Справа № 33/824/168/2018 Категорія: ч. 1 ст. 162-1 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Панченко О.М.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
21 грудня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Маліновський О.А., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - адвоката Живиці О.О.,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року відносно ОСОБА_3 за ч 1 ст. 162-1 КУпАП,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 162-1 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, обґрунтованим тим, що виклик до суду на 11 травня 2018 року він не отримував, а тому на судовому засіданні не був, а копію оскаржуваної постанови він отримав 22 травня 2018 року, тобто після закінчення десятиденного строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 294 КУпАП.
Заслухавши думку адвоката Живиці О.О., який підтримав клопотання та просив його задовольнити, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції 11 травня 2018 року, проте в матеріалах справи містяться дані про повідомлення його про призначення розгляду справи, а саме повістка про виклик до суду (а.с. 23). Крім того, ОСОБА_3 особисто подавав документи до суду першої інстанції (а.с. 24-29) 10 травня 2018 року, що вказує на те, що йому було відомо про час і місце розгляду справи, в судове засідання в суд першої інстанції ОСОБА_3 не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, ОСОБА_3 мав можливість прийняти участь в судовому засіданні, однак своїм правом не скористався без поважних причин, незважаючи на відсутність перешкод для їх реалізації.
Доводи клопотання ОСОБА_3 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження є безпідставними, так як порядок оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення врегульовано ст. 294 КУпАП, згідно з якою постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, а не з моменту отримання її копії.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не наведено достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2018 року відносно ОСОБА_3 за ч 1 ст. 162-1 КУпАП - залишити без задоволення, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала - ОСОБА_3
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.А. Маліновський