19 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/4006/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року (головуючого судді Ващиліна Р.О.) про відмову в забезпеченні позову ухвалена в м. Ужгород у справі №260/1125/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 22.10.2018 року звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 02 серпня 2018 року №1416-СГ, за яким гр. ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, урочище Горішків за межами нас. пункту, площею 0,75 га.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення виконання рішення суду шляхом накладення арешту на ділянку та заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області, місцезнаходження: 88008, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39766716 затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населеного пункту території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, урочище Горішків площею 0,75 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та передавати її у власність.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, а заяву задовольнити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, а саме судом не враховано, що на земельну ділянку на одну і ту ж претендують дві різні особи, у яких наявні дозволи на виготовлення проекту землеустрою.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 02 серпня 2018 року №1416-СГ, гр. ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, урочище Горішків за межами нас. пункту, площею 0,75 га.
На підставі оскаржуваного наказу та на замовлення гр. ОСОБА_2 було виготовлено проект землеустрою, внесено дані в Базу ДЗК з присвоєнням ділянці кадастрового номеру НОМЕР_1 та подано на затвердження.
22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 02 серпня 2018 року №1416-СГ, за яким гр. ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, урочище Горішків за межами нас. пункту, площею 0,75 га.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивач не обґрунтував свою заяву про забезпечення позову, не надав доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або наявні очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Сама лише думка позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб'єктивним судженням позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу.
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Колегія суддів погоджується із посиланням суду першої інстанції, що мотиви, якими заявник обґрунтовує заявлене клопотання та забезпечення позову шляхом заборони затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передавати її у власність буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі. Також суд зауважує, що на даному етапі він позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оскільки таке може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи та оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року про відмову в забезпеченні позову у справі №260/1125/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 22.12.2018