19 грудня 2018 року№ 857/1487/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів -Курильця А.Р., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 року у справі №817/776/18 (суддя Недашківська К.М., рішення ухвалене о 17/28 год, м.Рівне, повний текст складено 11 травня 2018 року) за його позовом до Дубенської міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Комунальне підприємство «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик», про визнання протиправним та скасування рішення, -
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дубенської міської ради Рівненської області (далі - Міська рада) в якому проси визнати протиправним та скасувати рішення Міської ради «Про надання дозволу КП «ЦЖЕО «Житловик» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування» від 27.10.2017 №2024 (далі - Рішення).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, про задоволення позову в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги наводячи норми матеріального права вказує на те, що він є власником квартири у багатоквартирному житловому будинку, що розташований на земельній ділянці, щодо якої надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Зазначає, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, вже була передана у користування відповідно до рішення Дубенської міської ради народних комісарів Ровенської області від 10.04.1985№122 (далі - Рішення №122), а відтак не могла бути передана у користування ще раз. Вважає, що надання дозволу третій особі на розроблення проекту землеустрою щодо надання у постійне користування земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, порушує його права та інтереси, як власника однієї з квартир такого будинку, в частині належного користування прибудинковою територією.
Відповідач та Комунальне підприємство «Центральна житлово-експлуатаційна організація «Житловик» (далі - КП) відзиву на апеляційну скаргу не подали, в судове засідання не надіслали своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому у відповідності до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, які не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване Рішення жодним чином не порушує прав та інтересів позивача, а факт його прийняття Міською радою не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки КП.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що житловий будинок №20 по вул.Данила Галицького в м.Дубно (далі - Житловий будинок), де проживає позивач, перебуває на балансі КП та згідно рішенням Міської ради «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Дубно та переліку нерухомого майна об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дубно», від 21.03.2014 №2935 внесений до переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Дубно (а.с.27-29).
20.09.2017 КП звернулося до відповідача із клопотанням про винесення на розгляд сесії Міської ради питання про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою для визначення прибудинкової території Житлового будинку, орієнтовною площею 0,3255 га (а.с.31).
Рішенням КП надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в м.Дубно на вул.Данила Галицького, буд.20, площею 0,3255 га в постійне користування для будівництва і обслуговування Житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної інфраструктури за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (а.с.8).
Не погоджуючись з таким Рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 42 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ЗК), земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
За змістом довідки від 26.10.2017 №533 Житловий будинок перебуває на балансі КП і обслуговується таким підприємством (а.с.32).
Згідно з частиною другою статті 42 ЗК земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Скаржник посилаючись на Рішення №122 зазначає, що земельна ділянка вже була виділена Дубнівському управлінню експлуатації осушувальних систем під будівництво Житлового будинку, з розміщенням на першому поверсі дитячого кафе та магазину, а відтак співвласники такого будинку набули права постійного користування земельною ділянкою, у яких потрібно було отримати нотаріально засвідчену згоду в порядку статті 123 ЗК як у землекористувачів (а.с.10).
За змістом частини першої статті 92 ЗК право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Пунктами «а», «д» частини другої цієї статті встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
З аналізу даної норми вбачається, що окрема фізична особа, яка володіє квартирою у багатоквартирному житловому будинку, не може набути права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований такий будинок. Таке право мають співвласники багатоквартирного будинку, шляхом об'єднання співвласників - створення юридичної особи, з метою подальшого управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини першої статті 123 ЗК надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
За правилами частини другої статті 123 ЗК особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною третьою статті 123 ЗК встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 123 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК).
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина десята статті 123 ЗК України).
За частиною тринадцятою статті 123 ЗК підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
З аналізу наведених норм видно, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі.
Тобто, суд першої інстанції правильно вказав на те, що в даному випадку оскаржуваним Рішенням не порушено жодних прав та інтересів позивача, як власника однієї з квартир Житловому будинку.
Рішення не є таким, що породжує негайне виникнення в КП права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований Житловий будинок.
Тому, судом обґрунтовано відхилено посилання позивача на те, що у разі надання КП земельної ділянки у постійне користування, на якій розташований Житловий будинок, буде порушено його право як власника квартири на користування прибудинковою територією, оскільки таке твердження є лише його суб'єктивним припущенням.
Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених вище правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 3 травня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повне судове рішення складено 22 грудня 2018 року.