Справа № 2540/2716/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
18 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Седика Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 14.06.2018 р. №00033441309.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 14.06.2018 р. №00033451309.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 14.06.2018 р. №00033431309.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не відповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області на підставі ст.20, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатом якої складено акт від 07.05.2018 №329/13/НОМЕР_1.
Рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято в зв'язку з тим, що платником не подано до Чернігівської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік щодо декларування доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.
Перевіркою встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів, встановлено, що ОСОБА_2 не було сплачено податок при отриманні додаткового блага.
Головне управління ДФС у Чернігівській області 14.08.2017 звернулося з листом №3810/10/25-01-13-03-09 до АТ "Райффайзен банк Аваль", для надання пояснень та документального підтвердження по громадянах щодо сум анульованого боргу по кредитному договору за 2016 рік та повідомити чи є зазначена сума прощення (анулювання) заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті згідно вимог Закону України від 09.04.2015 №321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" та яким чином платника податку було повідомлено про анулювання (прощеного) боргу.
Згідно відповіді від 05.09.2017 №1-2/818 на запит ГУ ДФС у Чернігівській області АТ "Райффайзен банк Аваль" надано інформацію, що даним банком позивачу було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом в сумі 555044,32 грн. в періоді І квартал 2016 року.
З урахуванням вище викладеного, перевіркою було встановлено, що відповідно до наявної податкової інформації ОСОБА_2 у 2016 році отримав дохід у вигляді анулювання (прощення) основного боргу, який згідно п.п. 164.2.7 «д» п. 164.2 ст.164 ПК України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації.
ГУ ДФС у Чернігівській області, керуючись п.20.1 ст.20 та п.73.3 ст.73 Кодексу, звернулося до позивача з листом від 14.09.2017 №867/с/25-01-13-03-38 та повідомило про необхідність подання платником декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік та документів, що підтверджують отримання позивачем додаткового блага у 2016 році від АТ "Райффайзен банк Аваль".
Так, в пункті 5 договору від 28 січня 2016 року про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/2035/74/69810 від 22.05.2018 зазначено, що на позичальника відповідно до ПК України покладається обов'язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації.
Перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.4. п.49.18 ст.49 п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, а саме: ФО ОСОБА_2 не подав до Чернігівської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2016 рік (граничний термін подання - до 01.05.2017) та не сплатив податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, у зв'язку із зазначеними обставинами.
Оподатковуваний дохід позивача, отриманий від АТ «Райффайзен банк Аваль» за ознакою доходу „126" в частині заборгованості за основним боргом, становить 555044,32 грн.
Перевіркою встановлено заниження ОСОБА_2 суми доходів в результаті не включення до їх складу доходів, отриманих від АТ «Райффайзен банк Аваль» за ознакою доходу „126", в результаті чого позивачу було направлено ППР від 14.06.2018 №00033431309 на суму 124884,98 грн., з них 99907,98 грн. - основний борг, та 24977 грн. - штрафні санкції.
Згідно з п. 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка збору становить 1,5 відсотки від об'єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 ПК України, перевіркою встановлено заниження Позивачем суми військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами 2016 року на 8325,66грн. (555044,32 * 1,5%), ППР від 14.06.2018 №00033451309 у сумі - 10407,08 грн., з них 8325,66 грн. - основний борг, 2081,42 грн. - штрафні санкції (8325,66 * 25%).
В порушення п.п. 49.18.4. п.49.18 ст.49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ОСОБА_2 не подав до Чернігівської ОДПІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік. За неподання декларації про майновий етан і доходи за 2016 рік сума штрафної санкції становить 170,00 грн. (ППР від 14.06.2018 №00033441309).
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, звернулася з даним позовом до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст.14 ПК України, додаткове благо - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовим договором (угодами), укладеними з таким платником податку.
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Оскільки Банком було здійснено прощення (анулювання) саме основної суми боргу (кредиту), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума такого анульованого боргу вважається податковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України.
Згідно п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4. п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України).
Згідно п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
За встановлених обставин отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).
Посилання апелянта на завищення контролюючим органом розміру податку на додаткове благо з огляду на помилку банку при наданні інформації, колегія суддів відхиляє, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів.
Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 21.12.2018 року.