Справа № 2540/3149/18
19 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України заяву Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов,
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року задоволено, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 56639953 від 21.06.2018 та про закінчення виконавчого провадження № 56639953 від 06.09.2018 закрито, в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору № 57161723 від 06.09.2018 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 57175380 від 10.09.2018 відмовлено.
Питання розподілу судових витрат у вказаній постанові судом не вирішувалось.
10 грудня 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь з позивача сплаченого судового збору в порядку розподілу судових витрат.
На переконання відповідача, він має право на відшкодування судового збору, оскільки його апеляційну скаргу було задоволено та ухвалено рішення на користь Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши вищевказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз викладеного свідчить, що суб'єкту владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення, підлягають сплаті лише два види витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою. Такий вид судових витрат, як судовий збір, відповідачу поверненню не підлягає.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 28.08.2018 у справі №812/457/16.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року судом обґрунтовано не вирішувалося питання розподілу судових витрат, а тому підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заява Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 132, 139, 243, 252, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
У задоволенні заяви Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст виготовлено 22.12.2018.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма