Дата документу 11.12.2018 Справа № 320/3089/18
ЗапорізькИЙ Апеляційний суд
Є.У. № 320/3089/18 Головуючий у І-й інстанції: Юрлагіна Т.В.
Провадження № 22-ц/807/726/18 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
11 грудня 2018 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
секретар: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця, заінтересовані особи: державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рибченко Володимир Володимирович, ОСОБА_5,
У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, в якій просить суд визнати дії державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рибченка Володимира Володимировича при винесені постанов від 10.04.2018 року про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, про тимчасове обмеження у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для вистрілів патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, в рамках ВП № 51173420 неправомірними та зобов'язати державного виконавця їх скасувати.
Скарга обґрунтована тим, що 14 квітня 2018 року він поштою отримав постанови, винесені 10 квітня 2018 року державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України до повного виконання рішення суду, про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, про тимчасове обмеження у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для вистріл патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, де зазначено, що він самостійно не сплачує аліменти за виконавчим листом № 2-1702\2002, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01 березня 2018 року сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня відкриття виконавчого провадження.
Заявник вказує, що з вказаними постановами не згоден та вважає, що вони прийняті передчасно та безпідставно. Так, існуюча заборгованість виникла за часи перебування виконавчого листа на виконанні у Василівському ВДВС, а не з моменту відкриття провадження Мелітопольським відділом державної виконавчої служби.
Заборгованість за вказаним виконавчим листом утворилася внаслідок того, що ОСОБА_5 пред'явила його на виконання у лютому 2015 року, і було проведено розрахунок заборгованості за останні три роки, тобто з лютого 2012 року.
Стягнення за виконавчим листом № 2-1702\2002 припинилося у квітні 2017 року, у зв'язку із досягненням ОСОБА_6 повноліття.
ОСОБА_3 зазначив, що він працює водієм у ТОВ «СК Гарант-Агро» та отримує заробітну плату у розмірі 2 627 грн. З них самостійно сплачує аліменти, однак погасити заборгованість не має можливості, оскільки також сплачує аліменти на інших утриманців: сина від другого шлюбу - в розмірі 1\6 частину доходу та на непрацездатних батьків - в розмірі 1\4 частини, також 1\8 частину на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, а також погашає заборгованість за вищевказаним виконавчим провадженням.
Постанова про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє його основного законного джерела доходу, оскільки він працює водієм.
Державний виконавець Мелітопольського МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідаш Ю.П. заперечував проти скарги, з тих підстав, що на виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 51173420 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1702/2002 від 12.02.2015 року, виданого Василівським районним судом Запорізької області про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліментів на дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з 29.07.2002 року та до досягнення повноліття. 10.04.2018 року державним виконавцем Рибченко В.В. були винесені постанови, передбачені п.1-4 ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, постанова про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, постанова по встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Згідно ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені постанови виносяться за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Виконавчий лист надійшов до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з Василівського районного відділу державної виконавчої служби у зв'язку з направленістю за належністю, оскільки боржник працює в ТОВ «СК Гарант-агро», що є територією Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. На момент відкриття виконавчого провадження була наявна заборгованість, яка нараховувалась з моменту відкриття при примусовому виконанні Василівським районним відділом державної виконавчої служби, яка складала 26679,31 грн.
Згідно розрахунку заборгованості боржника по аліментам від 02.03.2018 року, заборгованість станом на 09.04.2017 року (на момент досягнення дитиною повноліття) складала 23438,81 грн., тобто сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Тобто після досягнення дитиною повноліття 09.04.2017 року по 28.02.2018 року боржник всього сплатив 650,00 грн. - 09.06.2017 року за десять місяців. До відділу надійшла довідка з «СК Гарант-Агро» від 17.04.2018 року де зазначалось, що ОСОБА_3 працює у ТОВ «СК Гарант-Агро» водієм з 23.02.2016 року, у зв'язку із чим 24.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортирними засобами.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року в задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову у цій справі про задоволення скарги у повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що постанова державного виконавця про обмеження у праві виїзду не мотивована, , він мав впевнитися, що обов'язки, покладені виконавчими листами не виконуються ним свідомо.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 2 частини дев'ятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відтак зазначений закон дозволяє державному виконавцеві встановити тимчасові обмеження боржника у його правах, в тому числі у виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Тож посилання у апеляційній скарзі на те, що обмеження можуть встановлюватися лише у разі свідомого ухвалення від сплати аліментів є безпідставним.
Установивши, що дії державного виконавця щодо тимчасово обмеження боржника у правах були вчинені відповідно до вимог чинної редакції статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки суми сплачених аліментів не можуть забезпечити достатній рівень життя його неповнолітніх дітей, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання незаконними дій державного виконавця щодо вжиття заходів тимчасового обмеження боржника у здійсненні його прав.
Таким чином, зі змісту апеляційної скарги, оскаржуваного судового рішення та наданих доказів убачається, що апеляційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 21 грудня 2018 року
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков