відповдіач-1. Згідно поданого відзиву, відповідач-1 просив суд у задоволенні скарги Заступника прокурора Херсонської області відмовити у повному обсязі, рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2018 залишити без змін.
Генічеська міська рада зазначає, що висновок позивача про зміну категорії цільового призначення земельної ділянки рішенням № 303 від 14.12.2011 є помилковим, оскільки на той час спірної ділянки як об'єкта цивільних прав не існувало, категорії не встановлено (першим рішенням про віднесення ділянки до земель житлової та громадської забудови було рішення №1006 від 02.09.2014 про затвердження проекту землеустрою); проект землеустрою експертизі не підлягав, оскільки ділянка не відноситься до жодної із категорій земель ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»; існуюча та проектна категорія земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, що підтверджено висновком відділу Держземагенства у Генічеському районі Херсонської області від 27.05.2014 № 01-20/1814.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 справу № 923/497/18 призначено до розгляду на 14.12.2018 о 13:45год.
07.12.2018 від Державної азовської морської екологічної інспекції надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно якого заявник посилаючись на віддаленість місцезнаходження Інспекції від Південно-західного апеляційного господарського суду, що створює певні незручності участі представника в приміщенні зазначеного суду, просив згідно ст. 197 Господарського процесуального кодексу України забезпечити проведення судового засідання при розгляді апеляційної скарги у справі № 923/497/18 в режимі відеоконференції та визначити Генічеський районний суд Херсонської області відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 клопотання Державної азовської морської екологічної інспекції про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду задоволено, доручено Генічеському районному суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання 14.12.2018 о 13:45 год. в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.
В судовому засіданні прокурор, представники позивача, відповідача-1, 3 надали усні пояснення, підтримали доводи та заперечення, які викладені письмово.
Представники відповідача-2, третьої особи наданими процесуальними правами на участь в судовому засіданні не скористались, що, за висновком судової колегії, враховуючи повідомлення їх належним чином та достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи строки апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача-1, 3, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Генічеської міської ради № 203 від 12.07.2011 Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 га, за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова, 40, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (секція Е, код 07.01), із земель рекреаційного призначення Генічеської міської ради. (т.1 а.с.24)
Рішенням Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011 внесено зміни до рішення №203 від 14.12.2011, зокрема, надано дозвіл Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 га., за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова, 40, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) із земель житлової та громадської забудови міста Генічеськ.(т.1 а.с. 25)
30.08.2012 рішенням Генічеської міської ради №482 (п. 10) внесено зміни до рішення від 14.12.2011 № 303, а саме: надано дозвіл Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,6233 га. за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова, 40, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) із земель житлової та громадської забудови міста Генічеськ. (т.1 а.с. 30)
В подальшому рішенням Генічеської міської ради № 1006 від 02.09.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення у постійне користування Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» земельної ділянки площею 4,6219 га., адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова, 40, кадастровий номер 6522110100:01:001:0595, для розміщення та облаштування міського пляжу, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради; передано у постійне користування Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» зазначену земельну ділянку. (т.1 а.с. 31)
10.10.2014 державним реєстратором Генічеського районного управління юстиції на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16398097 від 10.10.2014 внесено запис про інше речове право №7293352 - право постійного користування вказаною земельною ділянкою за правокористувачем Комунальним підприємством «Генічеський міський пляж» (т.1 а.с.22)
25.04.2018 Державна азовська морська екологічна інспекція звернулась до прокурора Генічеської місцевої прокуратури з листом, в якому повідомила про встановлені під час проведеної у 2016 році відносно Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» перевірки порушення природоохоронного законодавства.
З наявного в матеріалах справи акту перевірки вимог природоохоронного законодавства №42 від 12.09.2016 по 21.09.2016 Державної азовської морської екологічної інспекції вбачається, що під час перевірки виявлено, що категорія земельної ділянки, яка надана для розміщення та облаштування міського пляжу (цільове призначення) не відповідає ст. 50, 51, 52 Земельного кодексу України, ст. 88, 90 Водного кодексу України; на земельній ділянці не встановлено та не визначено прибережно-захисну смугу, а також пляжну зону та водоохоронну. (т.1 а.с.45)
Приписом до акту № 42 директору Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» приписано розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків, встановити та визначити прибережно-захисну смугу, а також пляжну зону та водоохоронну згідно чинного законодавства, вжити відповідних заходів щодо отримання документів на зайняті земельні ділянки.
29.05.2018 Відділ у Генічеському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надав відповідь на звернення Генічеської місцевої прокуратури, у якому повідомив, що станом на 01.01.2016 земельна ділянка площею 4,6219 га, надана у постійне користування Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» обліковується в рядку 3.14 (заклади комунального обслуговування), шифр рядка 55, графа 61 (вулиць, набережних, площ). Впродовж 2016 року будь-яких звернень щодо зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки до відділу не надходило. (т.1 а.с. 49)
31.05.2018 Генічеська місцева прокуратура повідомила Державну азовську морську екологічну інспекцію про звернення з позовною заявою до Господарського суду Херсонської області.
На виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.06.2018 Генічеською місцевою прокуратурою до матеріалів справи надано:
копію витягу з форми 6-зем номер рядка 97 розділ II станом на 01.01.2013 про кількість земель загального користування, з якого вбачається, що забудованих земель (у тому числі земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, у тому числі, графа 61 вулиць, набережних, площ) на території Генічеської міської ради 174,5012 га;
копію експлікації земельних угідь з проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у постійне користування, з якої вбачається що у експлікації земельних угідь (існуючій) щодо земельної ділянки площею 4.6219 га (графа 61 вулиць, набережних, площ) зазначено код цільового призначення В.02., у експлікації земельних угідь (проектній) - К.18.18.00. На всій площі земельної ділянки встановлене обмеження 05.01 - водоохоронна зона (згідно ст. 60, 62 Земельного кодексу України, ст. 87 Водного кодексу України). (т.1 а.с.111-113)
На виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.06.2018 виконавчий комітет Генічеської міської ради зазначив, що документи, що стали підставою для прийняття рішення від 12.08.2011 № 203 у нього відсутні за спливом часу зберігання.
Крім того, виконавчим комітетом Генічеської міської ради до матеріалів справи додано копію клопотання Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» від 13.08.2014 про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у постійне користування під розміщення та обслуговування міського пляжу із земель житлової та громадської забудови.
В матеріалах справи наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для розміщення та обслуговування міського пляжу із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради, розташованої за адресою: вул. Свердлова, 40, м. Генічеськ, Генічеського району, Херсонської області площею 4, 6219 га Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» від 02.08.2011 № 65-4-22-0033, розроблений Херсонською регіональною філією Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», землевпорядником ОСОБА_4
Проект землеустрою містить заяву Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» про внесення змін до рішення Генічеської міської ради № 303 від 14.02.2011 з проханням змінити орієнтовну площу земельної ділянки на 4,6233 га; заяву Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» від 11.07.2011 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0 га за адресою м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40, під розміщення міського пляжу; рішення Генічеської міської ради Херсонської області № 929 від 27.05.2014 , згідно якого остання вирішила внести зміни до п.10 рішення № 482 від 30.08.2012, а саме: слова «для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) замінити на слова «для розміщення та облаштування міського пляжу».
З інформації, наданої Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», вбачається, що земельна ділянка за адресою м. Генічеськ, вул. Набережна, 40 з кадастровим номером 6522110100:01:001:0595 у Генеральному плані 2007 року визначена, як територія пляжу (т. 3 а.с. 103).
За даними Витягу з Державного земельного кадастру від 06.08.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 6522110100:01:001:0595 за адресою м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40, площею 4,6219 (спірна земельна ділянка) відноситься до земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням 18.00 Землі загального користування, вид використання - для розміщення та облаштування міського пляжу. Реєстрація здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК, ОСОБА_4, дата державної реєстрації земельної ділянки 27.05.2014. (т.2 а.с.197)
За даними Витягу з Державного земельного кадастру від 13.07.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 6522110100:01:089:008, площею 0,0250 га, м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40, (ділянка, орендарем якої є Приватна багатогалузева фірма «Експрес») відноситься до земель землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, дата реєстрації 14.04.2006, підстава - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Херсонгеоінформ», ОСОБА_5, дата реєстрації 14.04.2006. (т.2 а.с. 214)
Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є матеріально-правова вимога прокурора про визнання недійсним та скасування рішення Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011; визнання недійсним та скасування п. 1 рішення Генічеської міської ради № 1006 від 02.09.2014; скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6522110100:01:001:0595 площею 4,6219 за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова (Набережна), 40 (номер запису про інше речове право №7293352 від 10.10.2014) за Комунальним підприємством «Генічеський міський пляж»; зобов'язання Комунального підприємства «Генічеський міський пляж» повернути земельну ділянку кадастровий номер 6522110100:01:001:0595, загальною площею 4,6219 га за адресою: м. Генічеськ вул. Набережна, 40, вартістю 13 434 425 (тринадцять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі чотириста двадцять п'ять) гривень на користь Генічеської міської ради Херсонської області шляхом укладення акту прийому - передачі земельної ділянки.
