Справа № 640/18114/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
22 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Попової Олександри Валеріївни про визнання протиправним та скасування рішення та запису,
У листопаді 2018 року позивач, ОСОБА_5, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.05.2018 № 40920782 щодо квартири № 17 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,5 кв.м;
визнати протиправним та скасувати запис про право власності № 25986012 від 03.05.2018, внесений відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо № 17 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,5 кв.м.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних матеріалів справи, 02.11.2018 ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Попової Олександри Валеріївни про визнання протиправним та скасування рішення та запису.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вищезазначена ухвала обґрунтована тим, що із змісту позовної заяви вбачається, що вона підписана представником позивача - ОСОБА_7 На підтвердження повноважень представника, до позовної заяви додано копію нотаріально посвідченої довіреності від 18.04.2018 (ННА 457374), яка уповноважує ОСОБА_7 представляти інтереси позивача. Подана копія завірена самим ОСОБА_7, як представником позивача.
На думку суду першої інстанції, засвідчена самим представником копія довіреності фізичної особи не є належним та допустимим доказом наявності повноважень у особи, яка підписала позовну заяву, а відтак повноваження ОСОБА_7 діяти від імені ОСОБА_3 не підтверджені в установленому законом порядку.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Приписами ч. 6 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Отже, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Вимогами ч. 2 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1999 № 3425-XII засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
У статті 75 вказаного Закону України "Про нотаріат" зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Враховуючи викладене, повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду,викладеною в ухвалі від 15.01.2018 у справі № 490/11396/16-а.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_5 підписана ОСОБА_7 як представником. При цьому до позовної заяви додано копію довіреності, яка не засвідчена у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, додана до позовної заяви копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені ОСОБА_5 його процесуальних прав та обов'язків.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищезазначену норму законодавства, доводи апелянта стосовно можливості залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Попової Олександри Валеріївни про визнання протиправним та скасування рішення та запису.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма