Справа № 222/410/17
Провадження № 2-др/222/3/18
19 грудня 2018 року смт.Нікольске
Володарський районний суд Донецької області у складі судді Доценко С.І., за участі секретаря Болбат Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 222/410/17 в частині розподілу судових витрат,-
20.11.2018 року позивач ОСОБА_1, посилаючись на п.3 ч.1 ст.270 та ст.141 ЦПК України звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення на її користь судових витрат за результатами розгляду зазначеної справи, тому що при ухваленні рішення суд не вирішив питання про компенсацію понесених нею судових витрат. А саме просила стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 1920 грн., витрати на проведення експертизи 5800 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн., а всього 12720грн.
Сторони в судове засідання не з»явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду справи, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність.
Ознайомившись з заявою та доданими до неї документами, перевіривши докази, що були предметом дослідження судом при розгляді цивільної справи, суд встановив наступне.
30.10.2018 року Володарським районним судом було ухвалене рішення по цивільній справі № 222/410/17 (провадження № 2/222/6/2018) яким задоволені в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про скасування рішення Володарської селищної ради № 10 від 26.01.1996 року, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю виданий Володарською селищною радою на ім'я ОСОБА_4, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 173 та, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на ім'я ОСОБА_2.
Але дійсно при ухваленні рішення не вирішене питання щодо розподілу судових витрат, що відповідно до положень ст.270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Судові витрати по справі складаються із судового збору який на день звернення до суду становив за три заявлені вимоги немайнового характеру по 640 грн. за кожну на суму 1920 грн., витрат на проведення судової експертизи .
Позивач також стверджує про понесення витрат на правничу допомогу витрат на правничу допомогу.
В ході судового розгляду досліджувались наступні докази, що підтверджують судові витрати: 3 квитанції про сплату судового збору позивачем при зверненні до суду на загальну суму 1920 грн., товарний чек від 04.08.2017 року на суму 3000 грн. за проведення експертизи, оплачений ОСОБА_1, та квитанція на здійснення касової операції № 13239782 від 04.08.2017 року за послуги експертизи на суму 2800 грн., оплачені ОСОБА_1.( а.с.3-5,239 т.1), які відповідно до ст.141 ЦПК підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.
Також в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 21.03.2017 року з адвокатським об'єднанням «ВІВАТ ЛЕКС» (а.с.71 т.1) який містить інформацію, що послуги за договором є платними. Обсяг надання послуг складається із складання позовної заяви в інтересах клієнта та представництво інтересів клієнта в суді. Текст договору не містить розміру винагороди за надання послуг.
Порядок визначення витрат на професійну правничу допомогу визначений ст.137 ЦПК України та передбачає що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Під час розгляду справи позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та у встановлений законом строк позивач не зробила відповідну заяву до закінчення судових дебатів.
Додаток до договору про надання правової допомоги (а.с.139 т.1) не був предметом дослідження під час судового розгляду.
А тому в цій частині суд вважає що позивачем не доведені понесені витрати на правничу допомогу і в цій частині слід відмовити.
Таким чином, суд вважає доведеними судові витрати позивача на загальну суму 7720 грн., які підлягають стягненню з відповідачів відповідно до ст.141 ЦПК України.
Враховуючи, що права позивача були порушені в наслідок недбалості при перевірці та погодженні землевпорядної документації та прийнятими рішення селищною радою та землевпорядними організаціями як під час оформлення Державного акту на право власності на землю ОСОБА_4 в 1996, 1998 роках, так і в 2015 році під час виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_2 для визначення кадастрових номерів земельних ділянок для оформлення спадщини, суд вважає, що судові витрати необхідно розподілити в рівних частках між відповідачами Нікольською селищною радою Нікольського району Донецької області та Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, та стягнути по 3860 грн. з кожного.
Суд вважає що відповідач ОСОБА_2, який набув право власності на спірну ділянку на підставі неправомірних рішень органу місцевої влади та внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків по перевірці та погодженню технічної документації землевпорядними організаціями, та дії якого не сприяли порушенню прав позивача, не може нести негативних наслідків у зв'язку з порушенням процедури прийняття рішення органами влади чи місцевого самоврядування.
Керуючись ст. 137,141, 270 ЦПК України, суд, -
Стягнути з Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області (ЄДРПОУ 04341614), місце знаходження: Донецька область, Нікольський район, смт. Нікольське, вул. Пушкіна, буд. 94) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), місце реєстрації: АДРЕСА_2) судові витрати по справі в сумі 3860 (три тисячі вісімсот шістдесят) гривень
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, місце знаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул.європейська, буд.13) на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1), місце реєстрації: АДРЕСА_2) судові витрати по справі в сумі 3860 (три тисячі вісімсот шістдесят) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково
Суддя С.І. Доценко