Відповідно до встановленого ст. 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням обраного способу судового захисту та наведених підстав позову, предметом доказування та судового розгляду в межах даної справи є доведення позивачем обставин невідповідності оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування вимогам ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України, ст.ст. 50, 51 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та пов'язаних з цим наслідків у вигляді скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки.
Абзацом 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 140, частини 1 статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у державній та комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом продажу земель, безоплатної передачі у приватну власність громадянам, надання їх в оренду чи передачі їх у постійне користування (статті 118, 122, 123 Земельного кодексу України). Реалізовуючи зазначені повноваження, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне користування.
Відповідно до приписів частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши в межах заявлених прокурором вимог та доводів, предмет та підставу позову, зазначає наступне.
Зі змісту ст. 12 Земельного кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення від 14.12.2011) вбачається, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.(ст. 18 Земельного кодексу України)
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 статті 19 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. (ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України)
Згідно п.4 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. (ст. 21 Земельного кодексу України)
Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. (ст. 51, 52 Земельного кодексу України)
11.07.2011 Комунальне підприємство «Генічеський міський пляж» звернулось до Генічеської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0 га за адресою м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40, під розміщення міського пляжу(т. 2 а.с. 8).
Рішенням Генічеської міської ради № 203 від 12.07.2011 Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 га, за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова, 40, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (секція Е, код 07.01), із земель рекреаційного призначення Генічеської міської ради.
В подальшому рішенням Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011 внесено зміни до рішення №203 від 14.12.2011, зокрема, надано дозвіл Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 га, за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова, 40, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) із земель житлової та громадської забудови міста Генічеськ.
Зазначаючи про невідповідність рішення Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011 прокурор вимогам ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», прокурор вказує на те, що зміна цільового призначення земельної ділянки з земель рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови відбулась без наявності розробленого у встановленому порядку проекту землеустрою щодо її відведення та позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.
Разом з тим, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення Генічеської міської ради редакція ст. 20 Земельного кодексу України не встановлювала обов'язкових вимог щодо зміни цільового призначення земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Відповідні зміни до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення», який набрав чинності з 07.12.2012 і на момент прийняття органом місцевого самоврядування рішення від 14.12.2011 такі положення не могли бути застосовані, у зв'язку з чим доводи прокурора в цій частині не можуть бути прийняті до уваги.
В подальшому, рішенням Генічеської міської ради № 1006 від 02.09.2014, за результатами розгляду клопотання Комунального підприємства «Генічеський міський пляж», затверджено проект землеустрою щодо відведення у постійне користування Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» земельної ділянки площею 4,6219 га., за адресою: місто Генічеськ, вулиця Свердлова, 40, кадастровий номер 6522110100:01:001:0595, для розміщення та облаштування міського пляжу, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради; передано у постійне користування Комунальному підприємству «Генічеський міський пляж» зазначену земельну ділянку.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України).
З наявного в матеріалах справи проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування спірної земельної ділянки вбачається, що:
рішенням Генічеської міської ради № 929 від 27.05.2014 (яке не є предметом даного спору) внесено зміни до п.10 рішення № 482 від 30.08.2012, а саме: слова «для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) замінити на слова «для розміщення та облаштування міського пляжу».
цільове призначення земельної ділянки відповідно до українського класифікатора видів цільового призначення землі (УКВЦПЗ) наказ № 548 від 23.07.2010 - землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об'єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування), код КВЦПЗ - К.18.18.00.
на земельній ділянці встановлені обмеження дотримання режиму використання земель для охоронних і природно-захисних зон:
код обмеження 05.01 - водоохоронна зона (Земельний кодекс України, ст.60, ст. 62; Водний кодекс України ст. 87);
код обмеження 01.05 - охоронна зонна навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи (Закон України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів від 09.07.2010; Кабінет Міністрів України, Постанова від 04.03.1997 № 209 «Про затвердження Правил охоронних електричних зон», Земельний кодекс України, ст. 76, ст. 112 Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН);
за розшифровкою земельних угідь (згідно форми 6-зем): в експлікації земельних угідь (існуючій) щодо земельної ділянки площею 4.6219 га (графа 61 вулиць, набережних, площ) код цільового призначення зазначено як В.02., в експлікації земельних угідь (проектній) - К.18.18.00.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст. 39 Земельного кодексу України).
З матеріалів справи, зокрема, викопіювання з генерального плану м. Генічеськ, пояснювальної записки до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого Генічеським районним виробничим відділом Херсонської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» вбачається, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6522110100:01:001:0595 розташована в межах м. Генічеськ, що також не заперечується сторонами.
Відповідно до інформації, наданої Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», земельна ділянка за адресою м. Генічеськ, вул. Набережна, 40 з кадастровим номером 6522110100:01:001:0595 у Генеральному плані 2007 року визначена, як територія пляжу.
Згідно Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» 23.07.2010 № 548секція В.02 - це землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва); секція K- землі запасу, резервного фонду та загального користування, в тому числі 18.18.00 - землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об'єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування.
Отже за затвердженим Проектом спірна земельна ділянка перебуває в межах міста Генічеськ, за цільовим призначенням віднесена до земель загального користування в межах категорії земель - землі житлової та громадської забудови (визначеної згідно рішення № 303 від 14.12.2011) для облаштування міського пляжу (К 18.18.00 - землі загального користування), що відповідає даним генерального плану міста 2007 року.
Наведене також спростовує доводи прокурора щодо необхідності застосування в даному випадку вимог Закону України «Про державну експертизу землевпорядної експертизи».
Щодо обмежень у використанні земельної ділянки як водоохоронної зони, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ст.60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
За приписами ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.
Аналогічні обмеження встановленні і в ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України.
Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486, передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад. Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням: рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега; цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони. Враховуючи, що ліси мають значну водоохоронну функцію, межі водоохоронних зон у них не встановлюються.
Отже, враховуючи положення наведених вище правових норм, визначення проектом на основі нормативно-технічної документації розмірів і меж водоохоронних зон, який затверджується у встановленому порядку, не є тотожним поняттю віднесення земель за основним цільовим призначенням до тієї чи іншої категорії, яке за приписами частини 1 статті 20 Земельного кодексу України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Колегія суддів також враховує, що за правовою позицією Верховного суду України, яка викладена у постановах від 22.04.2015 № 6-52цс15, від 01.07.2015 № 6-184цс15 «при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них». Тобто, сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.»
Як зазначалося вище, за змістом затвердженого проекту землеустрою щодо земельної ділянки за адресою м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40, площею 4,6219 га у відповідності до ст.ст. 60, 62 Земельного кодексу України встановлені обмеження дотримання режиму використання земель за кодом 05.01 - водоохоронна зона.
Визначення певної категорії землі в даному випадку не змінює режиму використання даної земельної ділянки та встановлених Законом відносно неї обмежень.
У світлі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи прокурора, позивача щодо обставини бездіяльності органу місцевого самоврядування в частині затвердження проекту щодо визначення розмірів та меж водоохоронних зон, а також використання земельної ділянки з порушенням встановлених обмежень режиму використання земель (розміщення споруд для провадження підприємницької діяльності) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не є безпосереднім предметом даного спору виходячи зі змісту вимог та підстав заявленого позову.
За таких обставин, враховуючи, що доводи прокурора щодо недійсності оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування за наведеними в позові підставами не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011, визнання недійсним та скасування п. 1 рішення Генічеської міської ради № 1006 від 02.09.2014 слід відмовити.
Відмова в задоволенні позовних вимог в цій частині зумовлює висновок й про відсутність підстав задоволення решти вимог, визначених як правові наслідки недійсності наведених рішень Генічеської міської ради.
Що стосується заявленого відповідачем-1 клопотання про застосування строків позовної давності слід зазначити, що оскільки за результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог, наслідки спливу строку позовної давності в даному випадку не застосовуються.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч. 1 с. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі частиною 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин апеляційна скарга Заступника прокурора Херсонської області не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2018 у справі № 923/497/18 підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини ухвали в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 21.09.2018 у справі № 923/497/18 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 287-288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.12.2018.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді С.І. Колоколов
ОСОБА_6