Пр.№ 2/155/35/18
Справа № 155/1499/17
13 грудня 2018 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі: головуючого - судді Адамчук Г.М.
при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 вересня 2017 року ОСОБА_3 в с.Скобелка Горохівського району Волинської області по вул.Річна,68, на ґрунті особистих неприязних відносин шляхом нанесення удару рукою пошкодила скло у належному йому автомобілі марки CIТROEN, моделі JUMPY, реєстраційний номер НОМЕР_1. Так як відповідач на зауваження та прохання замінити скло не реагувала, позивач звернувся до Горохівського ВП ГУНП, який внаслідок проведеної перевірки розгляд звернення припинив, однак встановив, що збитки заподіяла відповідач ОСОБА_3 Внаслідок протиправних дій відповідача, скло автомобіля стало непридатним до використання та підлягало заміні. Тому позивач просить стягнути із відповідача заподіяну йому матеріальну шкоду в розмірі 3760 гривень, що складається із витрат на придбання скла та роботу по його заміні. Крім матеріальної шкоди, позивач вважає, що відповідачем завдано йому моральну шкоду, оскільки внаслідок пошкодження майна та нецензурних образ він переніс сильний стрес, його честь та гідність було принижено, а тому просить стягнути 5000 гривень моральної шкоди, а також понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 ствердив факти, наведені в позовній заяві, крім того пояснив, що 03 вересня 2017 року у нього гостював ОСОБА_5 із своїм малолітнім сином. У вечірню пору доби він разом із дружиною ОСОБА_6 відвіз їх у с.Скобелка Горохівського району Волинської області до матері дитини - ОСОБА_3 Коли приїхали, то між ними виник конфлікт. Залишивши дитину у ОСОБА_3, коли вже всі сиділи у автомобілі, він почав здавати назад, однак відповідач наздогнала автомобіль та почала бити кулаком по правій частині лобового скла, з тієї сторони де сидів її колишній чоловік ОСОБА_5 Внаслідок вказаних ударів скло автомобіля пошкодилося та він був змушений викликати працівників поліції. Хоча було близько 22 години, однак він добре бачив, що ОСОБА_3 наносила удари саме по склі автомобіля. На ремонт автомобіля позивач затратив 3760 гривень, а також зазнав моральної шкоди, яку оцінює у 5000 гривень, оскільки переніс нервові потрясіння та змушений затрачати час на судові засідання.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що вона є матір'ю 5 дітей. 03 вересня 2017 року о 22 годині позивач разом із її колишнім чоловіком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали до неї додому у нетверезому стані та привезли сина, який є дитиною з інвалідністю. За допомогою сокири та вилами вони виламували двері, стукали у вікна, в результаті чого сильно налякали дітей. Відповідач зазначила, що викликала працівників поліції, та щоб вказані вище особи не втекли, вона хотіла зупинити автомобіль та вдарила долонею по правій стороні капота автомобіля позивача. Після цього позивач почав обурюватися, що вона побила скло. Працівників поліції вона не чекала, пішла заспокоювати дітей. Результатами розгляду її звернення до відділу поліції не цікавилася. Відповідач стверджує, що по лобовому склі не била, оскільки не доставала до скла. Зі слів сина вказує, що скло автомобіля було побите вже раніше. Тому просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази вини відповідача. Крім того працівники поліції також не змогли встановити всіх обставин. Представник відповідача вважає, що внаслідок одного удару жінки долонею руки скло в автомобілі не могло побитися. Стверджує, що автомобілю позивача вже більше семи років, тому скло могло бути побите значно раніше.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ 831736 (а.с.4) вбачається, що транспортний засіб марки CIТROEN, моделі JUMPY, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, належить ОСОБА_1.
Із рапорта помічника чергового Горохівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 вбачається, що 03 вересня 2017 року о 21 год. 52 хв. зі служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_3, за адресою с.Скобелка Горохівського району Волинської області вул.Річна,58, про те, що в заявниці виник конфлікт із візуально знайомими та що за вказаною адресою родичі колишнього чоловіка кидають каміння у вікна та вибивають двері. Крім того, о 22 годині 12 хвилин надійшло повідомлення ОСОБА_1, що ОСОБА_3 пошкодила автомобіль заявника марки CIТROEN, моделі JUMPY.
