Справа № 442/398/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.
Провадження № 22-ц/811/1018/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:27
18 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: представника ПАТ «Ощадбанк» - Романової Н.В.,
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16.01.2015 року позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 в користь банку заборгованість за кредитним договором № 2203-6827 від 27.05.2008 року в розмірі 984030,55 грн та судові витрати у справі.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 27.05.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк» та ОСОБА_3 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №2203-6827, за яким останній отримав кредит в розмірі 420 000 грн зі сплатою 19,5 % річних за користування кредитом строком до 26.05.2018 року з умовою виконання всіх інших зобов'язань в порядку та строки, визначені договором. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем 27.05.2008 року було укладеного іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку нежитлову будівлю, що знаходиться по АДРЕСА_1 У зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, банком звернено стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса та реалізовано шляхом продажу на прилюдних торгах нежитлову будівлю, що знаходиться по АДРЕСА_1 Виручені від реалізації предмета іпотеки грошові кошти в розмірі 97708,28 грн спрямовано на часткове погашення простроченої кредитної заборгованості. Внаслідок реалізації предмета іпотеки, заборгованість перед банком погашена лише частково і станом на 20 лютого 2018 року становить 811851 грн 71 коп., з яких: розмір заборгованості по кредиту 376527,25 грн, заборгованість по прострочених процентах19296,99 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту 32068, 19 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 2947,27 грн, інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за кредитом 108975,54 грн., інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за відсотками 5324,95 грн.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що банк має право на звернення до суду із позовом про стягнення з боржника залишку заборгованості по кредиту у випадку недостатності коштів отриманих від примусової реалізації предмета іпотеки. Оскільки про остаточний залишок заборгованості за кредитом, який не був погашений за рахунок реалізації іпотечного майна, банку стало відомо з моменту реалізації предмета іпотеки (25.01.2013), відповідно з даного моменту у банку виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення залишку боргу. Просить рішення суду скасувати, ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача Романова Н.В. в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на доводи, викладенні у скарзі.
Представник відповідача ОСОБА_4 просила рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, вважає, що суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочена повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернень частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 104Н цього Кодексу.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. Згідно умов вказаного кредитного договору, укладеного між сторонами, позичальник зобов'язаний: сплачувати заборгованість перед банком; сплачувати банку проценти за користування кредитом; сплачувати відповідну комісійну винагороду, та у випадку порушення зобов'язання, сплачувати відповідні штрафні санкції.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Установлено, що 27.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (тепер Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_3 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №2203-6827, відповідно до якого банк зобов»язувався надати позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 420000 грн, а позичальник зобов»язувався прийняти належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 19,5 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строк визначені договором. Кредит надавався на споживчі цілі окремими частинами (траншами): відновлювальною кредитною лінією, у період до 26 травня 2010 року. Сукупна вартість кредиту, графік погашення платежів, вид і предмет кожної супутньої послуги та їх обґрунтування визначені в додатку №№1-3, що є невід»ємною частиною цього договору. На дату закінчення кожного періоду визначається сума фактичної заборгованості за кредитом, яка підлягає погашенню щомісячно рівними частинами по останній робочий день місяця, починаючи з 26 травня 2010 року. Остаточним терміном погашення кредиту є 26 травня 2018 року (а.с.5 т.1).
В порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2203-6827 27.05.2008 року між сторонами укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку належну йому нежитлову одноповерхову цегляну будівлю (приміщення овочевого складу) з залізобетонним горішнім перекриттям та сумісним покриттям, загальною площею 843,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 та розташована на земельній ділянці площею 2492 кв.м. Вартість предмета іпотеки згідно договору іпотеки становить 696 330 грн.
З 01.07.2008 року позичальник припинив виплати по відсотках, а тому 05.02.2009 року банк звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про вчинення виконавчого напису. 12 лютого 2009 року нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 126 по договору іпотеки від 27.05.2008 року та звернуто стягнення на майно відповідача для задоволення вимог банку за кредитним договором на суму 476 050 грн. Виконавчий напис було звернено банком до виконання через ВДВС Дгогобицького МУЮ.
Предмет іпотеки - нежитлову одноповерхову цегляну будівлю (приміщення овочевого складу) з залізобетонним горішнім перекриттям та сумісним покриттям, загальною площею 843,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 та розташована на земельній ділянці площею 2492 кв.м., було реалізовано з прилюдних торгів 25.01.2013 року в межах процедури виконавчого провадження на підставі виконавчого напису від 12.02.2009 року р. №126 за ціною 127 237 грн. 50 коп., що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів № 03/723/12/І-5 від 25.01.2013 року.
Після відрахування виконавчого збору, витрат та винагороди торгуючої організації, стягувачу перераховано 97708 грн. 28 коп., які спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором.
Судом також установлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 травня 2009 року змінено умови договору відновлювальної кредитної лінії № 2203-6827 від 27 травня 2008 року щодо строку його виконання, а саме, визначено строк виконання договору відновлювальної кредитної лінії № 2203-6827 від 27 травня 2008 року моментом винесення рішення про зміну умов договору, тобто 25 травня 2009 року (а.с.162-163 т.1).
Як убачається зі змісту зазначеного рішення, представник ВАТ «Ощадбанк» не заперечував проти задоволення позову про зміну строку виконання кредитного договору. Рішення суду ВАТ «Ощадбанк» не оскаржувало та таке набрало законної сили.
Відповідно до положень ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Згідно положень ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку , що перебіг позовної давності щодо повернення кредиту обчислюється із дня настання строку виконання зобов»язання, яким є 25 травня 2009 року, а останнім днем строку на пред»явлення позову про стягнення заборгованості - 25 травня 2012 року.
Як убачається з матеріалів справи, позовна заява ПАТ «Державний ощадний банк України» подана до суду 16.01.2015 року, тобто зі спливом строку позовної давності, про застосування якої подано заяву відповідачем до ухвалення судом рішення.
За таких обставин, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 22.12.2018р.
Головуючий
Судді