Справа № 361/3450/17
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2576/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Василишина В.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
21 грудня 2018 року Київський апеляційний суд в складі судді Семенюк Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, прокуратури Київської області, Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю правоохоронних й судових органів, а також за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, прокуратури Київської області, Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю правоохоронних й судових органів ,-
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 серпня 2018 року у задоволені позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, прокуратури Київської області, Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальних збитків, завданих незаконними діями та бездіяльністю правоохоронних та судових органів відмовлено.
Позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, прокуратури Київської області, Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю правоохоронних та судових органів задоволено частково.
Стягнуто за рахунок коштів державного бюджету із Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, а саме: зміна запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді застави, обраного постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 липня 2012 року (справа № 4/2609/959/12) на тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 УДД України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області (постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2013 року (справа № 1/359/70/2013, провадження № 1005/8761/2012), у розмірі - 25 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_5 й ОСОБА_6 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, прокуратури Київської області, Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю правоохоронних й судових органів відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора Київської області, державна казначейська служба України Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подали апеляційній скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року дану справу направлено до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.
Судом встановлено описку у мотивувальній частині, а саме помилкового зазначено «Як вбачається з матеріалів справи, позивач не сплачувала судовий збір при поданні позовної заяви та апеляційної скарги».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
За п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 N 14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що судове рішення повинно бути точним.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне виправити описку допущену у мотивувальній частині ухвали Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року зазначивши «Як вбачається з матеріалів справи, позивач не сплачувала судовий збір при поданні позовної заяви», замість «Як вбачається з матеріалів справи, позивач не сплачувала судовий збір при поданні позовної заяви та апеляційної скарги».
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд,-
Виправити допущену в ухвалі Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року описку.
Вказати у мотивувальній частині ухвали Київського апеляційного суду: «Як вбачається з матеріалів справи, позивач не сплачувала судовий збір при поданні позовної заяви».
Суддя