17 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2635/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року (ОСОБА_2 м. Луцьк, повний текст складено 17.09.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №197 о/с від 06.07.2015 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1, поновити його на посаді, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 138 246,15 грн, визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати грошового забезпечення за період з 01.06.2015 по 08.07.2015, стягнути грошове забезпечення за період з 01.06.2015 по 08.07.2015 у розмірі 4 890,34 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області в частині про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 у день його звільнення. Стягнуто з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 червня 2015 року по 08 липня 2015 року в сумі 436,24 грн. (чотириста тридцять шість гривень 24 копійки).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а тому просить скасувати рішенням в частині стягнення грошового забезпечення в сумі 436,24 грн, ухвалити нове рішення в частині стягнення з ліквідаційної комісії управління МВ України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.06.20145 по 18.07.2015 у розмірі 4890,34 грн.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до довідки ОСОБА_3 у Волинській області вих. №438/29/01-2018 від 14.05.2018 грошове забезпечення ОСОБА_1 виплачувалось по 31.05.2015 включно, за період з 01.06.2015 по 08.07.2015 грошового забезпечення він не отримував.
Із відповіді заступника голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 26.04.2018 №7/388 на заяву ОСОБА_1 вбачається, що при відстороненні від посади рішення щодо збереження виплати грошового забезпечення приймається начальником відповідного органу внутрішніх справ з відображенням цього в наказі про відсторонення. Оскільки наказом УМВС в області від 29.05.2015 №142 о/с ОСОБА_1 відсторонено від посади на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2015 і цим наказом рішення щодо збереження йому виплати грошового забезпечення не приймалось, тому грошове забезпечення за час відсторонення від посади не виплачувалось.
На час відсторонення ОСОБА_1 від посади порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначався Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 31.12.2007 №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ».
Відповідно до п. 3.5.1. вказаної Інструкції особа рядового і начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та інших надбавок і доплат. Рішення про відсторонення особи від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення її на посаду, шляхом видання письмового наказу.
З аналізу даної норми слідує, що начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення особи на посаду, мають дискреційні повноваження щодо відсторонення або невідсторонення від посади особи, щодо якої проводиться службове розслідування, водночас збереження на час відсторонення від посади посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та інших надбавок і доплат є обов'язковим, не залежить від вказівки начальника відповідного органу внутрішніх справ і не встановлюється у наказі про відсторонення від посади.
Відтак апелянт вважає, що невиплата ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.06.2015 по 08.07.2015 не ґрунтується на вимогах нормативно-правових актів, а бездіяльність УМВС України у Волинській області щодо такої невиплати є протиправною.
Відповідно з ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути грошове забезпечення за вказаний період із наступного розрахунку: 188,09 * 26 робочих днів = 4 890,34 грн. (середньоденна заробітні плата * кількість робочих днів відповідно до норм тривалості робочого часу за період з 01.06.2015 по 08.07.2015).
Крім того, суд першої інстанції при обчисленні розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 не врахував вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якого грошове забезпечення підлягає індексації.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підставі наказу УМВС України у Волинській області від 19.05.2015 №127 о/с (по особовому складу) призначений на посаду дільничного Інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області. За результатом службового розслідування, яке призначене наказом УМВС у Волинській області від 25.05.2015 №540, встановлено , що капітан міліції ОСОБА_1, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Нововолинського МВ УМВС у Волинській області, був затриманий 22.05.2015 працівниками УСБУ у Волинській області та слідчим відділом прокуратури Волинської області після одержання ним неправомірної вигоди. 22.05.2015 капітана міліції ОСОБА_1 слідчим відділом прокуратури Волинської області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та стосовно нього ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2015 обрано запобіжний захід, спочатку у вигляді тримання під вартою, а потім застави. Також, відповідно до наказу УМВС у Волинській області від 29.05.2015 № 142 о/с, на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду від 27.05.2015, капітана міліції ОСОБА_1 відсторонено від посади дільничного інспектора міліції СДІМ Нововолинського МВ УМВС у Волинській області, з 29.05.2015 строком на 2 місяці.
Також, за результатами службового розслідування (висновок від 25.06.2015) комісією УМВС у Волинській області було прийняте рішення за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що виразилося у відкритті слідчим відділом прокуратури Волинської області кримінального провадження, затримання після одержання неправомірної вигоди, повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України, обрання судом запобіжного заходу, відсторонення від посади, грубе ігнорування вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, ст. ст. 2, 3, 10 Закону України «Про міліцію», ст. 368 Кримінального кодексу України, неодноразових вказівок та наказів МВС і УМВС щодо дотримання належної дисципліни та законності в службовій діяльності органів внутрішніх справ, особисту недисциплінованість, дільничного інспектора міліції СДІМ Нововолинського міського відділу УМВС України у Волинській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Наказом УМВС України у Волинській області від 06.07.2015 №197 о/с капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 08 липня 2015 року.
Судом встановлено, що виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 проведена по 31.05.2015 включно, розмір грошового забезпечення яке було нараховано ОСОБА_1 становить, за квітень 2 663,85 грн., за травень 2 494,55 грн. За період з 01.06.2015 по 08.07.2015 грошове забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалось і не виплачувалось, та при звільненні ОСОБА_1 Б В. виплачено грошове забезпечення по 31.05.2015, з 01.06.2015 по 08.07.2015 (день звільнення) грошове забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалось і не виплачувалось у зв'язку з відстороненням від посади.
Розглядаючи спір суд першої інстанції віно зазначив, що згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до пунктів 1.3-1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
Грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.
Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.
Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3.5.3 вищевказаної Інструкції №499 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, з наступного дня після відсторонення від посад за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються лише оклади за спеціальними званнями та надбавка за вислугу років.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, що обчислення середнього заробітку (грошового забезпечення) проводиться згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100), пунктом 8 Порядку якого встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Згідно довідки УМВС України у Волинській області №7/605 від 11.09.2018 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, яке було нараховане за посадою «старший оперуповноважений ДСБЕЗ Любомльського РВ УМВС України у Волинській області» за квітень 2015 року становило 2663,85 грн, в тому числі посадовий оклад 800 грн., оклад за спеціальним званням 120 грн, надбавка за вислугу років 230 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 120 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 575 грн, надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення 80 грн, премія 473 грн та індексація 265,85 грн. За травень 2015 року ОСОБА_1 нараховано 2494,55 грн, в тому числі посадовий оклад 800 грн, оклад за спеціальним званням 120 грн, надбавка за вислугу років 230 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 120 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 575 грн, надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення 80 грн, премія 473 грн та індексація 96,55 грн.
Одноденний розмір грошового забезпечення, розраховується відповідно до п. 3.5.3 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499, становить (120+230+120+230)/(30+31) = 11,48 грн.
Суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки при звільненні ОСОБА_1 розрахунок за період з 01.06.2015 по 08.07.2015 не був проведений, то стягненню із відповідача підлягає грошове забезпечення за період з 01.06.2015 по 08.07.2015 (38 днів) в сумі 436,24 грн (38 х 11,48 грн).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позові вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 0340/1388/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді В.Я. Макарик
ОСОБА_4
Повний текст складено 22.12.2018