Справа № 159/6024/18
Провадження № 1-кп/159/451/18
22 грудня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальне провадження №12018030110001575, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2018 року, яке надійшло до суду з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Любомль, Волинської області, українця та громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого:
- 20.11.2002 року Шацьким районним судом Волинської області за ч.3 ст.101, ч.2 ст.140, ч.3 ст.187, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, звільненого 01.07.2008 року по відбуттю строку покарання;
- 23.03.2010 року Любомльським районним судом Волинської області за ч.3 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п'ять) років, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст.75,76 КК України з встановленням іспитового терміну строком на 2 роки;
- 04.11.2010 року Турійським районним судом Волинської області за ст.125 ч.2, ст.152 ч.1, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2, ст.186 ч.3, ст.ст.70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років; звільненого на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 22.09.2017 року умовно-достроково з не відбутим строком покарання 2 роки 3 дні, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, -
- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, судимості за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, повторно вчинив корисливий злочин.
Так, 19 липня 2018 року близько 10.00.год., ОСОБА_4 , знаходячись на подвір'ї поліклінічного відділення Ковельського МТМО, розташованого за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, 52, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна, повторно таємно викрав належний ОСОБА_6 велосипед іноземного виробництва типу «дамка» вартістю 4000 гривень, чим завдав потерпілій майнової шкоди на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав суду наступне. Дійсно, 19 липня 2018 року близько 10 години ранку він, знаходячись на території поліклінічного відділення лікарні, що по вул. Грушевського в м. Ковелі, побачив велосипед іноземного виробництва типу «дамка» та викрав його. У подальшому викрадений велосипед він продав, а виручені кошти витратив у власних інтересах. На даний час повністю відшкодував збитки потерпілій та щиро розкаюється у скоєному, прохає суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності, в якій також вказала про те, що будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого вона не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , вина останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) повністю доведена і зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, фактичні обставини щодо яких не оспорюються учасниками кримінального провадження.
Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що своїми діями, які виразились в умисному повторному таємному викраденні чужого майна обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.185 КК України.
При обранні міри кримінального покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд ураховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення(злочину), який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, та особу винного, який раніше вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі, за вчинення злочинів проти власності, а також ураховує наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання ним своєї вини та щире каяття у скоєному, повне відшкодування завданої шкоди.
Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні відсутні.
Крім того, судом ураховується і те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення(злочин) в період умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання, призначеного йому за попереднім вироком Любомльського міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2010 року, що свідчить про те, що обвинувачений не став на шлях виправлення, не виправдав довіри суду після його умовно-дострокового звільнення та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, - що виключає можливість призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі. Крім того, суд ураховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 ніде не працює, разом з тим, за місцем попереднього відбування покарання та за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно. Також судом ураховується і те, що потерпіла ОСОБА_6 не настоює на суворому покаранні обвинуваченого.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в мовах його ізоляції від суспільства.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
Цивільного позову в межах даного кримінального провадження не заявлено.
Суд також вважає за доцільне застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язок з'являтися за викликом до слідчого, прокурора чи суду та повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання чи роботи. Суд вважає за доцільне застосування такого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки будь-який запобіжний захід щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування не було застосовано, тоді як судом встановлено вище доцільність призначення обвинуваченому покарання в умовах ізоляції від суспільства. При цьому, суд ураховує, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, даний злочин вчинено обвинуваченим у період умовно-дострокового звільнення від покарання призначеного за попереднім вироком суду від 23.09.2010 року, ніде не працює, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КК України, а саме - вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, - і є підставою для застосування відносно обвинуваченого такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Керуючись ст.ст.369,370,371,373,374,376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Любомльського міськрайонного суду Волинської області від 23.09.2010 року у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі та остаточно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази у справі - велосипед іноземного виробництва, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити в користуванні останньої.
Міру запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили застосувати у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язок з'являтися за викликом до слідчого, прокурора чи суду та повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання чи роботи.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
ГоловуючаОСОБА_1