Справа № 159/6343/18
Провадження № 1-кп/159/465/18
22 грудня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030110002412 від 15.11.2018 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білашів, Ковельського району, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 21.08.2010 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 125, ст. 75 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 06.10.2011 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. На підставі ст. 71 КК України, до даного покарання частково приєднано покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.08.2010 та остаточно призначено покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі. Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.12.2013 на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково на строк 1 рік 21 день.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи судимим 06.10.2011 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 5 місяців, вказана судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно, вчинив новий умисний злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 повторно, 31.10.2018, близько 21 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_3 , побачивши кролі, які знаходилися у дерев'яній клітці для тримання свійських тварин біля господарського приміщення, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав одного кроля вагою 2 кг. вартістю 350 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 , 31.10.2018, близько 23 год. 00 хв., продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, прийшов на територію поблизу будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , звідки, відкривши клітку для свійських тварин, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав одного кроля вагою 2 кг. вартістю 350 гривень та одну кролицю вагою 1,5 кг., вартістю 300 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1000 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення між потерпілим та обвинуваченим, згідно якої сторони дійшли згоди щодо примирення, правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України.
За умовами укладеної угоди, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду. Також вказаною угодою визначено узгоджене покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до укладеної угоди, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру потерпілий до обвинуваченого немає.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, визначені ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав інкриміноване йому обвинувачення, ствердив добровільність укладення угоди про примирення і не заперечив проти її затвердження, погодився на призначення узгодженого покарання.
Потерпілий та прокурор вважають, що угода підлягає затвердженню.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1, ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено злочин, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, укладення угоди ініційовано одночасно з боку потерпілого та обвинуваченого, міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між потерпілим та обвинуваченим угода про примирення не суперечить вимогам ст. 471 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджуються із принципами призначення покарань та не перевищує міри покарання, визначеної санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у даному кримінальному провадженні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України, не порушують права, свободи та інтереси сторін, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.3-7 ст.474 КПК України, не встановлено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу стороною обвинувачення не заявлено.
Цивільний позов по справі не заявлено, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 469, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 26 листопада 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018030110002412 від 15.11.2018.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_1