Апеляційне провадження № 22-ц/824/1732/2018
Справа № 754/10825/18
Іменем України
18 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Богдан І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва в складі судді Таран Н.Г., постановлену в м. Київ 29 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Деснянського району м. Києва про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
В серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини та просив встановити йому порядок участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди йому у зустрічах, спілкуванні, побаченнях з дитиною.
Позов мотивував тим, що з відповідачем перебував у шлюбі з 20 вересня 2011 року, під час якого народжена дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В березні 2017 року ОСОБА_1 переїхала до батьків разом з дитиною, з того часу до місця їхнього спільного проживання не поверталися, на його неодноразові прохання домовитися про його участь у вихованні дитини всі пропозиції ігнорує. Неможливість знайти шлях мирного врегулювання спору щодо встановлення порядку участі у вихованні дитини, створення з боку ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні, побаченнях, вихованні та відпочинку з дитиною змушують його звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року відкрито провадження у даній справі.
Відповідач ОСОБА_1, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року та передати справу до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що станом на момент подання позову вона не проживала, не проживає та не перебуває у м. Києві, а останній рік вона проживає та перебуває у м. Дубно Рівненської області, куди вона переїхала після припинення шлюбних відносин. Факт її проживання у будинку АДРЕСА_2 встановлений постановою апеляційного суду Рівненської області від 07 червня 2018 року, а отже дані обставини не доказуються при розгляді даної справи, в якій вона бере участь як особа, щодо якої встановлені ці обставини. Такі ж обставини встановлені і постановою апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2018 року. Дані обставини також були добре відомі позивачу та його представнику.
Вказувала, що невідповідність у позовній заяві відомостям про зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання чи місце її перебування порушує її право на отримання повідомлень про дату та час судових засідань і як наслідок порушує право на безпосередню участь у судових засіданнях.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що позивач звернувся із позовом до відповідача - фізичної особи, в заявлених позовних вимогах позивач просив встановити порядок участі батька у вихованні дитини.
Місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 29 серпня 2018 року (а. с. 23) та не заперечується відповідачем.
Відтак, справа підсудна Деснянському районному суду м. Києва, із врахуванням вимог загальної підсудності, що передбачені ч. 2 ст. 27 ЦПК України, а тому 29 серпня 2018 року Деснянським районним суду м. Києва правомірно відкрито провадження в даній цивільній справі.
Як вбачається із доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказувала, що фактично тривалий час проживає за іншою адресою, а саме у м. Дубно Рівненської області, за межами територіальної підсудності даного суду.
Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Пунктом 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Також, відповідно до п. 9 Правил реєстрації місця проживання, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Із матеріалів справи вбачається, що в паспорті ОСОБА_1 зазначено зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1, із 19 серпня 2008 року (а. с. 6), яке належить до територіальної підсудності Деснянського районного суду м. Києва, доказів зміни місця проживання та реєстрації за іншою адресою на час відкриття провадження в справі відповідачем надано не було.
Доводи апеляційної скарги, що обставини її постійного місця проживання встановлені постановами апеляційного суду Рівненської області, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції при відкритті провадження в іншій справі, оскільки фактичне місце проживання без наявності його реєстрації не є підставою для визначення підсудності даного місця іншому суду за правилами загальної підсудності ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Із цих же підстав апеляційний суд відхиляє докази, додані ОСОБА_1 до апеляційної скарги на підтвердження фактичного місця проживання без реєстрації в м. Дубно Рівненської області.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення прав відповідача на отримання повідомлень про дату та час судових засідань, і як наслідок, порушення права на безпосередню участь у судових засіданнях, апеляційній суд враховує, що ОСОБА_2 у вступній частині позову зазначено адресу для листування із відповідачем - АДРЕСА_2, а отже інформація щодо фактичного місця проживання відповідача позивачем не приховується та належно повідомляється суду.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідач не позбавлена можливості приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції на підставі ст. 212 ЦПК України, або приймати в них участь через представника, або направляти письмові заяви, пояснення, клопотання по суті справи до суду за місцем розгляду справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження від 29 серпня 2018 року судом першої інстанції помилково замість позивача ОСОБА_2 вказано представника ОСОБА_4, що є підставою для виправлення описки відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.