Справа № 826/3266/18
22 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Бужак Н.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕФІНІТ КОМ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 27.11.2017, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням Київська міська митниця ДФС подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишено без руху, оскільки така не відповідала вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору. Апелянту надано строк для усунення недоліків, а саме: сплату судового збору у розмірі 602604 грн., - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року Київською міською митницею ДФС подано клопотання (вх. №7195 від 07.12.2018), у якому апелянт просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
У клопотанні від 07.12.2018 про усунення недоліків Київською міською митницею ДФС зазначено, що на сьогоднішній день у апелянта недостатньо коштів на сплату судового збору, на підтвердження чого до клопотання додано довідку від 04.12.2018 №895/26-70-05-03-24, та з метою додаткового виділення коштів на сплату судового збору Київська міська митниця ДФС неодноразово зверталась до Державної фіскальної служби України з листами про виділення коштів, в свою чергу Державною фіскальною службою України повідомлено апелянта про те, що видатки на сплату судового збору на 2018 рік розподілено між структурними підрозділами фіскальної служби та питання щодо збільшення суми коштів на сплату судового збору може бути розглянути після внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення терміну сплати такого) не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом із тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відповідач не є суб'єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Апелянтом не надано доказів існування умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які могли б бути підставою для звільнення від сплати судового збору (відстрочення терміну сплати такого).
Крім того, колегія суддів зазначає, що положеннями статті 129 Конституції України, а також п. 2 ч. 3 ст. 2, ст. 8 КАС України унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як одну із основоположних засад судочинства.
У свою чергу, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, не віднесених до кола осіб для яких установлено пільги щодо його сплати, може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими, що є неприпустимим, з огляду на положення наведених правових норм.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору (відстрочення терміну сплати судового збору).
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України та ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, Київській міській митниці ДФС було судом надано максимальний строк, визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги, однак станом на 22 грудня 2018 року недоліки апеляційної скарги Київською міською митницею ДФС не усунуто, а саме: не сплачено судовий збір у розмірі 602604 грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 296, 298, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Київської міської митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору або продовження терміну сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕФІНІТ КОМ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 27.11.2017 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович
Судді Н.П. Бужак
Є.О. Сорочко