Із пояснень відібраних 03 вересня 2017 року у ОСОБА_1 вбачається, що внаслідок удару у лобове скло ОСОБА_3 пошкодила автомобіль позивача.
Із пояснень відібраних 03 вересня 2017 року у ОСОБА_3 вбачається, що вона автомобіль не била, так як не могла фізично.
Як вбачається із висновку №1542 за матеріалами ЖЄОЗП №3015 від 03 вересня 2017 року, складеного інспектором СРПП №4 Горохівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8, погоджено начальником СРПП №4 Горохівського ВП ОСОБА_9, 03.09.2017 року о 21 годині 52 хвилини в чергову частину Горохівського ВП ГУНП у Волинській області надійшло телефонне повідомлення ОСОБА_1 про те, що у належному йому автомобілі марки CIТROEN, моделі JUMPY, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 пошкодила лобове скло. В ході проведення перевірки було встановлено, що 03 вересня 2017 року близько 22 год. ОСОБА_1 із шваґром на власному автомобілі приїхали в с.Скобелка Горохівського району Волинської області, щоб віддати малолітнього сина останнього. ОСОБА_3 до якої приїхали вказані особи, почала поводити себе агресивно і кулаком із невідомих причин пошкодила лобове скло у автомобілі належному ОСОБА_1 Останній з даного приводу звернувся у поліцію і при опитуванні повідомив, що йому було завдано матеріальних збитків на суму 2000 грн. Пошуковими заходами встановити та опитати очевидців, які б могли підтвердити чи спростувати вказаний вище факт не виявилось можливим. Враховуючи, що в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки кримінального правопорушення, тому подальший розгляд звернення ОСОБА_1 припинено.
Із повідомлення начальника Горохівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 вбачається, що подальший розгляд звернення ОСОБА_1 припинено у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення. З ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду щодо недопущення вчинення правопорушень в подальшому. З приводу відшкодування завданих збитків рекомендовано звернутись до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами :
1)письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3)показаннями свідків.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 03 вересня 2017 року в нього перебувала спільна з відповідачем дитина. Колишня дружина зателефонувала, щоб він привіз сина. Вдень дитина спала, бо хворіла, тому вони поїхали ввечері. Свідок попросив позивача завезти їх. Коли приїхали до ОСОБА_3, то дверей ніхто не відчиняв, вони намокли, бо йшов дощ, стукали у двері та вікна. Лише коли прийшли батьки відповідача, тоді вона відчинила двері. Згодом, як зазначає свідок, вони почали сваритися із ОСОБА_3, потім прийшов її брат і вдарив свідка в обличчя. Коли всі сіли в машину їхати, то ОСОБА_3 підбігла та почала бити по склу, в результаті чого на склі виник круг, скло полопало. Свідок стверджує, що автомобіль був прогрітий, а надворі йшов дощ, тому від удару руки відповідача скло лопнуло. Позивач ОСОБА_1 викликав поліцію. Свідок зазначив, що спиртних напоїв він не вживає та ствердив, що скло було ціле до того як відповідач його вдарила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_11 її троюрідний брат. Все літо він проживав у її будинку разом із сином. Перед навчальним роком ОСОБА_3 забрала сина до себе у с.Скобелка Горохівського району, а 03 вересня 2017 року вона віддала сина брату. Ввечері вона зі своїм чоловіком ОСОБА_1 та братом ОСОБА_5 поїхали у с.Скобелка, щоб завезти дитину. Коли сідали їхати додому, то ОСОБА_3 вдарила рукою по правій частині внизу лобового скла автомобіля, внаслідок чого побила скло. Свідок ствердила, що сиділа біля чоловіка і бачила, що скло побилось від удару, а до того воно було цілим. В цей день спиртного вони не вживали. Коли приїхала поліція, то показання вона не давала, бо йшов дощ і чоловік попросив посидіти і зачекати його в машині. Крім того працівник поліції сам не наполягав на свідченнях, а лише сфотографував автомобіль.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він батько відповідача. 