Справа № 2-649/09 (686/4080/17)
Провадження № 22-ц/4820/445/18
Категорія: ухвала
20 грудня 2018 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І.
секретар судового засідання Гриньова А.М.
за участю представника заявника ОСОБА_4
розглянув в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу №2-649/09 (686/4080/17) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2018 року (суддя Продан Б.Г.) у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», заінтересована особа відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області про видачу дубліката виконавчого листа.
Заслухавши доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2009 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_5 та за рахунок коштів від її продажу задоволено вимоги акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (р/р 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 282649 грн. 99 коп., пені за порушення термінів повернення кредиту в сумі 200 грн., а також судові витрати по справі в сумі 1730 грн., а всього 284579 грн. 99 коп.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2017 року залишеною без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 01 лютого 2018 року замінено стягувача з виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2009 року по справі №2-649/09 з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у зв'язку з переходом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» прав Кредитора, відповідно до договору факторингу №49 від 17.11.2016 року.
В квітні 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, в обґрунтування якої зазначало, що на виконання договору факторингу №49 від 17.11.2016 року при прийманні-передачі кредитної та процесуальної документації заявнику стало відомо про відсутність оригіналу виконавчого листа №2-649/09 відносно ОСОБА_5 Згідно відповіді Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області виконавчий лист за №2-649/09 було повернуто стягувачу 31.05.2017 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому жодні докази направлення виконавчого листа рекомендованим листом або його отримання стягувачем у ДВС відсутні. Заявник, посилаючись на те, що виконавчий лист №2-649/09, який був повернутий без виконання 31.05.2017 року втрачений, а оскільки згідно ч. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення його до виконання триває до 31.05.2020 року, тому і просив суд видати дублікат втраченого виконавчого документа.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2018 року заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» задоволено. Постановлено видати дублікат виконавчого листа по справі №2-649/09, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_5 оскаржила її в апеляційному порядку та вказує, що ця ухвала постановлена з порушенням судом норм матеріального та процесуального права і підлягає до скасування. На підтвердження доводів апеляційної скарги апелянтка зазначила, що у ТОВ «Українська факторингова компанія» після набуття права первісного кредитора за договором факторингу №49 від 17.11.2016 року був майже рік для реалізації ним прав кредитора за договором банківського кредиту, в тому числі отримати протягом цього строку від ПАТ «УкрСиббанк» будь-які документи, що засвідчували його права як кредитора. Апелянтка вказує, що заявник до 02.04.2018 року із заявами та клопотаннями до суду та до первісного кредитора щодо надання інформації по банківському кредиту, отримання оригіналів документів, в тому числі судового рішення і виконавчого листа для звернення його до виконання не звертався, що свідчить про бездіяльність та байдужість з боку заявника щодо реалізації ним отриманих прав кредитора у кредитному зобов'язанні. Крім того, заявником не обґрунтована і та обставина, чому він не звернувся до ПАТ «УкрСиббанк» із проханням надати повернутий органами ДВС оригінал виконавчого документу. Апелянт вважає, що відсутність доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа є підставою для відмови в задоволенні заяви.
Представник ОСОБА_5 ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Інші учасники справи до суду не з'явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, доводи представника апелянта, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 431 ЦПК України питання, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.
Встановлено, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2009 року по справі №2-649/09 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 та за рахунок коштів від її продажу задоволено вимоги ПАТ «УкрСиббанк» в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 282 649 грн. (а.с.96, том 1).
На підставі цього рішення був виданий виконавчий лист №2-649/09 від 29 жовтня 2009 року із зазначенням ПАТ «УкрСиббанк» як стягувача.
Відповідно до договору факторингу №49 від 17 листопада 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Українська факторингова компанія» право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11072342000 від 07 листопада 2006 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 (а.с.102-104, том 1).
14 грудня 2016 року між цими ж юридичними особами було укладено договір про відступлення прав вимоги №2 за договорами забезпечення до договору факторингу №49 від 17 листопада 2016 року, відповідно до умов якого ТОВ «Українська факторингова компанія» набуло усі права вимоги за договором іпотеки (а.с. 28, том 2).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 01 лютого 2018 року, стягувача ПАТ «УкрСиббанк» замінено на ТОВ «Українська факторингова компанія» (а.с. 217, т. 1).
Як вбачається з листа відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 01.03.2018 року №02.1-17/998, виконавчий лист №2-649/09 31.05.2017 року повернутий стягувачу ПАТ «УкрСиббанк» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий документ на виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС не надходив (а.с. 57 т. 2).
Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2017 року ВП №32117395, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 31 травня 2020 року (а.с. 57 зворот, том 2).
Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Встановивши наведені обставини та керуючись п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа, з яким апеляційний суд погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі витрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами(ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 41 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).
Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що відсутні докази на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа і суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви заявника, колегія суддів вважає їх безпідставними.
Так, при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв'язку з його втратою, суд першої інстанції вірно виходив з доведеності цієї обставини. Адже заявником було надано копію постанови державного виконавця від 31.05.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу та копію листа про направлення саме цієї постанови АКІБ «УкрСиббанк». Разом з тим, в матеріалах справи відсутні як докази направлення державним виконавцем стягувачу так і докази отримання ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») саме виконавчого документа, а як слідує із листа в.о. начальника Другого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області від 29.05.2018 року №22547 виконавчий лист №2-649/09 на виконанні у відділі не перебуває (т. 2 с. 80).
І судом першої інстанції у відповідності із ст. 89 ЦПК України дано вірну оцінку наданим учасниками справи доказам і ці доводи зводяться до незгоди апелянта із оцінкою судом доказів.
Разом з тим, апелянтом та його представником в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів наявності оригіналу зазначеного виконавчого листа у ПАТ «УкрСиббанк» чи у виконавчій службі.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382-384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 грудня 2018 року.
Судді: (підпис) А.П. Корніюк
(підпис) І.В. П'єнта
(підпис) О.І.Талалай
Згідно з оригіналом
Суддя А.П. Корніюк