03 вересня 2017 року йому повідомила дочка, що до неї приїхали ОСОБА_11, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у нетверезому стані. Він порадив дочці не відкривати дверей до його приходу. Коли вони з дружиною прийшли, то побачили, що були побиті двері та відірвана ручка дверей. Згодом дочка відчинила двері, ОСОБА_11 зайшов та вдарив дитину. Свідок зазначив, що його дочка просила ОСОБА_11 залишитися, а ОСОБА_1 та ОСОБА_6- їхати. Коли ОСОБА_11 сів у автомобіль, то його дочка два чи три рази вдарила руками по капоті автомобіля. ОСОБА_1 відразу вийшов і сказав, що дочка побила йому скло у автомобілі. Коли приїхала поліція, то позивач писав пояснення. Свідок ствердив, що не бачив чи було побите скло в автомобілі ОСОБА_1 до цього випадку, однак діти відповідача розповідали, що скло мало тріщину вже давно. Чи дочка била руками по склі він не бачив, але вважає, що дочка не могла дістати до скла. Свідок повідомив, що позивач був із відповідачем у хороших відносинах і не розуміє чому так сталося.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 03 вересня 2017 року ввечері зателефонувала дочка ОСОБА_3 і повідомила, що приїхали ОСОБА_11, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, стукають по вікнах та дверях. Коли вони із чоловіком прийшли, то побачили поломані вила, ОСОБА_1 був із сокирою. Вони почали сваритися, щоб не лякали дітей. ОСОБА_6 взяла брудного віника та забруднила її. Коли дочка відчинила двері, то вона почала заспокоювати дітей. Свідок зазначила, коли ОСОБА_11 сів у машину, то її дочка вибігла, просила не забирати батька від дітей та три рази вдарила руками по капоті автомобіля. У лобове скло ОСОБА_3 не била, чи ціле було скло раніше свідок не бачила. Що відбувалося потім вона не бачила, бо пішла із дітьми до хати.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу ст. 1192 цього Кодексу, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування . Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Як вбачається із договору №04/09 (а.с.5-7), 04 вересня 2017 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля. Згідно п.1,4 загальна сума договору складає 3760 грн.
Згідно акту виконаних робіт на автомобіль марки CIТROEN, моделі JUMPY (а.с.4) відповідно до договору №04/09 від 04 вересня 2017 року виконавець ФОП ОСОБА_14 виконав замовнику ОСОБА_1 заміну лобового скла, при цьому вартість робіт та самого лобового скла Спрінтер становить 3760 грн.
Згідно квитанції виданої 04 вересня 2017 року ПриватБанк (а.с.4), вбачається, що ОСОБА_1 оплатив 3760 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_14, призначення платежу оплата за товар згідно рах. 04/09 від 04.09.2017.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги письмові докази, показання свідків, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 дійсно наносила удари рукою по автомобілю позивача внаслідок чого пошкодила скло. При цьому суд враховує, що позивач відразу звернувся до органів поліції. Наступного дня 04 вересня 2017 року, з метою усунення пошкоджень автомобіля, він звернувся до ФОП ОСОБА_14, який надає послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, та замінив скло в автомобілі на що затратив 3760 грн. Суд бере до уваги і той факт, що працівниками поліції було проведено з відповідачем профілактичну бесіду за вчинене правопорушення та недопущення вчинення правопорушень в подальшому. Крім того доказів, які б свідчили, що скло було побите значно раніше суду надано не було.
У зв'язку з цим, суд вважає, що пред'явлені позивачем позовні вимоги в частині відшкодування відповідачем завданих матеріальних збитків, підлягають до повного задоволення.
Що стосується визначення розміру відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та глибину перенесених позивачем душевних страждань, характер протиправних дій відповідача та ступінь її вини, при цьому виходить також з вимог розумності і справедливості, а тому стягує з відповідача на користь позивача 300,00 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти частини позовних вимог слід відмовити.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в користь позивача сплачені останнім при зверненні до суду 640,00 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3760 (три тисячі сімсот шістдесят гривень) матеріальних збитків.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 300,00 (триста гривень 00 копійок) моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2018 року.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_15